Економіка Росії значно слабша, ніж стверджує Кремль - глава МЗС Швеції
Таку думку висловила міністерка закордонних справ Швеції Марія Мальмер Стенергард у колонці для The New York Times, передає Укрінформ.
За словами глави МЗС, уряд Швеції замовив низку досліджень у провідних економістів та служб розвідки для перевірки офіційних економічних показників РФ. Результати аналізу свідчать про системне викривлення даних з боку Кремля та загальну крихкість російської економіки.
«Відтоді як Росія чотири роки тому розпочала повномасштабне вторгнення в Україну, Кремль намагається переконати світ у тому, що російська економіка міцна і що санкції не дають результату… Мати точне уявлення про стан російської економіки надзвичайно важливо. Ми не можемо собі дозволити недооцінювати силу Росії та її здатність завдавати шкоди Україні та союзникам НАТО, наприклад надаючи розвіддані Ірану, але ми також не повинні її переоцінювати», - наголошує Стенергард.
За її словами, Росія стверджувала, що її економіка зросла приблизно на 13% у період з 2020 по 2024 рік, однак, за оцінками шведської сторони, вона скоротилася приблизно на 8%. Також у Швеції вважають, що реальний рівень інфляції у РФ вищий за офіційні показники. Це означає, що Росія завищує свою купівельну спроможність, а її можливості щодо військових витрат слабші, ніж здаються, зауважила глава МЗС Швеції.
Вона також наводить дані дослідження, опублікованого британським урядом, в якому зазначається, що міжнародні санкції із лютого 2022 року завдали російській економіці збитків щонайменше на $450 млрд. Зокрема, доходи РФ від енергетичного сектору в січні 2026 року були на 50% меншими, ніж роком раніше.
Стенергард також вказує на стратегічні провали Росії в Україні - наступ на фронті практично зупинився, а Україна відвойовує частину територій. Окрім цього, втрати Росії на фронті є катастрофічними, а поповнення армії стає для Москви дедалі дорожчим.
«Україна перебуває в сильнішій позиції, ніж будь-коли за останні роки. Вона надала допомогу у боротьбі з дронами країнам Перської затоки у відповідь на атаки Ірану та посилила співпрацю між українськими та західними оборонними структурами, зокрема виробниками зброї, з метою розробки та виробництва абсолютно нових видів оборонного спорядження», - йдеться у колонці.
Глава МЗС Швеції закликала ЄС посилити санкції проти Росії, зокрема запровадивши заборону надання морських послуг суднам, які перевозять російські нафту, газ і вугілля.
«Один конкретний захід мав би величезне значення: запровадження заборони на надання морських послуг — страхування, доступу до портів, фінансування тощо — будь-яким суднам, які залишають російські порти з нафтою, газом чи вугіллям. Перехід від цінового обмеження до повної заборони завдав би серйозного удару по воєнному бюджету Кремля. Швеція хотіла б, щоб ЄС, а в ідеалі решта країн G7, запровадили цей захід», — наголосила Стенергард.
За її словами, слабкість економіки РФ свідчить про те, наскільки ефективними вже виявилися західні санкції. Стенегард підкреслила, що посилення економічного тиску на Москву - це єдиний дієвий інструмент для примусу РФ до реальних мирних переговорів.
«Ми не можемо змінити бажання Путіна контролювати Україну, але можемо змінити те, скільки це йому коштуватиме», - резюмувала глава МЗС Швеції.
Як повідомляв Укрінформ, міністри фінансів країн G7 підтвердили підтримку України та домовилися зберігати санкційний тиск на Росію, щоб не дозволити їй отримувати критично важливі доходи для фінансування війни.
