Жінки-працівниці в Україні вразливіші до викликів коронакризи
Як передає кореспондент Укрінформу, на цьому, презентуючи дослідження “Ринок праці після коронакризи: які професійні навички будуть потрібні жінкам?”, наголосила економістка Центру економічної стратегії Ганна Сахно.
За словами дослідниці, йдеться як про прямий вплив карантинних обмежень, так і про опосередкований, пов’язаний із прискоренням процесів автоматизації праці та переходом до гібридного чи дистанційного формату роботи.
“Жінки виявилася вразливішими до наслідків коронакризи, ніж чоловіки. Зокрема, через концентрацію у тих сферах, що найбільше постраждали від обмежень (туризм, готельний і ресторанний бізнес, сфера торгівлі та послуг, креативні індустрії), а також через тимчасове закриття шкіл і дитсадків”, - розповіла Сахно.
Поміж професійних груп, які можуть найбільше постраждати через новий карантин та процеси автоматизації бізнес-процесів вона назвала офісних працівниць, дослідниць та інженерок, представниць сфери торгівлі та найпростіших процесій (прибиральниці, гардеробниці тощо). При цьому до категорії “вразливих” економістка зараховує усіх жінок категорії 40+, в якій би сфері вони не трудилися.
"У більш віддаленій перспективі під загрозою автоматизації опиниться кластер офісних працівників. Приміром, діловоди, які оформляють папери. Меншою буде потреба в адміністраторах, секретарях, рієлторах (бо люди усе частіше знаходять нерухомість через мобільні застосунки та спеціалізовані інтернет-портали). Також — через те, що банки та інші фінустанови переходять у цифровий формат, закривають фізичні відділення, - касири, економісти, менеджери, що працюють з клієнтами”, - вважає Ганна Сахно.
Натомість, за її словами, зростатиме попит на працівників низки робітничих спеціальностей. Уже зараз, за даними порталів із пошуку роботи, вакансій майже удвічі більше, ніж фахівців, що на них претендують. Йдеться про зварювальників, операторів автоматизованих ліній, швачок, кухарів, підсобників.
Найменше автоматизація, за висновками авторки дослідження, загрожує галузям, пов’язаним із людським спілкуванням.
“Це - сфера догляду (няні, медсестри, фахівці із психологічного здоров’я), а також клієнтська підтримка (оператори кол-центрів). Незважаючи на спроби повністю автоматизувати функції останніх, замінивши їх чат-ботами, компанії продовжують набирати до кол-центрів працівників для “живого” спілкування. Адже це те, що потрібно клієнтам”, - підсумувала Ганна Сахно.
Як повідомляв Укрінформ, на початку літа в агентстві представили два проєкти сприяння зайнятості вразливих на ринку праці груп населення, зокрема - жінок.
Один із них, “Підтримка економічного розвитку жінок та внутрішньо переміщених осіб в Україні”, має підвищити рівень достатку вразливих категорій – жінок і внутрішньо переміщених осіб — завдяки подоланню економічних бар'єрів, що обмежують їхнє працевлаштування. Програма втілюється на Харківщині, Київщині та Дніпропетровщині, де на підприємствах легкої промисловості працевлаштують дві тисячі жінок-переселенок і неповносправних.
Другий проєкт, “Жінки залучені: шлях до зростання та економічної безпеки (Крила)”, має на меті покращення добробуту жінок та найбільш вразливих і маргіналізованих груп в Україні, втілюють у Львівській, Харківській, Полтавській та Київській областях.
