У ЄС три умови для подальшого фінансування заходів енергоефективності в Україні

У ЄС три умови для подальшого фінансування заходів енергоефективності в Україні

Укрінформ
ЄС пропонує закласти в держбюджет України фінансування Фонду енергоефективності, закрити програму "Теплі кредити" як неактуальну та вважати ОСББ основою реформ у галузі енергоефективності.

На цьому наголосив голова Представництва ЄС в Україні Матті Маасікас на тематичній сесії в Укрінформі "Реформа енергоефективності в Україні та міжнародний досвід енергомодернізації багатоповерхових будинків".

"По-перше, нам прикро, що проєкт Державного бюджету на 2021 рік не передбачає асигнувань на Фонд енергоефективності. Ми віримо, що парламент діятиме відповідально і виділить належні суми на користь Фонду. Я хотів би нагадати, що Фонд має отримувати регулярне та стабільне фінансування від української держави, зокрема на наступний рік, згідно з нашими чинними угодами", - сказав Маасікас.

Він також наголосив, що програма "Теплі кредити" для ОСББ не має сенсу. Її наявність не лише створює зайву конкуренцію, а й свідчить про неефективність використання державних і донорських грошей. "Остаточний варіант державного бюджету на 2021 рік повинен чітко вказати, що програма "Теплі кредити" для ОСББ продовжуватись не буде", - заявив голова Представництва ЄС в Україні.

Водночас він застеріг щодо ухвалення законопроєкту №2458 "Про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання окремих питань у сфері надання житлово-комунальних послуг". За словами Маасікаса, Україна створила надійну правову базу у сфері енергоефективності, наділивши повноваженнями нового клієнта - об’єднання співвласників багатоквартирних будинків.

"Спроби обійти законодавчу базу після такого успішного старту повинні припинитися. У центрі законодавства про житлово-комунальні послуги має бути український споживач. На наше переконання, законопроєкт 2458 може серйозно зашкодити газовому ринку та негативно позначитися на реалізації заходів з енергоефективності, змусивши українців платити за них двічі", - сказав Маасікас і закликав українських політиків узгодити національне законодавство з підходом ЄС.

Він зазначив, що допомога ЄС у розмірі 100 млн євро на гранти та технічну допомогу Фонду енергоефективності є однією з найбільших ініціатив ЄС в Україні і що там "могли б розглянути можливість надання подальшої підтримки Фонду, аби побачили, що ці цілі повністю поділяються урядом".

На думку Маасікаса, енергоефективність є ключовою умовою для досягнення Україною енергетичної незалежності, адже щороку близько 50% енергії для опалення житла в Україні втрачається, а житловий сектор споживає в три-чотири рази більше енергії, ніж сусідні країни ЄС.

"По-перше, якби Україна досягла рівня енергоспоживання найменш енергоефективної країни ЄС, вона б стала енергонезалежною. По-друге, енергоефективність допомагає сім’ям заощаджувати гроші на рахунках за енергію та створювати кращі умови життя. По-третє, енергоефективність дозволить державі зменшити субсидії на оплату енергії, спожитої населенням, та спрямувати капітал на інші важливі сфери, такі як охорона здоров’я та освіта. Нарешті, енергоефективність, і зокрема Фонд, відіграватимуть важливу роль у стабілізації української економіки після поточної кризи, оскільки енергоефективність – це новий ринок для країни, на якому створюється новий бізнес та нові робочі місця", - наголосив голова Представництва ЄС в Україні.

Він нагадав, що на сьогодні Фонд енергоефективності отримав понад 200 заявок на загальну суму понад 1 мдрд грн, і понад 17 тис. сімей з усієї України отримають зиски від термомодернізації своїх осель.

Читайте також: Українці цьогоріч залучили понад 1 мільярд "теплих кредитів"

Як повідомлялося, Верховна Рада 13 липня 2020 р. відправила на повторне друге читання законопроєкт №2458 "Про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання окремих питань у сфері надання житлово-комунальних послуг". Документ розроблено з метою врегулювання питань перехідного періоду, що виникають у зв’язку із введенням в дію Закону України "Про житлово-комунальні послуги" з 1 травня 2019 р. та необхідністю прийняття співвласниками усіх багатоквартирних будинків (незалежно від обраної ними форми управління багатоквартирним будинком) рішень про моделі організації договірних відносин з виконавцями комунальних послуг (крім послуг з постачання та розподілу електричної енергії та природного газу).

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-