Прифронтовий бізнес: вижити під обстрілами й натиском фінансових проблем
Малий та середній бізнес із прифронтових територій є важливим складником національної економіки. Саме він разом із волонтерами першим приходив на допомогу громадам на початку повномасштабної агресії РФ – завозив продукти, випікав хліб, допомагав з евакуацією. Він першим відновлював роботу в деокупованих селах та містах – раніше, ніж туди поверталися банки, великий ритейл, оператори стільникового та поштового зв’язку. Він підтримує функціонування прифронтових громад та фінансову спроможність людей і сьогодні. Тож якщо такий бізнес припинить роботу, це відчує уся країна. Завдання держави – не допустити цього, забезпечивши стабільну роботу підприємництва тепер, скориставшись його можливостями й під час повоєнної відбудови. Адже, за минулорічними урядовими даними, понад 180 тис. українських компаній були зареєстровані на прифронтових територіях, а це 13% усієї кількості компаній, зареєстрованих в Україні.
ПРО ДОЛЮ «СПРОЩЕНКИ» ТА ПДВ ДЛЯ ФОПІВ
Про те, якої підтримки найбільше потребує прифронтовий бізнес на четвертому році великої війни, дискутували на Форумі «Відновлення України: якісні інституції та економічна безпека», що відбувся цього тижня в Києві. Одна з особливостей форуму – високий рівень залучення зали до обговорень питань, які порушили учасники панельних дискусій. Для такого інтерактиву організатори відвели навіть більше часу, ніж для виступів запрошених гостей. Чим представники бізнесу, громадськості, медіа активно і скористалися, вступаючи в дискусії та обговорення.
Водночас чи не найчастіше лунали побоювання, що в межах зобов’язань, які Україна взяла на себе в новій програмі з МВФ, будуть спроби скасувати спрощену систему оподаткування (якщо не для всіх, то для більшості представників малого бізнесу). Мовляв, запровадження ПДВ для ФОПів і бюджет не наповнить, і більшість підприємництва «у тінь» заведе. А ще ляже додатковим фінансовим тягарем на споживачів.
До того ж підвищить адміністративні витрати. Адже підраховано, що адміністрування ПДВ та оформлення звітності щорічно потребують щонайменше 400 людино-годин (10 повноцінних робочих тижнів для одного фахівця). Для малого бізнесу це означає додаткові витрати через найм персоналу в штат чи залучення на аутсорс.
Голова комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев запевнив, що комітет не підтримає жодних ініціатив щодо «спрощенців». «Чіпати «спрощенку» до кінця війни не можна», – упевнений парламентарій.
Однак з урахуванням ухваленого Бюджету-2026 уряд може вирішити по-іншому, і тоді йому доведеться переконувати парламентаріїв підтримати таку ініціативу.
ПРО ДОСТУП ДО ФІНАНСУВАННЯ І ЗМІНУ АКЦЕНТІВ ДЕРЖПРОГРАМ
Іншим лейтмотивом обговорень стало питання доступності бізнесу до кредитування, зокрема, участі в пільгових державних програмах. Для підприємців із прифронтових районів ця проблема особливо гостра, адже банки часто відмовляють їм у фінансуванні через високі ризики та відсутність ліквідного майна для застави. На цьому, зокрема, наголошував очільник Асоціації прифронтових міст та громад, міський голова Харкова Ігор Терехов. «Є дуже хороша держпрограма «5–7–9%», але на Харківщині, приміром, вона виконується лише на 13%. За програмою «єОселя» видається тільки 6–7% кредитів, тобто програма майже не працює. За лізингом – лише 12%. Якщо ми хочемо, щоб прифронтові регіони були економічно активними, потрібні державні інструменти підтримки, які відповідають реальним ризикам: страхування воєнних загроз, кредити для прифронтового бізнесу, особливі стандарти його участі у державних програмах і закупівлях», – вважає Терехов.
Міністр економіки, довкілля та сільського господарства Олексій Соболев запевнив, що уряд працює над полегшенням доступу бізнесу з прифронтових територій до кредитів та грантів. Йдеться про можливе спрощення вимог для участі підприємців із цих регіонів у програмі «Доступні кредити: 5–7–9%», за якою вітчизняний бізнес у цілому вже зміг додатково залучити 7 млрд грн.
Також у межах спецрежиму для прифронтових громад запроваджено можливість стовідсоткового бронювання працівників. Понад 900 компаній завдяки цьому додатково забронювали більш як 30 тисяч фахівців.
«Незабаром запрацює програма часткової компенсації вартості будівництва ферм на прифронтових територіях. Виплати розпочнуться найближчими місяцями», – запевнив міністр.
І головне: Україна нарешті започатковує державне страхування воєнних ризиків. З наступного року через Експортно-кредитне агентство підприємства, розташовані поблизу лінії фронту, можуть отримати компенсації (до 10 млн грн) за пошкоджене або знищене майно за пільговою ставкою в 0,5%. Після фіксації збитків та подання документів до ПрАТ «ЕКА» держава відшкодує учасникам програми – підприємствам із територій підвищеного ризику (розташованих у зоні до 50 кілометрів від лінії фронту) – частину втрат. Поки що для фінансування цієї програми у наступному році є 1 млрд грн. Та якщо ці кошти швидко вичерпаються, уряд готовий шукати додаткове фінансування, запевнив міністр.
«Як показує практика, коли ми запускаємо якусь програму підтримки, вибірка коштів зазвичай є меншою, ніж ми готові надати. Так було, скажімо, з індустріальними парками. Але якщо бізнес повірить у програму, ми готові її розширювати. Можна буде знайти кошти завдяки іншим програмам. Також звернемося до парламенту у разі перегляду бюджету. І є ще такий механізм, як резервний фонд», – пояснив Соболев.
Данило Гетманцев додав, що з наступного року бізнес, що працює на прифронтових територіях, зможе отримувати від держави портфельні гарантії, які банки прийматимуть як заставу під час кредитування.
«Це рішення допоможе подолати ситуацію, коли підприємцям відмовляють у кредитах лише через те, що їхнє майно розташоване в зоні ризику і "в нього може прилетіти". Наше завдання – створити умови, щоб бізнес працював, розвивався та відновлював громади навіть у «найскладніших» обставинах та регіонах», – сказав парламентарій.
ПРО СПЕЦСТАТУС І ФОНД ПІДТРИМКИ ПРИФРОНТОВИХ ТЕРИТОРІЙ
Проте, на думку більшості учасників дискусій, усього цього недостатньо. І порушують питання про необхідність спеціального економічного статусу для цих територій, який передбачатиме комплекс інструментів та заходів підтримки бізнесу: податкові пільги, митні преференції, спрощені адміністративні процедури тощо.
Прифронтові громади покладають великі надії на старт у 2026 році роботи Національної установи розвитку та розраховують на підтримку своєї ініціативи про створення в її межах окремого Фонду підтримки прифронтових територій.
«Цей фонд має компенсувати збитки бізнесу, фінансувати локальні проєкти відновлення, акумулювати державні, місцеві та міжнародні ресурси разом із потенційними репараційними механізмами», – упевнений Ігор Терехов.
Як сподіваються в Асоціації прифронтових міст та громад, цей механізм забезпечить швидкі та адресні рішення для бізнесу і громад, що працюють під постійним тиском війни. Він допоможе компенсувати втрати, покривати страхові премії, фінансувати критичні проєкти розвитку та підтримувати підприємців і їхні родини, не чекаючи змін у загальнодержавних процедурах.
Президент Асоціації приватних роботодавців, член Української ради бізнесу Олександр Чумак наголосив на необхідності переходу від «економіки виживання» на прифронтових територіях до політики реальної підтримки бізнесу.
«Цьому сприятимуть, зокрема, законодавче запровадження статусу "постраждалого підприємства", створення дієвих фінансових інструментів, страхування воєнних ризиків та компенсація збитків, спеціальний податковий та регуляторний режим для прифронтових територій, а також збереження людського капіталу через бронювання ключових працівників, підтримку ветеранського бізнесу та підприємців з-поміж ВПО», – вважає Чумак.
Учасники форуму також говорили про необхідність удосконалення чинних програм державної підтримки бізнесу, щоб, приміром, грантові гроші можна було використовувати не лише на покращення виробничої бази, а й на закупівлю сировини, поповнення обігових коштів тощо. Але, як пояснив, відповідаючи на такі звернення глава Мінекономіки Олексій Соболев, специфіка грантів – саме довгострокові інвестиції. Натомість він пообіцяв, що в січні-лютому буде переформатовано й удосконалено програму «Власна справа», яка більше враховуватиме особливості та потреби прифронтового бізнесу. А також анонсував модернізацію інших державних програм.
Як відомо, ухваленим нещодавно Законом «Про Державний бюджет України на 2026 рік» на держпідтримку бізнесу загалом передбачено майже 52 млрд грн. Сподіваємося, ці кошти використовуватимуть максимально ефективно. Як й інші інструменти підтримки підприємництва в Україні – особливо найвразливішого бізнесу з прифронтових територій.
Владислав Обух, Київ
