На конференції у Берліні порушили питання ґендерної рівності в енергетиці

На конференції у Берліні порушили питання ґендерної рівності в енергетиці

Укрінформ
Представництво жінок у різноманітних керівних органах є відчутно меншим у багатьох країнах світу, зокрема в Україні. Великою мірою така ситуація спостерігається в енергетичному секторі.

Про це, як передає кореспондент Укрінформу, йшлося під час 5-ї щорічної конференція «Енергетика без ґендеру», яка відбулась 23 жовтня в Берліні.

Учасники заходу, який уперше проходив у Німеччині, говорили про те, що попри війну, що її веде проти України Росія, яка цілеспрямовано знищує енергосистему сусідньої держави, не слід забувати про питання ґендерної рівності.

Приклад гендерної нерівності навела народна депутатка України, голова підкомітету Верховної Ради України з питань енергетичної безпеки Вікторія Гриб. Вона поінформувала, що на початку в Комітеті з питань енергетики та житлово-комунальних послуг, членом якого вона є, було 2 жінки, наразі їх 3 зі загалом 27 депутатів.

Читайте також: Рівень економічної активності жінок становить 56% - урядова уповноважена з гендерної політики

Зараз, під час війни, жінки готові брати на себе більше відповідальності, зокрема, багато саме жінок допомагають залучати іноземну підтримку, комунікуючи з донорами.

«Важка ситуація зараз у галузі енергетики, жінки намагаються об’єднати всі сили, бути всередині, бути переговорниками, ми намагаємося залучити донорів», - сказала політик.

Про те, що ґендерний баланс в українській енергетиці змінюється, але, на жаль, через війну, говорила Крістіна Гаверкамп, керуючий директор Німецького енергетичного агентства (dena).

«Ситуація змінилась після початку неспровокованої, потворної російської війни, коли чоловіки пішли захищати Батьківщину», - сказала Гаверкамп.

Вона зазначила, що вражена тим, наскільки швидко українці ремонтують зруйновані об’єкти за допомогою деталей, які передає українським енергетикам міжнародна спільнота. Але Росія не припиняє своїх атак і 60% об’єктів енергетичної інфраструктури уже були атаковані та зруйновані. Отже допомога потрібна постійно.

Гаверкамп також акцетувала на такому аспекті, що після завершення війни в Україну повернуться ті жінки, які змушені були рятувати дітей і тому виїхали в інші країни. Чимало з них набудуть, наприклад, у Німеччині нового досвіду, отримують нову кваліфікацію, зокрема, в галузі зеленої енергії, які будуть дуже затребувані на Батьківщині.

Про те, що енергетику України після війни треба буде не відновлювати в її старому вигляді, а будувати по-новій, говорила й керівниця напряму з міжнародних зв'язків ДТЕК Юлія Бурмістенко.

Читайте також: За 90 років Україна подолає ґендерний розрив в оплаті праці - адвокатка

«Ми не потребуємо відновляти в тому вигляді, як це було до війни, енергетика має стати зеленою. І ми вже почали це робити», - сказала вона та згадала, що її компанія під час війни розбудовує вітроенергетику.

За словами Бурмістенко, до війни енергетика була «чоловічім світом», доля жінок в енергосекторі не перевищувала 22%, «але війна змінює усе».

Організатором конференції стала ГО «Жіночий енергетичний клуб України» за підтримки Німецько-українського енергетичного партнерства, Міністерства енергетики України, Фонду ім. Гайнріха Бьолля (Бюро Київ – Україна), Німецької енергетичної агенції DENA, GIZ, Німецької агенції відновлювальної енергетики (BEE), компанії ДТЕК, компанії 50 Hertz, компанії CMS.

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-