Податковий кодекс: чому бізнесу не подобаються ймовірні зміни

Податковий кодекс: чому бізнесу не подобаються ймовірні зміни

Укрінформ
Укрінформ з'ясовував, що принципово нового пропонує законопроєкт та у чому суть претензій з боку підприємців

На початку червня у Верховній раді було зареєстровано законопроєкт №5600 про внесення змін до Податкового кодексу. Мета – забезпечити збалансованість бюджетних надходжень. Законопроєктом передбачено чимало поправок у частині запобігання «скруткам» та тіньовому обігу сільськогосподарської продукції, нові ставки екологічного податку, звільнення від оподаткування ПДФО громадян та підприємців, котрі користуються державними програмами підтримки «Доступні кредити 5-7-9%» та «Доступна іпотека 7%» тощо. Зі слів міністра фінансів Сергія Марченка, реалізація цих змін забезпечить прозорі правила гри та справедливі податки. Натомість аграрії, птахівники та виробники електроенергії з відновлюваних джерел так не вважають. Розбираємось – чому.

ЩО ПРОПОНУЮТЬ ЗМІНИТИ

У пояснювальній записці до документу зазначається, що з 2019 року ставки податків не переглядалися, а ставки акцизного податку на алкогольні напої не переглядалися ще з 2017 року. А так як поточна економічна ситуація суттєво змінилася і вимагає перегляду підходів до справляння окремих податків, то законодавці й вирішили відкоригувати Податковий кодекс. Щоправда, їх пропозиції наштовхнулися на спротив з боку підприємців, які вважають, що зміни значно погіршують роботу цілих галузей. 

Отже, ключові зміни такі. 

У частині ставок податків:

● збільшити на 5% ставки акцизного податку на алкогольні напої, екологічного податку (крім ставок за викиди двоокису вуглецю в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення, за скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти й за розміщення малонебезпечних нетоксичних відходів гірничої промисловості) та рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України;

● збільшити на 14,5% ставку рентної плати за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, за спеціальне використання води та лісових ресурсів;

● змінити підходи до визначення одиниці виміру ставки акцизного податку на пиво (відповідно до міжнародних зобов’язань України). Замість діючої ставки акцизу за 1 л пива пропонують застосовувати ставку за 1 л 100-відсоткового спирту, виходячи з середньозваженої міцності пива за 2019-2020 роки, а також підвищити саму ставку на 5%.

У частині акцизного податку:

● скасувати пільгу з акцизного податку для постачальників електричної енергії (когенераційної або з відновлювальних джерел);

● перенести на виробників та імпортерів обов’язок сплачувати 5-відсотковий акцизний податок з роздрібного продажу тютюнових виробів, який на сьогодні сплачують суб’єкти роздрібної торгівлі.

У частині плати за землю:

● розширити базу оподаткування за рахунок обкладення земельним податком ділянок, право власності на які не оформлено, але вони фактично використовуються;

● скасувати мораторій на індексацію нормативної грошової оцінки для всіх земель, крім сільськогосподарських угідь, яка використовується для розрахунку плати за землю (земель водного фонду – внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ, земель населених пунктів, інших земель несільськогосподарського призначення).

У частині екологічного податку:

● пропонується ставки екологічного податку за скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти збільшити в 1,6 разу та передбачити їх підвищення у 8 разів у 2029 році (поступово);

● підвищити ставки екологічного податку за викиди двоокису вуглецю (СО₂) з 10 грн/т до 30 грн/тонну;

● підвищити ставки екологічного податку за відходи для підприємств гірничої промисловості з 0,49 грн до 1,5 грн/тонну.

У частині ПДФО:

● звільнити від податку на доходи фізичних осіб (ПДФО), єдиного податку та військового збору, громадян та підприємців, котрі користуються державними програмами підтримки «Доступні кредити 5-7-9%» та «Доступна іпотека 7%».

● запровадити оподаткування ПДФО за ставкою 18% доходів, отриманих від продажу протягом звітного податкового року третього та наступних об’єктів нерухомості.

ЕКОПОДАТКИ ВИРОСТУТЬ – В ІМ’Я НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА ТА БЮДЖЕТУ

Як відомо, сплачений екологічний податок (обов’язковий платіж, що сплачується з фактичних обсягів різних викидів, скидів, розміщення відходів у довкіллі) – це основне джерело фінансування програм з охорони довкілля. Екологічна ситуація в Україні, м’яко кажучи, бажає кращого. І тому аби виправити ситуацію та стимулювати підприємства інвестувати в екологічні заходи, в уряді прийняли рішення підвищити деякі ставки екологічного податку. Так, ставки за скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти збільшуються в 1,6 разу. Надалі ці ставки поступово, до 2029 року, зростуть у 8 разів. Очікується, що це додасть надходжень у державний і місцевий бюджети близько 100 млн грн на рік. 

Ставки екологічного податку за викиди двоокису вуглецю (СО₂) з 10 грн/т збільшуються до 30 грн/т. Додатковий ресурс надходжень – 2,1 млрд грн. Ставки екологічного податку за відходи для підприємств гірничої промисловості підвищуються з 0,49 грн до 1,5 грн/т. Додатковий ресурс надходжень – 300 млн грн. 

У Європейській бізнес асоціації вважають, що трикратне підвищення ставок екоподатку за викиди СО₂ виглядає не як турбота про екологію, а лише як засіб наповнення держбюджету, адже питання цільового використання цих надходжень, за їхнім твердженням, досі не вирішене. В ЄБА звертають увагу, що хоча за результатами 2020 року українська промисловість і впала на 5,2%, компанії продовжували інвестувати у заходи з охорони навколишнього середовища і сукупно вклали у захист довкілля 41,3 млрд гривень. При цьому, представники добувної промисловості та металургії навіть збільшили свій внесок на 27% і планують подальше розширення фінансування екологічного напрямку у зв’язку з новими міжнародними кліматичними та екологічними викликами.

ЗЕЛЕНІ” ЕНЕРГЕТИКИ, ВИРОБНИКИ ПИВА ТА АГРАРІЇ ЗМІНАМ НЕ РАДІ

Не дивно, що запропоновані зміни викликали напруження серед частини підприємців, адже для декого це, по суті, “закручування гайок” або й взагалі зміна умов господарювання.

Так, “зелені” енергетики підрахували: якщо пільга з акцизного податку для постачальників електричної енергії з відновлювальних джерел буде скасована, це призведе до введення акцизу на "зелену" електроенергію на рівні 3,2%. І, відповідно, стане перешкодою для виконання закріплених домовленостей між Кабміном та учасниками ринку. Тут варто згадати, що рік тому Уряд підписав меморандум з виробниками «зеленої» електроенергії, яким передбачається, що виробники ВДЕ приймають умови добровільної реструктуризації «зелених» тарифів, що передбачає їх зменшення. За попередніми розрахунками Європейської бізнес асоціації, запровадження акцизу призведе до додаткових витрат виробників з ВДЕ у розмірі 1,63 млрд грн щорічно. Запровадження акцизу також фактично знижує розмір «зеленого» тарифу на додаткові 3,2%, в той час як Меморандумом закріплені граничні рівні зниження «зелених» тарифів. Таким чином, акциз на електроенергію з ВДЕ може призвести до припинення вже розпочатих інвестиційних проєктів і стане на заваді досягненню стратегічної мети держави, зокрема, досягнення 25% частки електричної енергії з ВДЕ в енергобалансі України. 

Більше того, днями Північна екологічна фінансова корпорація (Nordic Environment Finance Corporation – NEFCO) відмовилась фінансувати нові проєкти в сфері відновлюваної енергетики (ВДЕ) в Україні. Зокрема, представники NEFCO занепокоєні тим, що влада не сприяє виробникам «зеленої» енергетики, а навпаки – приймає рішення, які погіршують ситуацію на ринку. 

Виробникам пива очікувано не сподобався новий підхід до визначення ставки акцизу на пиво. Наразі пиво обкладається акцизним податком у розмірі 2,78 грн за літр напою будь-якої міцності, натомість у законопроєкті податок пропонують вираховувати за міцністю напою, а не за літражем. У галузевій компанії “Укрпиво” заявили, що революція в акцизному оподаткуванні пива може призвести до кризи для галузі та втрат для бюджету, тому в компанії пропонують зберегти ставку акцизу на пиво на рівні 2,78 грн за літр у 2021 році. 

Також із заявою виступила й Всеукраїнська аграрна рада (ВАР), яка розкритикувала законопроєкт, оскільки, на їхню думку, він містить низку норм, які негативно вплинуть на агросектор. У ВАР зазначили, що норми законопроєкту значно ускладнюють роботу агровиробників та ведуть до підвищення ціни на оренду та купівлю землі сільгосппризначення. Також, на думку аграріїв, норма законопроєкту, в якій ідеться про виключення з 4-ї групи спрощеної системи оподаткування єдиним податком виробників м’яса птиці та яєць, – є дискримінаційною і такою, що несе суттєву шкоду тваринництву. 

“Вбачається різне ставлення до окремих видів сільськогосподарської діяльності, в порівнянні з усією індустрією. Тобто, з індустрії виділяється низка бізнесу, яка, по-суті, буде оподатковуватися по-іншому, ніж загалом уся сфера господарства, для якої на сьогодні встановлено спеціальний податковий режим, згідно з Законом України “Про державну підтримку сільського господарства України”. У даному випадку можемо говорити про наявні ознаки прямої дискримінації, які передбачені Законом України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні» та відповідно до Питань проведення антидискримінаційної експертизи та громадської антидискримінаційної експертизи проєктів нормативно-правових актів, затверджених Постановою КМУ від 30.01.2013 № 61”, – йдеться у заяві компанії.

“Це однозначно призведе до подорожчання кормів, які сьогодні в структурі собівартості складають 70%. Відповідно, станеться подорожчання яєць і м'яса птиці, попит на них очевидно знизиться до критичних для галузі значень. Виробники, відповідно, отримують збитки, скоротять виробництво та робочі місця. Тому питання для нашої галузі сьогодні стоїть так: або зменшення виробництва продукції й її здорожчання на полицях вітчизняних підприємств, або збільшення імпорту дотованої продукції з-за кордону. І перший, і другий варіанти створюють величезні проблеми для нашої держави. Тому що в цьому випадку йдеться не про конкретну галузь, а в цілому про економіку України, доходи бюджету та статки людей. Адже ціновий тягар ляже на плечі кінцевих споживачів, – прокоментував наслідки Олександр Бакуменко, голова Ради директорів асоціації "Союз птахівників України".

Олександр Бакуменко
Олександр Бакуменко

При цьому агровиробники підтримують введення мінімального податкового зобов’язання (МПЗ) як інструменту вирівнювання податкового навантаження, яке сприятиме виходу агросектору з тіні. 

- Чи зачепить пересічного громадянина введення ПДВ на продаж житла в новобудовах?

- Ще одна новація, а саме скасування пільги зі сплати ПДВ для торговців квартирами на вторинному ринку, викликала бурхливе обговорення серед пересічних громадян, які найближчим часом планують придбати нерухомість. Мовляв, такі кроки відразу призведуть до подорожчання житла, як на первинному, так і на вторинному ринку. У Міністерстві фінансів відразу заперечили цей факт, та прокоментували наступне: “Норма проєкту спрямована на суб'єкти господарювання, які мають бізнес з перепродажу квартир на вторинному ринку та створюють неконкурентні умови для забудовників, тому що не сплачують ПДВ. Ця норма не стосується фізичних осіб, оскільки вони не є платниками ПДВ". Міністр фінансів Сергій Марченко підкреслив, що зазначена норма не вплине на ціни на житло.

Водночас забудовники переконані, що вартість нового житла різко злетить."Оподаткування доходів (18%) фізичних осіб, одержаних від продажу протягом року третього і наступного об'єктів нерухомості – це серйозний удар по інвестиціях у житлову нерухомість. Адже саме вона нині є єдиною альтернативою для громадян України не тільки зберегти кошти від інфляції, яка прискорилася до 8,5%, а й заробити кошти завдяки подорожчанню вартості квадратного метра", – таку думку висловила комерційний директор компанії "Інтергал-Буд" Анна Лаєвська. За її словами, забудовники звернулися до народних депутатів і комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики з листом, в якому докладно описали негативні наслідки ухвалення цього законопроєкту, закликавши його ініціаторів до ширшого діалогу.

Юлія Тетянич, Київ

Фото з відкритих джерел

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-