«Золоті» яйця: коли ціни на дієтичний продукт стабілізуються

Курячі яйця залишаються беззаперечним лідером осіннього цінового зростання. Ще наприкінці вересня, після того, як порівняно з літніми показниками вони подорожчали практично вдвічі, аналітики прогнозували: досягнувши позначки у 60–70 гривень за десяток (залежно від ґатунку і категорії товару), його вартість стабілізується, досягнувши балансу між пропозицією й споживчим попитом. Та вже за два-три тижні стало зрозуміло, що ціни зупинятися не збираються.

Нині вже виставити цінник і у 100 гривень за десяток відбірних яєць — не крамола. А згадані 60-70 гривень (щонайменше — 52-59 гривень в межах акцій) — звична ціна для нефасованої продукції найнижчих категорій. За таких обставин складно навіть уявити, що може бути з цінниками із наближенням різдвяно-новорічних свят, а згодом - Великодня... 

Причини “цінового галопу”: очима виробників... 

Поточний попит, судячи з активності покупців у закладах торгівлі, начебто знизився: часто, обираючи між десятком яєць та кілограмом курячих стегенець або гомілок, люди віддають перевагу м’ясу. Судячи ж із широкого асортименту яєць в супермаркетах (у кожному принаймні з десяток видів), видається, що й особливого дефіциту цього продукту в Україні немає. Хоча головною причиною цінових катаклізмів виробники, постачальники, продавці й аналітики називають саме спровоковану війною нестачу колись дешевої (і все ще смачної й легкої та швидкої у приготуванні) продукції.

Ситуацією навіть зацікавилися в Антимонопольному комітеті. Фахівці взялися за перевірку причин аномального подорожчання. І попередньо вже заявили: об’єктивних причин для (аж такого!) підвищення цін немає. Хоча в умовах споживчої інфляції у 25-30% маємо усвідомлювати: на збереження довоєнного рівня цін у цьому сегменті годі й розраховувати.

Та інфляція — то лише одна з причин подорожчання, про яку кажуть птахівники та експерти. Є ще декілька, у тому числі, й більш суттєвих. Головна — наслідки війни, які лише інфляційними процесами і девальвацією гривні не обмежуються. У птахівництві, як, власне, і в інших галузях, даються взнаки безпосередні руйнування виробничих об’єктів, неможливість роботи у прифронтових районах, а також їх тимчасове захоплення ворогом і припинення постачань продукції на підконтрольні Україні території. Загалом до війни у Херсонській, Донецькій, Луганській, Харківській та Запорізькій областях, де частина населених пунктів поки що окуповані ворогом, зосереджувалося 17% промислового виробництва яєць в Україні.

Зокрема, наразі окупована (і до того ж — майже зруйнована) рашистами найбільша в Європі птахофабрика “Чорнобаївська”, що на Херсонщині. Ще навесні через війну підприємство втратило можливість годувати птицю, підвозити працівників до робочих місць та вивозити готову продукцію.

“Це призвело до вимирання птиці й загрози екологічної катастрофи. Птахофабрика повністю знеструмлена, виробництво зупинено. Більше 4 мільйонів курей дорослого поголів'я і майже 700 тисяч молодняка загинули без можливості подальшої утилізації. Тільки прямі втрати від знищення окупантами цього виробництва становлять майже 800 мільйонів гривень”, - наголосили власники підприємства.

Також були зруйновані птахофабрики цього ж агрохолдингу поблизу Макарова та Броварів на Київщині. Там загинуло до 1 мільйона курей. Відновити втрачене й виростити поголів’я до продуктивного віку навіть у вцілілих пташниках поки що не вдалося.

Жовтневі обстріли ворогом об’єктів енергетичної інфраструктури додали проблем навіть у відносно безпечних до цього регіонах. Приміром, птахофабрика “Авіс” агрохолдингу “Авангард” у Хмельницькій області, найбільше в Україні підприємство галузі, що не зупинило роботу під час широкомасштабної російської агресії, потерпає від аварійного припинення електропостачання через руйнування енергоінфраструктури. Такі ж проблеми на птахофабриках в Запорізькій і Харківській областях.

“Як наслідок  - зупиняються сортувальні лінії, виходить з ладу електрообладнання, що забезпечує виробничі процеси. Під час вимкнень енергопостачання підприємства переходять на резервне живлення за допомогою дизельних генераторів. Це дозволяє уникнути повної зупинки виробництва і загибелі птахів, хоча й суттєво збільшує виробничі витрати”, - наголошують виробники.

Вони також пояснюють, що резервне живлення є лише тимчасовим виходом та  не розв’язує проблеми повноцінного енергопостачання на тривалий період. А ще птахофабрики потерпають від перебоїв із постачанням кормів. Адже  елеватори й комбікормові заводи також час від часу залишаються без електрики.

Критична ситуація нині склалася на птахофабриці “Слов’яни”, що займається інкубацією та виведенням добового молодняка. Через припинення постачання електроенергії під загрозою знищення майже 2 мільйони яєць, закладених в інкубатори.

Такі ж проблеми, на жаль, і в інших виробників. До того ж, ще на початку війни деякі підприємства через невизначеність частково зупинили інкубаційні процеси для отримання курчат. Через це поголів'я курей-несучок неабияк скоротилося. Втім, є надія, що це  - тимчасове явище і поголів'я курей за кілька місяців відновлять.

Але поки що фахівці наводять невтішну статистику: виробництво яєць в Україні скоротилося на понад 30% порівняно із минулим роком. 

Восени традиційно менше курячих яєць отримують і в господарствах населення. Зі зменшенням тривалості світлового дня продуктивність домашніх курей-несучок падає, що обмежує пропозицію яєць на ринках. І це - навіть без урахування того, що тисячі українських домогосподарств зруйновані, десятки тисяч селян змушені були вирізати курей через нестачу кормів та щоб  врятувати живність від обстрілів і мародерства з боку ворога.

І на завершення - ще один аргумент виробників. Вони нагадують про  “природне” зростання собівартості продукції - подорожчання пального, електроенергії, кормів, ветпрепаратів, імпортного обладнання.

... і в оцінках експертів та фахівців АМКУ

Проте в Антимонопольному комітеті України звертають увагу на те, що всі ці фактори якось “занадто різко й синхронно” вдарили по цінах на ринку яєць. Приміром, зростання їх вартості почалося вже після того, як ціна пально-мастильних матеріалів стабілізувалася, й до того, як ворог почав методично нищити нашу енергоінфраструктуру (до 11 жовтня Україна навіть експортувала електроенергію до Європи).

Фахівці АМКУ нагадують, що при аналiзі змiни вартостi будь-якого товару треба, передовсім, зважати на собiвартiсть його виробництва. Основні витрати при виробництві курячих яєць припадають на корми, енергоносiї, зарплати колективам, оновлення обладнання, ветеринарнi препарати. При цьому у комітеті нагадують, що цiни на ринку кормiв, скажімо, цього сезону залишалися низькими, коливання вартостi  - лише приблизно на 10% у рiзних регiонах країни. Бо через заблокованi морськi порти в нас виник надлишок зерна. Тож головнi iнгредiєнти кормiв для курей навіть подешевшали порівняно із минулим роком.

В АМКУ також нагадують, що на початку повномасштабної вiйни лише один виробник повiдомив про втрату поголiв’я курей та виробничих потужностей. Це — вже згадана група компанiй “Авангард”, яка зазнала втрат на Донеччинi, Харкiвщинi, Київщинi та Херсонщинi. Iншi виробники про втрати не повiдомляли.

“Зростання загального iндексу споживчих цiн та iндексу споживчих цiн на харчовi продукти не корелюється зi стрiмким підвищенням вартостi яєць. Поки що немає iнформацiї про існування об’єктивних факторiв для подорожчання яєць одразу на 54% за три мiсяцi (станом на вересень). Тож дослiдження причин збiльшення цiн триватиме”, —  запевнили в АМКУ.

А ось економіст Олег Пендзин не вірить, що провадження, про відкриття якого звітують в Антимонопольному комітеті, завершиться конкретним результатом і покаранням “винних” учасників ринку. Він вважає, що на цінову ситуацію в цьому сегменті впливають, передовсім, об’єктивні чинники, поміж яких  - і згаданий вже сезонний (різке зменшення пропозиції домашніх яєць).

“Згадаймо жовтень минулого року. Тоді яйця також значно подорожчали — в середньому до 33 гривень за десяток. Зростання рік до року - менше 100%. Тоді як, приміром, деякі овочі порівняно з минулорічними показниками подорожчали принаймні втричі”, - наголосив Пендзин у коментарі Укрінформу.

Він також нагадав, що, незважаючи на порівняно низьку вартість кормів улітку, після відновлення експорту зернових морськими шляхами внутрішні ціни на зернові зросли. Зокрема, кукурудза подорожчала щонайменше на 60%.

На думку експертів, нині на ринку встановився відносний баланс попиту (купівельної спроможності українців) і пропозиції з боку виробників. Тож Олег Пендзин прогнозує, що найближчими тижнями різких цінових коливань у цьому сегменті не буде. А ось до Різдва і Нового року можливе зростання вартості яєць приблизно на 10%  - через збільшений попит.

Владислав Обух, Київ