Тарифи “під ялинку”: пільгові кіловати скасували, вартість тепла “підрівняли”

Тарифи “під ялинку”: пільгові кіловати скасували, вартість тепла “підрівняли”

Аналітика
Укрінформ
Наразі йдеться про напівкроки для утримання енергетики “на плаву”. Без дій на упередження болючіших цінових “катаклізмів” країні не уникнути

Що тут скажеш? Тарифна біда не сама ходить, а із “суміжними” дітками. Не встигли ми “натішитися” рішенням основних гравців газового ринку на 10-20% підвищити січневу вартість “блакитного палива”, як з’явилися повідомлення про непопулярні ухвали уряду у сфері електрозабезпечення. Щодо скасування 100 “пільгових” кіловат-годин для побутових споживачів. Крім того, частині українців з нового року доведеться платити більше ще й за теплопостачання.

Щоправда, на відміну від (умовно) вільної ціни на газовому ринку, яка залежить від доброї волі постачальників, у випадках із регульованими (поки що) тарифами на електрику і тепло йдеться про справді вимушені кроки. Перший пов’язаний зі значними дисбалансами на ринку електроенергетики. Другий – з необхідністю вирівнювання тарифів для різних регіонів. Адже вартість гігакалорії по країні відрізняється удвічі, а то й утричі.

Безумовно, для підірваної коронавірусом економіки домогосподарств і таке, здавалося б, помірне підвищення – суттєвий удар. Для влади ж і фахівців це – черговий сигнал про необхідність кардинальних змін, які б унеможливили куди стрімкіші подорожчання у найближчій перспективі. Приміром, після запланованого по завершенні опалювального сезону скасування ПСО (покладання спеціальних обов’язків  із забезпечення газом за пільговою ціною підприємств теплокомуненерго) для “Нафтогазу” чи у разі ймовірного скасування ПСО для “Енергоатома” й “Укргідроенерго” в електроенергетиці...

Пільгову “сотку” скасовано. Хоча кажуть: вона “обіцяла” повернутися

Уряд скасував дію пільгового тарифу на електроенергію для населення на перші 100 кВт.год щомісячного споживання (90 коп/кВт.год). З 1 січня встановлено єдину фіксовану ціну ресурсу для побутових споживачів – 1,68 грн/кВт.год. Це неприємна для споживача новина. Приємна – те що урядовці продовжили до 31 березня 2021-го дію положення про ПСО для електроенергетики. Що гарантує стабільний тариф та унеможливлює повторення цінової вакханалії, яка відбувається після лібералізації газового ринку і скасування з 1 серпня ПСО у газозабезпеченні.  Механізм ПСО, нагадаємо, передбачає покладення державою на "Енергоатом" і "Укргідроенерго" обов'язку компенсувати різницю між соціальним тарифом для населення і ринковою вартістю електроенергії.

За даними деяких джерел, саме небезпека повторення “газового” сценарію стримала владу від лібералізації побутового сегмента ринку електроенергії ще восени чи з початку нового року. Що буде після 31 березня? Є варіанти. Хтось каже, що ПСО збережуть і навіть пільгову “сотку” повернуть. Але – вже на новому ціновому рівні. 1,68 грн – за перші сто кіловат-годин, спожитих упродовж календарного місяця (є варіант “пільгових” 300 кВт.год). Далі – по 3,36.

Інші ж експерти прогнозують: механізм спецобов’язків таки буде скасовано. Інакше із проблемної ями вітчизняній електроенергетиці не вилізти.

Юрій Вітренко
Юрій Вітренко

На користь першого сценарію – запевнення тимчасового виконувача обов’язків міністра енергетики Юрія Вітренка про те, що Міненерго разом із Нацкомісією з тарифів напрацьовує новий варіант ПСО. Опосередковано про це може свідчити й відсутність передбаченого у Бюджеті-2021 ресурсу для збільшення субсидій пільговикам. Адже якщо ціни на електрику відпустять “у вільне плавання”, суми ймовірних компенсацій зростуть на багато-багато десятків мільярдів гривень. Хоча з іншого боку, це може свідчити не стільки про усвідомлене рішення щодо необхідності продовження ПСО, скільки про нашу звичку розв’язувати проблеми тоді, коли вони виникатимуть. Скажімо, при перегляді держбюджету за підсумками 1 кварталу, якого не виключає прем’єр-міністр Денис Шмигаль.

Експерт з енергетичних питань Геннадій Рябцев прогнозує, що ПСО в електроенергетиці, швидше за все, скасують. Адже йдеться про зобов’язання України перед Міжнародним валютним фондом. Й виконання такої домовленості стане одним з аргументів для уряду на переговорах про отримання наступного року чергових кредитних траншів.

“Енергетичний” статус-кво, що збережеться принаймні до 31 березня

За словами Юрія Вітренка, навіть після скасування пільги тарифи на електроенергію для населення залишатимуться приблизно удвічі нижчими за ринкові. Зараз вартість електрики для промисловості коливається від 2,5 до 4 гривень за кВт.год.

 Уряд також підтримав підвищення ціни, за якою "Енергоатом" продає електроенергію "Гарантованому покупцеві" у рамках ПСО. З 1 коп до 15 коп за кВт-год. Що має підтримати фінансово упосліджувану останнім часом українську атомну енергетику. Зокрема, в Міненерго вважають, що “зміни дозволять забезпечити фінансову стабілізацію ринку електричної енергії за січень – березень 2021 року і стійку роботу енергетичних підприємств, на яких покладено спеціальні обов'язки щодо забезпечення громадських інтересів (НАЕК "Енергоатом", ПрАТ "Укргідроенерго", НЕК "Укренерго")”.

Натомість експерти сумніваються в ефективності таких кроків. Адже, за деякими даними, щорічні збитки учасників ринку електроенергетики через його технологічні й цінові дисбаланси сягають 65-70 млрд грн. Також станом на кінець жовтня державне підприємство – покупець електричної енергії “Гарантований покупець” заборгувало виробникам зеленої енергетики та  “Укргідроенерго” понад 23 млрд грн. Ще майже 7 млрд винні за дешеву електроенергію для потреб населення “Енергоатому”.

Тепер спробуємо бодай приблизно обрахувати можливий ефект скасування пільгового тарифу. В Україні приблизно 15 мільйонів домогосподарств. Якби кожне із них щомісяця витрачало щонайменше по 100 кВт.год електроенергії, завдяки уніфікації тарифу вдалося б заощадити 1 млрд 170 мільйонів: 15000000 × 100 (кВт.год) × 0,78 = 1100000000

Та зважаючи на те, що далеко не всі українці використовують стокіловатну квоту, насправді може йтися про приблизно 600-700 мільйонів заощаджених гривень. 7-8,5 мільярдів на рік. Начебто чимало. Але... дивіться вище...

Геннадій Рябцев
Геннадій Рябцев

“Вважаю, такий крок допоможе нашій енергетиці “як мертвому припарка”, – доволі категоричний у коментарях для Укрінформу експерт з питань енергетики Геннадій Рябцев. – Головне, що й автори проєкту цього рішення, вочевидь, не зробили жодних економічних розрахунків, як передбачено регламентом Кабінету міністрів”. Але, на думку експерта, й без калькулятора зрозуміло: такий напівкрок жодним чином не вплине на розв’язання головних проблем галузі. Мова про відсутність єдиних, однакових для всіх, прозорих і зрозумілих “правил гри”, брак цивілізованої конкуренції, наявність багатомільярдних боргів, збереження перехресного субсидіювання, неврегульованість питання небалансів, низьку платіжну дисципліну – передусім, суб’єктів господарювання, – зниження надійності та безпечності Об’єднаної енергосистеми унаслідок бездумної підтримки так званих “іноземних інвесторів”.

Тож, вочевидь, більш радикального рішення – про підвищення пільгового тарифу до 1,68 гривень, а “звичайного” – до 3,36 гривень за кВт.год  – не уникнути. І автори цієї ідеї вже підрахували, що ефект такого рішення буде куди суттєвішим – понад 20 мільярдів гривень на рік.

Тепер погляньмо на ситуацію очима споживача. Якщо ти щомісяця витрачаєш 100 кВт.год, то у лютому (розраховуючись за спожитий у січні ресурс) заплатиш на 78 гривень більше. Якщо ж твої електроприлади “з’їдають” лише половину квоти – 39 гривень. Для когось – “смішні” копійки. Але для декого – якщо, приміром, ідеться про половину твоїх щоденних витрат, – неабиякий бюджетний “мінус”.

Щоправда, в Міністерстві соціальної політики запевняють: "За чинної  системи надання субсидій всі 3,1 млн домогосподарств, які їх отримують, жодним чином не відчують підвищення тарифів, оскільки це покриється збільшеним розміром субсидії". До того ж, домогосподарства, які раніше не користувались субсидіями, але їм складно оплачувати житлово-комунальні послуги, можуть звернутися по державну допомогу. Це можна зробити, заповнивши спеціальну форму онлайн або відправивши заяву і декларацію до органу соціального захисту населення.

Тариф на теплопостачання також підвищили. Та розслабтеся... не для всіх

НКРЕКП минулого тижня переглянула вартість виробництва теплоенергії для населення, бюджетних і релігійних організацій та інших споживачів на 2021 рік. Щоправда, йдеться лише про 23 ТЕЦ і когенераційні установки, тарифи для яких дотепер були нижчими за середні по країні. Для всіх компаній, які звернулися по перерахунок, тарифи на тепло підвищили. Зміни різні. Від плюс 5,5% (для Дніпровської ТЕЦ) до 49,7% – для ТОВ "Євро-реконструкція". Поміж компаній, яким тарифи підвищили найбільше  – Новороздільська та Новояворівська ТЕЦ (на 37,1% і 34,1%), Білоцерківська ТЕЦ (33,2%), ТОВ "Сумитеплоенерго" (на 25%), Чернігівська ТЕЦ (на 24,1%).

Необхідність підвищення тарифів у Комісії пояснили значним скороченням обсягів виробництва теплоенергії, збільшенням фонду зарплати для ліцензіатів, зростанням цін на паливно-енергетичні ресурси, а також збільшенням витрат на послуги із розподілу природного газу.

Проте, й після нинішнього підвищення середньозважений тариф для постачання тепла населенню для цих компаній склав 1121,71 грн/Гкал. Тоді, як приміром, частина киян вже давно сплачує по майже 1700 гривень за Гігакалорію, а деякі харків’яни – понад дві тисячі.

На розмір тарифів, як відомо, впливають багато факторів, головні поміж яких – вартість енергоносіїв і стан інфраструктури. За оцінками галузевих експертів, приблизно 70% українських тепломереж – в аварійному стані. А тому ми не лише потерпаємо від періодичних відключень теплопостачання в опалювальний період, а й додатково оплачуємо “підігрів повітря”. Без значних капіталовкладень у галузь ситуація лише погіршуватиметься.

І тут куди неприємніша для широкого загалу новина – після очікуваного скасування ПСО із забезпечення дешевим газом підприємств теплокомуненерго тарифи на теплопостачання по всій країні можуть зрости в рази. Десь частину витрат братиме на себе місцева влада (адже саме на місця делегують визначення більшості тарифів, що не стосуються природних монополій), а десь людям доведеться платити “по повній” чи – знову ж таки – розраховувати на субсидії, додаткові кошти на що в бюджеті наразі не передбачили.

На думку Геннадія Рябцева, після завершення опалювального сезону ПСО для “Нафтогазу” остаточно скасують. І з огляду на вже згадані зобов’язання України перед міжнародними партнерами, і зважаючи на те, що на газовому ринку, попри “перегини”, все ж діють інші, ніж кілька років тому, правила. Тож таке рішення  стане завершальним акордом його лібералізації.

Прогнозувати ж, як це позначиться на вартості теплозабезпечення українців в опалювальний період 2021-2022, ніхто не береться. Аби нас не лякати. Як-не-як – наближається новорічне свято...

Владислав Обух, Київ

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-