Два питання винесімо поза рамки виборчої боротьби – територіальна цілісність України та її армія
Ми, звісно, всі знаємо, що війна триває тому, що на ній заробляє Порошенко, олігархи торгують на крові, політики не можуть домовитися і т.ін.
Але в реальності, а не у вигадках, війна триває тому, що Росія напала на Україну і прагне стерти її з політичної мапи світу. П`ять років тому вона ввела на територію України війська, окупувала її частину, вбила вже 13 тисяч людей і продовжує стріляти по українцях просто у цю мить, доки ви це читаєте.
Нині Кремль прагне ще й помститися за п`ять років непокори, спротиву, за санкції, за відрубані щупальця Кремля за кордоном, за ізоляцію та маргіналізацію Москви у світі, за послаблення впливу її церкви та спецслужб, і просто тому, що «хохли не мають права вирішувати, хто вони, що вони, кого обирають, куди йдуть». Помста, за задумом росіян, має бути довгою, болісною і кривавою. Не треба мати ілюзій, якого кандидата ви б не підтримували.
І от що мене лякає.
Не залежно від того, хто переможе на президентських виборах, безпекові ризики для України зростають у геометричній прогресії.
Військові та безпекові загрози різко підвищуються – і в разі перемоги Порошенка, і у разі перемоги Зеленського. У формі різних сценаріїв, можливо, різними методами, але мета Кремля лишається тією самою, а час спроби її втілення невпинно наближається.
Небезпека ж полягає у тому, що ми несемося до цього моменту «на всіх парах», й хочемо ми того чи ні, але підійти до нього ризикуємо вже як вороги одне одному, розділені на непримиренні фан-клуби і зі значно послабленою здатністю до спротиву.
Тому критично важливо просто нині домовитися між собою про деякі базові речі. Всім, кому не байдужа Україна, а такі люди є серед прихильників обидвох кандидатів і навіть серед тих, хто не піде на вибори.
Домовитися, що дещо ми виносимо за дужки внутрішньої боротьби:
● підтримка української армії;
● захист суверенітету і територіальної цілісності України.
Якщо ви згодні, що, не залежно від прізвища президента, – ми продовжуємо підтримувати українську армію, що, не залежно від прізвища президента, – кожен і кожна з нас продовжує докладати всіх зусиль для виконання статті 17 Конституції України:
«Стаття 17. Захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу».
Тоді поширте цей пост і ставте у коментарях «+». Було б особливо приємно побачити людей різних політичних вподобань. Згодні?
Георгій Тихий
FB
реклама