В Україну продовжує надходити металопродукція з «російським слідом» - експерт
Як передає кореспондент Укрінформу, про це під час конференції «Торгові війни: мистецтво захисту» повідомив президент Об’єднання підприємств металургійної галузі України «Укрметалургпром» Олександр Каленков.
Він нагадав, що через російську агресію наша країна втратила значну частину металургійного комплексу. Якщо в «кращі часи» обсяги виробництва галузі перевищували 40 млн т на рік (проти 125 млн т, що їх виготовляють усі країни ЄС), то нині цей показник зменшився до 7,5 млн т.
«Номінальна потужність підприємств, розташованих на підконтрольних територіях, - 16,2 млн т. Але більшість цих потужностей законсервована і не може бути розконсервована без суттєвих інвестицій. Реальна потужність - 8 млн т», - деталізував фахівець.
З одного боку, і таких потужностей (передовсім, через невеликий обсяг споживання металу вітчизняними підприємствами будівельної галузі та машинобудування) вистачає як для внутрішнього ринку, так і для продовження експорту. З іншого - Україна втратила можливості виробляти значну частину номенклатури металургійної продукції.
Приміром, через окупацію ворогом Маріуполя ми не можемо випускати рейки для залізниці. Аби налагодити таке виробництво, треба інвестувати принаймні 1 млрд дол. Звідси - потреба в постачаннях із-за кордону.
«Імпорт традиційно був і раніше - десь на рівні 25-27%. Це пов’язано з тим, що ми не виробляли всієї необхідної для вітчизняної економіки продуктової лінії. І це нормально, така ситуація в більшості країн. Але зараз частка імпорту стрімко зростає. Торік цей показник перевищив 40%. За попередніми оцінками, у першому кварталі ми мали вже понад 50%», - констатував Каленков.
І якщо з європейськими виробниками українські металурги конкурують на рівних, то цінову конкуренцію постачанням з Китаю або Туреччини вони програють.
«Стосується це й центральноазійських та інших країн, які досі споживають придбані з величезним дисконтом російські енергоносії і напівфабрикати, наприклад, сляби (плоскі заготовки, виготовлені з рідкого металу, з яких виробляють листовий прокат - ред.). Російські сляби, виготовлені з використанням «дармової» енергії, в рази дешевші. Вони надходять до Туреччини, там їх обробляють, розкатують і потім постачають в Україну», - продовжив керівник Укрметалургпрому.
Отже, за його висновками, попри війну і прямі санкції проти продукції, виготовленої державою-агресоркою, насправді наш імпорт опосередковано може мати «російський слід».
Як зазначали інші учасники конференції, це стосується не лише листового прокату та виробів із нього, а й, приміром, арматури, що використовується для будівництва - зокрема, і для відбудови того, що зруйнував ворог.
Для протидії цьому Україні варто наслідувати Європейський Союз, де ще 2023 року, після затвердження 11-го санкційного пакету проти РФ, ретельно відстежують походження металу, з якого виготовляються товари, що надходять із третіх країн.
«Європейці дуже здивовані, чому ми не впроваджуємо таких загороджувальних заходів. Адже одна з причин того, що вони розглядають можливість впровадження з 1 липня нових обмежень на постачання металургійної продукції з України, - саме те, що ми не захищаємо, як належить, свій внутрішній ринок», - підсумував Каленков.
Як повідомляв Укрінформ, у січні - квітні 2026 року українські металургійні підприємства виробили 1802 тис. т металопрокату (90,9% проти аналогічного періоду 2025 року), з яких експортовано приблизно 1121 тис. т, або 62,2%. Основними експортними ринками українського металопрокату цьогоріч, за даними Держмитслужби, є країни Європейського Союзу (80,2%), інші держави Європи (10,9%) та СНД (6,3%).
Фото ілюстративне: Арселорміттал Кривий Ріг
