В Україні працюють 26 іноземних фармвиробників, які залишаються на російському ринку

В Україні працюють 26 іноземних фармвиробників, які залишаються на російському ринку

Дослідження
Укрінформ
На сьогодні понад два десятки іноземних фармакологічних компаній одночасно працюють на українському та російському ринку, що створює низку певних ризиків для наших пацієнтів.

Про це в Укрінформі під час презентації дослідження «Фармацевтичні компанії, що працюють в Україні та Росії: факти, загрози, пропозиції» розповів видавець спеціалізованого видання hePharmaMedia Максим Карижський.

«26 іноземних кампаній, добре відомих широкому загалу, присутні одночасно на двох ринках. І майже половина з них, 12 компаній, мають дуже глибоку інтеграцію в російську фармацевтичну галузь, в російську економіку. Тобто мають там власні виробництва, а не лише постачають на їхній ринок свою продукцію», - сказав Карижський.

У своєму дослідженні автори проаналізували дані з відкритих джерел, таких як державні реєстри лікарських засобів, офіційні сайти і публікації компаній, дані корпоративних і фінансових реєстрів, міжнародні аналітичні і моніторингові бази тощо. До уваги бралася інформація про міжнародні фармацевтичні компанії, чия діяльність одночасно ​підтверджується на ринку України (через реєстрацію лікарських засобів, локальні структури або дистрибуцію), зберігається на ринку Росії у формі продажів, локального виробництва або контрактних схем та має системний характер і відчутний вплив на фармацевтичний ринок.

Читайте також: МОЗ у 2026 році планує реалізувати три рішення для покращення доступності ліків - Адаманов

Серед таких відомих виробників, наприклад, німецькі Berlin-Chemie та Bayer, словенська KRKA, французькі Servier та Sanofi, угорська Gedeon Richter. Загалом 26 компаній, частина з яких після лютого 2022 року навіть збільшила фінансовий обіг.

«Ясно, що Російська Федерація зі своїм ринком для цих компаній значно важливіша, ніж український ринок. По-перше, практично ні у кого з них немає виробництва в Україні. Відповідно, ступінь залежності від рішень українського уряду значно менший, ніж ступінь залежності від російського уряду. А по-друге, виторг по різних компаніях в Росії більший від 4 до 9 разів, ніж їхній виторг в Україні. Тобто в грошах російський ринок для іноземних виробників важить значно більше, ніж наш», - зазначив експерт.

За даними дослідження, за чотири роки повномасштабної війни з російського ринку пішла тільки одна з більш-менш великих іноземних компаній у галузі.

При цьому, незважаючи на достатньо велику кількість внутрішніх виробництв, приблизно 40% українського фармацевтичному ринку в упаковках складають саме імпортні препарати, у грошах ця частка дорівнює близько 60%.

«Відповідно, постає питання: якщо майже половину нашого ринку складає імпорт, наскільки безпечними є схеми постачання імпортних ліків, серед яких є ліки критично важливі для деяких груп пацієнтів, наскільки надійними є самі постачальники? Якщо перед виробниками постане питання вибору ринку, то з огляду на обсяги, який вони оберуть – наш чи російський?» - наголосив Карижський.

За його словами, сьогодні Україна працює над уніфікацією регулятивних норм у фармацевтичній галузі з європейськими нормами і ставить на меті впровадження стандартів Євросоюзу. У той же час у ЄС фактично вже ухвалена політика щодо фармацевтичної реіндустріалізації, тобто повернення якомога довшої ланки виробництва лікарських засобів на територію Євросоюзу або до країн його сусідів для зменшення залежності від імпорту препаратів та сировини.

«Наскільки те, що відбувається на нашому ринку, відповідає тепер вже тенденції в країнах ЄС? Варто зауважити, що у більшості випадків на українському ринку зазначені у дослідженні компанії продають препарати, котрі вже мають зареєстровані у нас аналоги. Тому сьогодні, на наше переконання, перед урядом має бути поставлене управлінське завдання – зменшити залежність від імпортних ліків», - підкреслив експерт.

Читайте також: Уряд дозволив продавати безрецептурні ліки на АЗС

Серед рекомендованих заходів, зокрема, пропонується стимулювати конкуренцію між постачальниками, залучаючи альтернативних, розглянути механізм трансферу технологій, контрактного виробництва або створення стратегічного партнерства із локальними виробниками. Для вузьких і клінічно незамінних препаратів необхідна політика формування стратегічних запасів і планування сценаріїв перебоїв постачання тощо.

Як повідомлялося, в Україні стартувала інформаційна кампанія "Не шукайте ліки за кордоном - вони є вдома". Протягом березня українці можуть зустріти інформаційні матеріали кампанії в Інтерсіті та на екранах залізничних вокзалів, а також у потягах далекого сполучення й на вокзалах у Вінниці, Києві, Смілі, Одесі, Запоріжжі, Харкові, Івано-Франківську, Ужгороді, Сумах, Дніпрі, Рівному та Львові.

Також перевірити наявність ліків можна на дашбордах ДП "Медзакупівлі" за посиланням.

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-