Угода про надра як еліксир безсмертя для антиросійських санкцій
Минулого тижня уряди України та США підписали Угоду про створення Американсько-Українського інвестиційного фонду відбудови. Економічні наслідки цього документа (або їхню відсутність) оцінить історія. Але геополітичний вплив буде відчутним уже зараз.
Одне з важливих положень угоди передбачає, що «США та Україна бажають забезпечити, щоб ті держави та інші особи, які діяли вороже проти України в конфлікті, не отримали вигоди від відбудови України після приходу тривалого миру». Білий дім зробив ще більш жорсткий коментар: «Жодна держава, компанія чи особа, яка фінансувала російський військово-промисловий комплекс або здійснювала необхідні постачання, не матиме права брати участь у відбудові України, зокрема в проєктах, що підтримуються коштами фонду».
Простими словами – якщо ви хоча б раз потрапляли до санкційних списків через підтримку РФ, то вже ніколи не зможете спокійно брати участь у великих інвестиційних проєктах. Санкції можуть бути зняті, але їхні наслідки стають фактично вічними у правовому полі США. Це важливий сигнал для міжнародного бізнесу і додатковий стимул дотримуватися запроваджених обмежень. Адже вторинні санкції США набувають дедалі більшої ваги. В умовах, коли ринок ухвалює рішення про доцільність відновлення співпраці з Росією, ця заява уряду США є більш ніж своєчасною. Крім того, це ще одне нагадування для самої Російської Федерації: нормалізація економічних відносин неможлива до встановлення тривалого миру.
Окремим і досить цікавим є питання заборони участі у відбудові України для держав. Безсумнівно, такої можливості будуть позбавлені прямі союзники Росії, зокрема Іран і Північна Корея. Проте навряд у них і були подібні амбіції й плани. Водночас нова політика США потенційно створює суттєві проблеми для Китаю, адже він уже давно став критично важливим для постачань компонентів і засобів виробництва військово-промисловому комплексу РФ.
Ймовірність обмежень лише зростає, оскільки з’являються нові ситуації, коли китайські компанії, афілійовані з урядом, шкодять національній безпеці не лише України, але й США. Наприклад, згідно з інформацією Financial Times, Chang Guang Satellite Technology, комерційна група, пов’язана з Народно-визвольною армією, активно надає хуситам розвідувальні дані. Тобто китайська супутникова компанія фактично сприяє атакам на американські військові кораблі та міжнародні судна в Червоному морі. CGSTL раніше потрапляла під пильну увагу США і була серед компаній, на які було накладено санкції у 2023 році за надання високоякісних супутникових знімків групі Вагнер та сприяння агресивній війні Російської Федерації проти України.
Широке тлумачення положень угоди про надра дозволить значно обмежити інвестиційні права й для держав, які прямо не допомагали Росії, проте створювали можливості для обходу санкцій та експортного контролю. Зважаючи на те, що ці юрисдикції часто є залежними від доступу до міжнародної торгівлі, США створили досить ефективний інструмент впливу. Недобросовісне дотримання санкцій, участь в організації ланцюгів постачання для військово-промислового комплексу Росії – усе це стає потенційно небезпечною поведінкою, яка безстроково вносить вас до «чорного списку».
Закладений в угоді про надра підхід також значно посилює значення українських санкційних списків. Навіть ті санкції, які будуть скасовані з часом, все одно вважатимуться достатньою підставою для відмови в доступі до проєктів відбудови.
Водночас формулювання угоди «держави та інші особи, які діяли вороже проти України» є досить загальним і дозволяє посилатися не тільки на формальні санкції, але й на інші офіційні бази даних. Зокрема, це збільшує вплив порталу Головного управління розвідки «War & Sanctions», який систематизує інформацію про спонсорів та співучасників російської агресії. Фактично, завдяки угоді про надра, портал перетворився на реєстр осіб, яким США та Україна обмежать доступ до всіх проєктів повоєнної відбудови. Такі економічні наслідки значно посилять міжнародне визнання порталу.
Угода про природні ресурси між Україною та США приносить неочікувано позитивні побічні ефекти для процесу обмеження здатності Росії вести агресивну війну. Ставши своєрідним еліксиром безсмертя для санкцій, вона демонструє незворотність відповідних обмежень та зменшує ризики від їхнього часткового зняття. Крім того, документ у довгостроковій перспективі убезпечує економіку України від впливу РФ та всіх її прямих і непрямих союзників. Участь у проєктах відбудови України – привілей, а не право кожного.
Ілона Хмельова, юристка-міжнародниця, експертка у сфері міжнародних відносин
реклама