Війна і посівна
За останні 30 років українські аграрії пережили не одну авральну й екстремальну посівну кампанію. Коли пальне можна було дістати лише по блату і по бартеру. Коли стара техніка розсипалася просто в полі. Коли за добрива віддавали ледь не все, що отримали за минулорічний урожай. Коли вологи в землі після зими — як кіт наплакав, і коли озимина ледь не вся вимерзла, чи як наприкінці березня на полях лежав сніг, а повені нищили сходи й заважали виходити в поле аж до червня. У 2022-ому путін приготував для них нове випробування. Найстрашніше. Війною. Обстрілами. Мінуванням. Неможливістю орати, сіяти та підживлювати посіви на тимчасово захоплених ворогом територіях.
Але. Скрізь, де це можливо з огляду на безпеку й на погодні умови, техніка вже вийшла або готується вийти в поле. Тепер вже славнозвісний тракторний «батальйон» вдень та вночі, як і наші захисники, українські селяни ведуть свою битву. За урожай. За продовольчу безпеку країни і світу в цілому.
Посівна-2022: безпековий вимір
В Міністерстві аграрної політики та продовольства України запевнили: попри надзвичайно складні умови, в яких через російську агресію опинилася наша країна, рівень готовності до посівної дуже високий. Мова, звісно ж, передовсім, про регіони, де немає постійних боїв.
“На всіх територіях, де не відбуваються активні бойові дії, фермери й присадибні господарства готові сіяти і садити, щоб Україна була з продовольством. Посівна вже почалася. Ранні ярі культури – пшеницю, овес – уже сіють. Також незабаром почнеться висадка овочевої групи, зокрема класичного борщового набору (морква, буряк, цибуля, капуста, картопля)”, – розповів в ефірі телерадіомарафону “Єдині новини” перший заступник міністра Тарас Висоцький. Поки що активні роботи ведуться на 2% територій, адже лише цими днями в Україні відступили нічні морози.
Частка угідь, де сільськогосподарські роботи неможливі через замінування і продовження боїв, за словами Висоцького, некритична для посівної й гарантування продовольчої безпеки країни в найближчому майбутньому.
З такими оцінками погоджується й заступниця генерального директора ProAgro Group Марія Колесник. За її прогнозами, якщо воєнна обстановка суттєво не погіршиться, Україні цілком до снаги отримати врожай основних сільськогосподарських культур на рівні 70% від середньорічного показника. Це з урахуванням того, що від 20 до 30% ріллі цього року “випаде” через війну із сільськогосподарського обігу.
“Є умовна лінія фронту. І у місцевостях, що перебувають на її межі або під тимчасовою окупацією, а також там, де безпосередньо ведуться бойові дії, посівна не відбудеться. Принаймні, провести її вкрай складно не лише через нестачу людського, матеріально-фінансового ресурсів, а, в першу чергу, з огляду на фактор безпеки. Коли обстрілюють “Градами” — не до того, щоб виходити в поле... Також доволі великі площі заміновані. Навіть на звільнених від ворога територіях виходити в поле ризиковано”. Водночас, за словами Колесник, це не означає, що селяни у “небезпечних” районах залишаться зовсім без урожаю. Про ці площі ми можемо говорити як про потенційну можливість отримати збіжжя на полях, засіяних з осені озимими пшеницею і ячменем. “Щось на кшталт: що виросте — те виросте. Якщо будуть сприятливі погодні умови. Бо, на жаль, на цих територіях я б не радила виводити на поля техніку навіть для підживлення посівів чи інших сільгоспробіт”, - наголошує агроекспертка.
На інших же територіях, за словами Марії Колесник, потрібно акумулювати ресурс, щоб вчасно і якісно провести посівну кампанію.
Посівна-2022: кадровий і ресурсний виміри
Одна з найгостріших проблем, з якою Україна стикнулася цієї весни, — нестача робочих рук для проведення польових робіт. Адже багато людей пішли на фронт, записалися в тероборону, займаються волонтерством, дехто виїхав з місць постійного проживання. Утім, Марія Колесник переконана: можливості для того, щоб розв’язати проблему, на місцях є. Тим більше — за підтримки держави. У цьому зв’язку нагадаємо про ухвалені рішення щодо спрощення процедури спеціального бронювання для механізаторів, котрих не мобілізують до ЗСУ на час посівної кампанії. “З метою своєчасного проведення комплексу весняно-літніх польових робіт, забезпечення виробництва сільськогосподарської продукції та продовольства для потреб Збройних Сил України, інших військових формувань і населення потрібно надіслати на e-mail mobagro2022@gmail.com листа з пропозиціями щодо бронювання військовозобов’язаних з відповідним обґрунтуванням, зазначенням електронної адреси, контактних номерів телефонів тощо (за формою), а також пропозиції про бронювання військовозобов’язаних за формою, що додається - https://cutt.ly/MAAZq0Z,” - нагадують в Мінагрополітики.
Експерти не прогнозують і особливих проблем із забезпеченням аграріїв посівним і садивним матеріалом. Його для проведення посівної в Україні достатньо — особливо, з урахуванням того, що частину площ цьогоріч, на жаль, засівати не доведеться. “Якісного посівного матеріалу вистачає - як від міжнародних, так і від українських компаній, - каже в коментарі Укрінформу Марія Колесник, - При цьому варто враховувати такий нюанс, як надання суб’єктам господарювання гарантій. Міжнародні постачальники на цьому наполягають і зараз намагаються домовитися з урядом про те, щоб у разі настання форсмажорних обставин можна було якимось чином застрахувати як постачальників, так і аграріїв. Бо якщо говоримо про форвардні контракти, то що маємо прописувати в них як форсмажор у таких умовах, як зараз? Хто платитиме за ризики? Отже, тут важлива позиція держави: якщо вона надасть гарантії й передбачить певні захисні важелі, співпраця, думаю, активізується”.
Схоже, не є критичною і проблема забезпечення вітчизняних аграріїв мінеральними добривами. Вони справді рекордно подорожчали: лише за останній тиждень світові ціни зросли майже на 10% досягнувши найвищого цінового показника в історії. За місяць же добрива подорожчали аж на 40%. Й це при тому, що їх вартість перманентно зростала, починаючи із кінця 2020 року (за винятком незначного “відкату” наприкінці січня - на початку лютого цього року). Пояснюють це збільшенням витрат на природний газ, який використовується не лише як енергоресурс, а й основна сировина для виготовлення азотних добрив. В Україні аміачна селітра нині коштує 27 500 грн/т, карбамід - майже 31 000 грн/т. Це у 2,5-3 рази більше, ніж перед посівною кампанією-2020.
Безперечно, такий ціновий галоп позначиться на вартості збіжжя нового врожаю. А вже зараз — неабияк б’є по кишенях аграріїв, котрі не змогли запастися добривами завчасно. Проте, за умови, що держава підтримає селян фінансово — зокрема, через форвардні закупівлі та спрощення доступу до кредитування — без підживлення посіви не залишаться.
За оцінками Марії Колесник, азотних добрив для потреб наших аграріїв цілком достатньо: станом на початок березня їх накопичили до 70% від середньорічної потреби. Незважаючи на труднощі з транспортуванням, нині їх підвезення триває. Таким чином, з урахуванням площ, проведення робіт на яких цьогоріч неможливе, добрив країні має вистачити.
“Гірше з калійними добривами, переважну частину яких ми імпортуємо. Аграрії забезпечені ними приблизно на половину. Підвезення триває: Укрзалізниця працює на межі можливостей. Хоча змінилася логістика — з Білорусі і через Білорусь нічого везти не можна. Відповідно, транспортування стало більш складним і дорогим”, - каже заступниця керівника ProAgro Group.
Тим часом Кабмін ухвалив низку рішень, які полегшують доступ виробників сільгосппродукції до, зокрема, пестицидів і агрохімікатів в умовах воєнного стану. Уряд спростив умови їх перевезення автомобільним транспортом. Продовжено й термін дії допусків на право роботи, пов’язаної з транспортуванням, зберіганням, застосуванням і торгівлею пестицидами й агрохімікатами. Ця норма поширюється на період дії воєнного стану в Україні та протягом 90 днів після його припинення або скасування.
Водночас найгострішою для українських аграріїв проблемою (окрім, власне, російської агресії) фахівці називають забезпечення пально-мастильними матеріалами. “Це питання потрібно вирішувати більш комплексно й глобально - із залученням держави та інших країн. Аграріям самотужки розв’язати проблему буде складно. Особливо - з урахуванням того, що дизпаливо потрібне, передовсім, для армії. Хоча й посівна нині — поміж безумовних пріоритетів”, - вважає Марія Колесник.
Держава також вже зробила важливі кроки у цьому напрямку. Приміром, дозволено введення в обіг бензину та дизельного пального екологічних класів Євро3 і Євро4. Спрощено проходження митних процедур для постачання нафтопродуктів. Завдяки цьому буде залучено додатковий ресурс пального для потреб сільськогосподарських виробників. І головне — віднедавна діє закон про скасування акцизу на пальне та зниження ставки ПДВ з 20 % до 7 %.
Посівна-2022: фінансовий вимір
Звісно ж, через війну посилилися і фінансові проблеми, від яких потерпають українські селяни. Зокрема, аграрії недоотримують гроші від експорту своєї продукції. Якщо держава підтримуватиме виробників фінансово, частково це питання буде знято, - кажуть експерти. Як про перспективу вони говорять про потенційну можливість експорту нашої агропродукції до Європи річковим шляхом через Дунай. Можливо, це стане одним з перспективних логістичних шляхів для отримання валюти.
Тим часом в Міністерстві аграрної політики та продовольства нагадують: у сільськогосподарських товаровиробників з'явилася можливість отримати кредит - до 60 млн грн під 0% на час воєнного стану за пільговою державною програмою. Згідно з рішенням Уряду, програму “Доступні кредити “5-7-9%” розширили. Аграрії протягом дії воєнного стану та упродовж місяця по його завершенні можуть отримати кредит під 0%. Потім ставку підвищать до 5% річних. “Строк кредитування за програмою “5-7-9” залежатиме від цільового призначення коштів. На реалізацію інвестиційного проєкту та на рефінансування заборгованості - щонайбільше 5 років. Для фінансування оборотного капіталу – 3 роки”, - нагадують в аграрному відомстві.
Уряд також розширив інструментарій, який дозволить банкам надавати кредити аграріям в межах програми “5-7-9%” при нестачі забезпечення позики. Тобто, селяни отримають більше можливостей взяти кредит, не маючи майна для застави.
Крім того, уряд започаткував комплексну програму підтримки аграріїв. Зокрема, змінено умови оподаткування, згідно з якими хлібороби сплачуватимуть лише податок у розмірі 2% від обігу.
Посівна-2022: експортний і глобальний виміри
І влада, й експерти переконують: незважаючи на путінську агресію, спаплюжені ворогом українські поля, знищені складські запаси, зруйновані комунікації й перервані ланцюжки постачання, проблем із забезпеченням продовольством внутрішніх потреб України немає.
“Основною сільськогосподарською продукцією ми можемо забезпечити себе щонайменше на рік, а за деякими позиціями - й набагато довше. Питання, радше, щодо експорту, а також - про те, що робитиме світ. Бо Україна відносно мало споживає всередині країни. Більшість нашої аграрної продукції (передовсім, зерна, олійних) іде на зовнішні ринки. Тому саме світ має перейматися тим, що через путінську агресію значної частини продовольства з України він не отримає. І що тоді їстимуть (умовно кажучи) Туніс, Єгипет, Бангладеш, - питання відкрите”, - наголошує Марія Колесник.
Ціни на продовольство, за її прогнозами, наприкінці року будуть шаленими: насувається глобальна продовольча криза, яка може призвести до дестабілізації на значних територіях по всьому світу. «Бо коли починається голод, людей не цікавить, чому так сталося - їх цікавить, як жити? Відповідно, починаються голодні бунти. Чи вдасться уникнути таких сценаріїв цього року, спрогнозувати складно. Адже Україна й росія є одними з найбільших постачальників продовольства у світі”, - нагадує експертка.
Проблеми ж зі збутом сільськогосподарської продукції очікуються і в росії. З одного боку, рф сама намагатиметься обмежувати експорт задля того, щоб наситити внутрішній ринок і стримати ціни в середині країни, а з іншого — даватимуться взнаки санкції та проблеми із платежами. Деякі країни (приміром, Індія і Китай) заявили, що планують переходити на розрахунки з рф у своїх валютах. Але у цілому йдеться про проблему, яка, на думку фахівців, гальмуватиме російський продовольчий експорт.
“Також не зможе в нормальному режимі експортувати свою продукцію й Україна. І через недоотриманий урожай, і через обмежену пропускну спроможність залізничних шляхів в умовах продовження блокування ворогом морських постачань”, - каже Колесник.
Як відомо, Україна, за підрахунками, забезпечує продовольством понад 400 млн людей по всьому світу. Наша країна входить до п’ятірки провідних експортерів зернових і зернобобових. “За результатами 2020/2021 маркетингового року експорт зернових і зернобобових та продуктів їх переробки становив 44,9 млн тонн. Зокрема, експортовано 16,6 млн тонн пшениці, 4,2 млн тонн ячменю, 18,4 тис. тонн жита, 23,1 млн тонн кукурудзи, а також 126,9 тис. тонн борошна. Важливість ролі України особливо виявилася під час пандемії COVID-19, коли було зруйновано глобальні ланцюги постачання товарів. Україна продовжила виконувати свої зобов'язання та істотно сприяла продовольчій безпеці своїх партнерів на Близькому Сході, в Європі, Південно-Східній Азії та в Північній Африці”, - йдеться в аналізі Національного інституту стратегічних досліджень (НІСД).
Фахівці застерігають, що воєнні дії, які рф веде на території України, негативно вплинуть на функціонування продовольчих систем та навіть призведуть до виникнення серйозних загроз глобальній продовольчій безпеці.
Поміж них: - подальше підвищення світових цін на продовольство (згідно з прогнозом ФАО, Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН, через війну в Україні світові ціни на продукти харчування та корми можуть зрости на 20 %; - - глобальний стрибок інфляції, що, передусім, вразить країни з малорозвиненою нестабільною економікою на Близькому Сході та у Північній Африці.
І світ має розуміти, що йдеться лише про “квіточки”: якщо спільними зусиллями не зупинити путіна, наслідки можуть стати справді загрозливими для всього людства. “Для мінімізації виявів глобальної продовольчої кризи необхідно якнайшвидше захистити й підтримати виробництво сільськогосподарської продукції в Україні в умовах воєнного стану, скориставшись можливостями впливу України на глобальну продовольчу політику, які вона здобула завдяки досягненню провідних позицій на світових ринках окремих видів сільськогосподарської продукції, а також активізації співпраці з міжнародними й міжурядовими організаціями, зокрема ФАО, щодо трансформації продовольчих систем. Такі дії мають сприяти надійному забезпеченню населення України продовольством, підвищенню економічної і фізичної доступності харчових продуктів, недопущенню зривів експортних контрактів сільгосппродукції”, - йдеться у висновках аналітиків НІСД.
Владислав Обух, Київ
