“Кредитні завдання” від МВФ: чому, попри прогрес, їх побільшало

“Кредитні завдання” від МВФ: чому, попри прогрес, їх побільшало

Аналітика
Укрінформ
Від України чекають нових зобов’язань у сферах, що, здавалося б, давно перестали бути нашими “вузькими місцями”. Як-от, банківський нагляд

Найближчим часом Верховна Рада ухвалить законодавчі зміни, необхідні для отримання Україною чергового траншу кредиту від МВФ. На це сподівається радник Президента України з економічних питань Олег Устенко. На успішне виконання зобов’язань, взятих під час переговорів з представниками Міжнародного валютного фонду, та якнайшвидше отримання позичкових коштів розраховує і частина політикуму та експертного середовища. Вистачає й тих, хто вважає, що країна спокійнісінько може обійтися без співробітництва з міжнародними фінансовими інституціями: як-то кажуть, без грошей, зате з гордо піднятою головою... Тож і схрещують вони подумки пальці, сподіваючись, що “у шлюбі” офіційного Києва з МВФ і надалі щось перманентно не зростатиметься.

Олег Устенко
Олег Устенко

І ті, й інші розуміють: завдань чимало. У тому числі й таких, що, як-то кажуть, “не лежать на поверхні”, – у сферах, з якими у нас нібито все гаразд. Тож на відміну від, приміром, реформування судової системи, де законодавчі ініціативи з’являються мов гриби після дощу, багато документів доведеться напрацьовувати “з нуля”. Що означає: надання чергових кредитних траншів відкладається. При тому, зауважмо, що два з них – приблизно по $700 мільйонів – розраховували отримати ще торік...

Кому і для чого потрібні реформи вартістю $2,1 (кредитних) мільярдів

Ні кінець минулого, ні початок нинішнього року, коли більше місяця в Україні “віртуально трудилася” місія МВФ, очікуваних Києвом добрих новин не принесли. Але й відверто негативних сигналів ми також не отримали. Представники місії “вимкнули монітори” і взяли паузу, розраховуючи на прогрес України у виконанні поставлених завдань. Старих і нових. Глобальних і секторальних. Олег Устенко нагадав, що левова частка вимог програми співпраці з МВФ збігається з програмою президента Зеленського. Йдеться, зокрема, про масштабну судову реформу та забезпечення ефективної роботи антикорупційної інфраструктури. Глава держави вже навіть зареєстрував у парламенті низку невідкладних та першочергових документів (про обмеження повноважень Окружного адмінсуду Києва та унормування діяльності Вищої ради правосуддя), покликаних прискорити реформу. Яка – погоджується більшість експертів – потрібна передовсім нам самим, а не тим, від кого залежить рішення про надання кредиту.

Інша річ – частина вимог міжнародних партнерів про необхідність подолання фіскальних ризиків для українського бюджету. Ось тут уже справжній “клондайк” для тих, хто намагається відкопати аргументи проти продовження співпраці з міжнародними фінансовими інституціями. Бо головні фіскальні ризики – очима МВФ – пов’язані зі збитками НАК “Нафтогаз України”, від якої залежать бюджетні надходження. І якій щороку обленерго й газзбути боргують десятки мільярдів гривень. Для розв’язання проблеми міжнародні партнери, поміж іншого, радять остаточно лібералізувати комунальні тарифи, аби українці сплачували за енергоресурси “по повній”. Звідси – і гальмування переговорного процесу, і дошкульна критика на адресу влади з боку противників продовження співпраці з Фондом. Хоча насправді і в цьому – передовсім, глибинний інтерес нашої країни, яка розраховує на формування цивілізованих енергетичних ринків.

Фінустанови, не розслабляйтеся: банківський нагляд знову посилять

Утім, до постійних пошуків “спільного знаменника” у позиціях переговорних сторін в питаннях реформування судової системи, антикорупційної політики та енергетики ми вже звикли. Різні погляди на подолання пов’язаних із ними проблем – укупі чи “позмінно” – ставали каменями спотикання під час багатьох перемовин про співпрацю України з МВФ. А ось поява за підсумками останнього раунду переговорів нової вимоги для багатьох – насамперед, нефахівців, – схоже, була несподіванкою. За словами постійного представника МВФ в Україні Йости Люнгмана, в центрі дискусій у рамках роботи місії, окрім іншого, були заходи, спрямовані на скорочення фіскального дефіциту у середньостроковій перспективі й посилення управління Національним банком, поліпшення законодавчого та регулятивного підґрунтя банківського нагляду.

Йоста Люнгман
Йоста Люнгман

Але звідкіля це нам “прилетіло”? Останніми ж роками і вітчизняні аналітики, і представники міжнародних організацій – зокрема й фінансових інституцій – ледь не в один голос хвалили Україну за поступ у цій сфері, а Національний банк – за незалежну та зважену політику. А якщо хтось і лаяв, то, здебільшого, навпаки – за надмірну жорсткість монетарних заходів та обмеження поля для “банківських маневрів”.

Утім, для людей, по-справжньому обізнаних з перебігом консультацій з МВФ (які, до речі, не припиняються й поза межами фізичних та віртуальних візитів переговорних і оцінювальних місій), така вимога зарубіжних партнерів несподіванкою не була. Вона не свідчить, що поступ України в цій сфері належним чином не оцінили. Швидше, йдеться про те, що досконалості немає меж... У середині лютого, одразу ж по завершенні роботи місії, голова правління НБУ Кирило Шевченко підтвердив, що експерти МВФ надали Нацбанку рекомендації про посилення інституційної спроможності та управління в частині повноважень Ради НБУ. “Поради буде враховано при роботі над законопроєктом про вдосконалення корпоративного управління у банках”, – запевнив пан Шевченко. І тут маємо ще одне підтвердження того, що “банківські” побажання Фонду для української сторони не нові. Бо згаданий документ підготували й презентували партнерам із МВФ ще в листопаді минулого року. Проєкт під назвою “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення питань організації корпоративного управління в банках та інших питань функціонування банківської системи” зареєстрували у Верховній Раді під номером 4367.  “Ухвалення закону сприятиме наближенню банківського законодавства України до законодавства Європейського союзу та запровадженню найкращих світових практик функціонування банків. Закон підвищить відповідальність органів управління банків за ухвалені рішення, сприятиме прозорості та стабільності діяльності як окремих банків, так і банківської системи у цілому", – вважає Кирило Шевченко.

Кирило Шевченко
Кирило Шевченко

Проєкт допоможе банківським установам мінімізувати можливі збитки. Також він містить додаткові вимоги до членів ради й правління банків, у тому числі – в частині їхньої “колективної придатності”. Для цього пропонують впровадити у вітчизняну банківську практику сучасні міжнародні наглядові інструменти:

  • право регулятора вимагати зміни персонального складу ради та/або правління банку, якщо поточний склад цих органів не здатний забезпечувати ефективне управління і контроль за діяльністю фінустанови;
  • право регулятора встановлювати банку індивідуальний розмір економічних нормативів залежно від ризиковості його діяльності.

Чи не стане недореформований нагляд “гальмом” для переговорів?

Експерти переконані, що ні. “Як я розумію, законопроєкт про вдосконалення банківського нагляду загалом відповідає вимогам МВФ. Та й у середині країни суттєвих суперечок – як, приміром, у питаннях реформування судів чи антикорупційної вертикалі, – довкола нього немає, – наголошує в коментарі Укрінформу виконавчий директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський. – Скоріше, документ досі не розглянули, оскільки не вважали це питання терміновим. Хоча теоретично затримка і може свідчити про якісь проблеми й різницю в підходах, але, як-то кажуть, на поверхні їх немає. Чого не скажеш про більш дискусійне питання внесення змін до закону про Національний банк в частині повноважень Ради, правління НБУ та взаємодії між ними”.

Гліб Вишлінський
Гліб Вишлінський

Як пояснює експерт, ідеться, скажімо, про недопущення призначення членів Ради НБУ до складу правління регулятора протягом певного періоду після завершення їхніх повноважень у Раді. Адже, як свідчить досвід винесення доган заступникам голови НБУ Дмитру Сологубу і Катерині Рожковій, Рада Нацбанку має механізми покарання членів правління. Що може провокувати конфлікт інтересів. “Приміром, член Ради може голосувати за догану членові правління, бажаючи посісти його місце. Оскільки, порівняно із роботою в Раді, це більш оплачувана та впливовіша посада... Тож, вочевидь, перед внесенням відповідних законодавчих змін йдеться і про цей запобіжник. Триває дискусія й довкола інших механізмів, які б допомогли уникати політичного втручання Ради Нацбанку в діяльність правління регулятора й унеможливлювали тиск на членів правління”, – підсумував Вишлінський.

Водночас експерти не вважають, що ці дискусії, як і питання внесення законодавчих змін для вдосконалення банківського нагляду, можуть суттєво пригальмувати процес переговорів з МВФ. Куди більше на інтенсивність перемовин впливатимуть пошуки спільних підходів до вже згаданих судової й антикорупційної реформ, відмови від прямого втручання держави в цінову ситуацію на енергетичних ринках, а також мінімізації ризиків надмірного бюджетного дефіциту. Першочергові завдання у цьому зв’язку – забезпечення прозорості бюджетного планування на 2022 рік і перевірка витрачання коштів коронавірусного фонду.

Владислав Обух, Київ

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-