Як передає Укрінформ, про це повідомила Асоціація виробників молока (АВМ).

Так, середня закупівельна ціна молока екстра ґатунку на початку листопада становила 17,20 грн/кг без ПДВ, що на 1 грн більше проти попереднього місяця.

Вищий ґатунок молока в середньому коштує 16,90 грн/кг без ПДВ (+1,30 грн за місяць); перший ґатунок - 16,20 грн/кг без ПДВ (+1,00 грн за місяць).

Відповідно, середньозважена ціна трьох ґатунків становила 17,00 грн/кг без ПДВ, що на 1,00 грн більше проти попереднього місяця. А порівняно з листопадом 2025 року молоко подорожчало на 0,03 грн.

За словами аналітиків, хоча активність попиту вже поступається вересневим і жовтневим показникам, вперше цього року закупівельна ціна досягла рівня минулого року та перевищила його на 5 коп.

Водночас рентабельність переробки залишається від’ємною (-1%) через падіння світових цін на масло. А великі обсяги імпорту сирів посилюють конкуренцію для вітчизняних виробників.

Особливо складною стає ситуація із виробництвом сирного продукту, яке поступово перетворюється на збиткове.

На світовому молочному ринку спостерігається нетипова цінова ситуація: вершкове масло дешевшає, тоді як сухе молоко та молочні білки дорожчають. Для України така зміна має особливе значення, бо вершкове масло традиційно було одним із головних драйверів закупівельних цін на молоко-сировину.

Близько 30% українського молока спрямовується на експорт у вигляді готової продукції. У жовтні експортна активність послабилася, оскільки скоротилися поставки рідкого молока та вершків, сухого і згущеного молока, молочної сироватки, вершкового масла.

Послаблення експорту супроводжується відновленням зростання імпорту молочної продукції. Найбільшу частку імпорту становлять сири. Українські виробники стикаються з посиленням конкуренції з боку польських підприємств.

"Спроби української сторони ініціювати антидемпінгове розслідування щодо польських сирів не були доведені до завершення. За таких умов конкуренція на внутрішньому ринку продовжує стримувати ціни на українські сири", - зазначили в АВМ.

Додатковим довгостроковим викликом для української молочної галузі є адаптація до європейських стандартів виробництва. За результатами дослідження, профінансованого Єврокомісією, близько 60% українських молочних ферм уже відповідають необхідним вимогам.

Водночас приведення господарств у відповідність до стандартів ЄС потребуватиме значних витрат. Зокрема, інвестиції в забезпечення благополуччя корів можуть становити приблизно 100 - 300 євро на одну корову для малих ферм, близько 1000 євро - для середніх і 700 євро - для великих господарств.

За прогнозами дослідників, без достатнього часу для адаптації промислове виробництво молока в Україні до 2033 року може скоротитися з нинішніх 3,4 млн т до 2,2 млн т на рік.

"Досвід країн Центральної та Східної Європи свідчить, що вступ до ЄС супроводжувався закриттям значної кількості молочних ферм і переробних підприємств. Польщі вдалося відновити галузь завдяки значній фінансовій підтримці, тоді як окремі країни, зокрема Литва, Латвія, Болгарія та Румунія, навіть через понад десять років після вступу не змогли повернутися до попередніх обсягів виробництва та переробки молока", - застерігають аналітики.

Як повідомлялось, за січень - жовтень 2026 року Україна експортувала молочної продукції на 287,3 млн дол. США, тоді як імпортувала - на 319,9 млн дол.; торговельне сальдо стало від’ємним - мінус 32,6 млн дол. проти торішнього профіциту в 43,4 млн дол.