До бюджету-2021 надійшли майже 1,7 мільярда від ліцензування грального бізнесу

Як повідомляє кореспондент Укрінформу, такі дані під час круглого столу "Актуальні тенденції розвитку грального бізнесу в Україні" навів перший заступник голови консультаційно-експертної ради Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей (КРАІЛ) Борис Баум.

У бюджеті наступного року, за його словами, передбачені надходження від діяльності галузі в 1,2 млрд. “Щоправда, незрозуміло: йдеться про ліцензійні платежі, про податкові чи про загальну суму”, - сказав Баум.

Він наголосив, що через спротив частини політиків невирішеним залишається питання оподаткування галузі. Зміни до Податкового кодексу, які передбачалося ухвалити у розвиток рамкового закону на голосування парламенту під час нинішньої сесії так і не винесли.

Експерт сподівається, що частково проблему розв’яже впровадження з наступного року державної системи онлайн-моніторингу.

“Водночас маємо розуміти: на етапі становлення легального ринку азартних ігор у нашій державі важливі не тільки цифри, а передусім правила. Що, з одного боку, унеможливить неправомірний тиск на учасників ринку з боку контролюючих органів, а з іншого - мінімізує порушення самими учасниками й запобігатиме тінізації галузі”, - вважає Баум.

Він спрогнозував, що наступного тижня Кабінет Міністрів затвердить кандидатуру п’ятого члена Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей, що забезпечить кворум та легітимність рішень регулятора. Втім, прізвище кандидата, який успішно пройшов співбесіду, Баум не назвав.

Згідно з положенням про КРАІЛ, її повний склад - семеро осіб.

Зараз в Україні діє Податковий кодекс, ухвалений після заборони азартних ігор у 2009 році, який не передбачає оподаткування грального бізнесу. Тому застосовується “тимчасова схема” оподаткування учасників ринку: податок на дохід (10% — з ігрових автоматів, 18% — від різниці між доходом і виплаченими виграшами для букмекерського бізнесу й казино, 30% - для організаторів лотерей) + податок на прибуток підприємств (18%) + податок на виграш (18% ПДФО та 1,5% військового збору).

Натомість у більшості країн з учасників ринку грального бізнесу стягують комплексний податок - на валовий ігровий дохід (GGR).

Законопроєкт №2713-д (про зміни до Податкового кодексу) передбачає скасування потрійної вартості ліцензій для операторів азартних ігор, оподаткування тільки виграшів у понад 48 тис. грн, впровадження податку на GGR у 10% та збереження податку на прибуток за загальною ставкою 18%.