Яка «температура» на біржах світу?

Яка «температура» на біржах світу?

Блоги
Укрінформ
Як сформувався і діє в наші дні біржевий механізм?

Самопочуття людини визначають різними чинниками і, насамперед, тим, яка в неї температура. А яким «термометром» виміряти стан і рівень ділової активності – в окремих країнах і світі в цілому? У пошуках відповіді на це запитання такий індикатор був винайдений і поступово вдосконалений. Ним стали біржі.

Так от, у четвер 12 березня цього року цей «термометр» зашкалив на найбільш авторитетній на планеті біржі – в Нью-Йорку. За підсумками торгів фондовий індекс Доу-Джонса обвалився на 9,5 відсотка. Це падіння було назване «чорним четвергом». Воно стало рекордним за останні 33 роки – після «чорного понеділка» 19 жовтня 1987-го. Причиною падіння стало оголошення Всесвітньою організацією охорони здоров’я пандемії і невтішні для інвесторів прогнози ослаблення зростання глобальної економіки в результаті радикальних заходів у світі по стримуванню поширення коронавірусу.

Що відбулося після цього на «торговельних майданчиках» Нью-Йоркської та інших провідних у бізнесовому світі бірж і яка «температура» на них у ці червневі дні? Ми ще повернемось до цього, а зараз коротко розповімо читачам про те, як сформувався і діє в наші дні біржевий механізм. Інформацією для такого відступу служать відвідання автором під час журналістських відряджень трьох найбільших і найвпливовіших бірж світу – Нью-Йоркської, Токійської і Лондонської.

ЧОМУ ВОЛЛ-СТРІТ СТАЛА СИМВОЛОМ ДІЛОВОГО ЖИТТЯ У США І СВІТІ?

Слово «біржа» з латинської перекладається як «гаманець». Появу фондового ринку пов’язують з активністю італійських купців, які у XIII-XIV століттях домовилися про заміну бартеру на вільну торгівлю шляхом угод і попередніх замовлень. А на початку XVII століття в Амстердамі з’явилася біржа цінних паперів з векселями та державними борговими розписками. Приблизно через сто років центром біржової торгівлі став Лондон.

Сучасні енциклопедичні й економічні словники уточнюють: біржа – це ринок, де відбувається оптова торгівля товарами або цінними паперами. Існують три основні види бірж: фондові, товарні й валютні. На фондовій за допомогою маклерів здійснюють купівлю-продаж акцій і облігацій акціонерних товариств, а також облігацій державних позик. Там складаються курси (рівні цін) цінних паперів, які дуже чутливі до будь-яких змін в економічному і політичному житті тієї чи іншої країни. Загальне падіння курсів акцій називається біржовим крахом. На валютній біржі відбувається купівля та продаж іноземної валюти (правда, у наші дні практично всі операції з іноземною валютою і золотом проводяться банками). Товарна біржа – це оптовий ринок, де відбувається торгівля товарами за зразками або стандартами та виявлення цін, попиту і пропозицій на них.

З усіх трьох названих видів бірж визначальна роль належить фондовій. Саме через неї мобілізуються кошти для капіталовкладень у промисловість, інші галузі господарювання. Фондові біржі – найчутливіший барометр ділового життя. А Нью-Йоркська біржа – барометр економічного стану не тільки Сполучених Штатів, а й інших країн і регіонів світу. Минулого місяця сповнилося 228 років з дня її створення.

Знімок фрески підписання угоди про біржу в Нью-Йорку
Знімок фрески підписання угоди про біржу в Нью-Йорку

Різні періоди пережила вона, як і економіка та фінанси найбагатшої країни світу. Траплялися в її історії дні, коли від різкого падіння індексу Доу-Джонса і курсу долара потрясало всю систему американського та й світового капіталу. Таким, скажімо, був «чорний вівторок» 29 жовтня 1928 року, коли індекс на Нью-Йоркській біржі впав на 12 відсотків. Зазначимо, що цей індекс створений ще в 1896 році редактором відомої й досі газети The Wall Street Journal Чарльзом Доу для зведення інформації по акціях 30 американських компаній на американській біржі цінних паперів.

Біржа на вулиці Уолл-Стріт і в наші дні продовжує залишатися щоденним дзеркалом економічного стану США та інших розвинених країн. А оскільки цей стан не блискучий, то й біржа переживає не кращі часи. Та все ж, як і колись, кожного дня, крім вихідних, збирається заклопотаний, метушливий, зовні підтягнутий і внутрішньо зібраний діловий люд у численних кабінетах і під склепінням операційного залу Нью-Йоркської фондової біржі. І так само не переривається потік бажаючих на власні очі побачити це найбільше торжище світу. Навіть через товсте скло чуєш гамір цього великого вулика, в якому, одначе, кожен чітко знає своє завдання, роль і маневр. Так що розірвані й розкидані на підлоз папірці, гармидер, сплески емоцій – це тільки видимість хаосу. Насправді, людський інтелект, діловий інстинкт і найсучасніша електроніка діють оперативно і злагоджено. Як годинниковий механізм.

Робочий день на біржі в Нью-Йорку
Робочий день на біржі в Нью-Йорку

Що ж відбувається в стінах Нью-Йоркської біржі? Передусім, про її учасників. По-перше, це зареєстровані компанії. Понад 2000 компаній з усього світу реєструють тут акції. Продаючи свої акції через біржу, компанії нагромаджують капітал для різноманітних цілей. Ці компанії – основа біржі. Без них не було б ні цінних паперів, ні акціонерів.

По-друге, – це індивідуальні вкладники. В жодній іншій країні громадськість не бере так широко участі в бізнесі, як у США. Близько 50 мільйонів американців володіють цінними паперами або акціями. Нью-Йоркська біржа високо цінує індивідуальних вкладників, дорожить ними і виступила з рядом ініціатив на їхню підтримку.

По-третє, це установи-вкладники, які управляють об’єднаними активами багатьох вкладників – як солідних, так і дрібних. Діапазон цих об’єднань дуже широкий: від пенсійних фондів до інвестиційних компаній, від банків до університетів. Понад 10 тисяч об’єднань, які володіють трьома трильйонами доларів цінних паперів, мають доступ до ринку біржі в Нью-Йорку і користаються ним.

І, нарешті, фірми, члени біржі. Вони також відомі, як фірми цінних паперів або ж брокерські компанії, які представляють замовлення клієнтів на придбання і продаж цінних паперів, а також оперують від імені своїх власних рахунків. Вони представлені в операційному залі біржі як власними брокерами так і незалежними брокерами, котрі за контрактом обслуговують кілька фірм. Їхнє завдання – одержати найвигідніші ціни для своїх клієнтів.

На біржі в Нью-Йорку
На біржі в Нью-Йорку

Отже, кожен в операційному залі виконує свою роль. Однак при цьому всі ринкові професіонали – і в самому залі, і за його межами – координують свою роботу з призначеними біржею ділерами для підтримання упорядкованого і справедливого (наскільки це можна) ринку. Місію ділерів можна порівняти з роллю авіаційних диспетчерів. За їхньої безпосередньої участі взаємодія покупців з продавцями й визначає вартість цінних паперів.

Ось такі головні дійові особи та виконавці на «сцені» Нью-Йоркської фондової біржі. Певна річ, кожен з них переслідує свої корисливі інтереси: ринок є ринок. Однак, повторюю, це не хаотичний базар. Протягом кожного операційного дня дії всіх учасників цього ринку перебувають під постійним контролем. Це дійство управляється чітким зведенням правил і положень, схвалених Комісією з цінних паперів і бірж. Їхній головний зміст полягає в тому, щоб біржевий майданчик на Уол-Стріт зберігав у світі високий авторитет, був справедливим і відкритим для всіх вкладників з будь-якого куточка планети. Причому на Нью-Йоркській біржі застосовуються найсучасніша технологія і методи контролю. І якщо хто-небудь наважиться порушити закони й правила, він ризикує бути спійманим і покараним, втративши свою ділов репутацію. Хоча ідеальних ситем немає, Нью-Йоркська біржа, як вважають її керівники і учасники, забезпечує найбільш надійне, справедливе, відкрите і впорядковане регулювання ринку в світі.

Фондова біржа в Токіо
Фондова біржа в Токіо

БІРЖЕВА ДОБА ПЛАНЕТИ ПОЧИНАЄТЬСЯ В ТОКІО

Власне, за такими принципами працює в наші дні й Токійська біржа, яка разом з Нью-Йоркською та Лондонською складають трійку найбільших бірж світу. А оскільки її головн «клієнти» – японські корпорації і банки – лідирують у світі, то звідси й така увага, з якою бізнесмени різних країн, у тому числі й Сполучених Штатів, стежать за перебігом подійна фондовому ринку в Токіо.

Біржа в японській столиці, хоч і молодша за Нью-Йоркську, теж має велику історію. У травні 1878-го відбулося її відкриття, а з 1949 року – відродження на новій основі. Відтоді Токійська біржа міцніла і розвивалася разом з економікою Японії. Чи не найбільш наглядно видно це на на такому універсальному і синтезуючому показникові, як індекс цін біржі (TOPIX). Він був запроваджений у липні 1969 року. При цьому за основу (вона визначена цифрою 100) взято рівень першого операційного дня 1968 року, точніше – 4 січня. Цей показник – своєрідна ватерлінія на борту корабля під назвою «Токійська біржа» (читай «Економіка Японії»).

У книзі-звіті, яку мені подарували на біржі, міститься розгорнутий і дуже наочний графік змін цього індексу, починаючи з базового 1968 року. Дивлячись на графік, виразно простежуєш весь звивистий шлях, який пройшли відтоді японські фірми, корпорації й банки, а отже, й уся економіка країни. Так, до 1989-го, якщо не враховувати мізерних відхилень, це був неухильний рух угору, вершиною якого став індекс 2800. Однак потім в економіці Японії, а відтак і на біржі, почався спад ділової активності, який досяг найнижчої позначки (індекс 1300) у середині 1992 року. У наші дні японська економіка переживає період пошуку нових імпульсів для свого розвитку, і індекс Токійської біржі чутливо вловлює ці переміни.

Токійська фондова біржа
Токійська фондова біржа

У день, коли я мав нагоду побувати на біржі, її великий операційний зал жив своїм звичайним життям. Клерки, одягнуті в чорні чи в коричневі (залежно від ролі й функцій) костюми, уважно стежили за екранами дисплеїв, біжучими рядками цифр на табло або ж один за одним. Спокійна атмосфера була і в приміщенні комп’ютерного центру біржі, в якому вдалось побувати. Принагідно зауважимо, що досягнення японців у електроніці дуже наочно демонструє Токійська біржа. Вона оснащена найновішими засобами передавання та обробки інформації, і кожна фірма чи банк учасник біржі – має прямий доступ до комп’ютерної системи біржі оперативно впливаючи на рішення і дії своїх представників.

Хто керує біржею в Токіо? Вищий керівний орган – Генеральні збори членів біржі. У період між їх скликанням влада на біржі належить Правлінню, до якого входять 26 представниківвід учасників біржі. На чолі Правління – президент. Як і в Нью-Йорку, біржа японської столиці працює за чіткими правилами, в рамках діючого в країні законодавства.

І що про одну деталь хотілося б сказати. На Токійській біржі створені прекрасні умови для екскурсантів, у тому числі для дітей. До їхніх послуг – проспекти й буклети з промовистими діаграмами і веселими малюнками, які дохідливо розкривають механізм робрти біржі. Тут же – кінозал, де кількома мовами демонструєься мультфільм про діяльність біржі. Є навіть ляльковий театр, ляльки якого ведуть між собою розмову про біржові справи. На обличчях дітей цікавість і увага до всього, що їм демонструють. Ось так змалку, крок за кроком, японські дітки входять у великий світ бізнесу. Тому й не губляться в ньому, колим підростають…

Біржа в Лондонському Сіті
Біржа в Лондонському Сіті

ОДНА З НАЙСТАРІШИХ. І НЕ ТІЛЬКИ

Лондонська фондова біржа належить до найстаріших у світі. Вона починалася в двох кав’ярнях англійської столиці – «У Джонатана» і «У Гаррауея», де збиралися маклери, відторгнуті Королівською біржею «через грубі манери». Зокрема, в першій з кав’ярень почали встановлюватися ціни на на сіль, вугілля, папір та інші найбільш ходові товари. На грубі манери закрили очі після катастрофічної пожежі 1666 року, в якій згоріла більша частина лондонського Сіті, у тому числі й Королівська біржа. Після цього й почала формуватися Лондонська фондова біржа, яка поступово стала одним з найбільш відомих і впливових ринків цінних паперів.

Так, вона поступається Нью-Йоркській щодо капіталізації компаній, акції яких котируються на її ринку – в Нью-Йорку цей показник становить трохи більше 13 мільярдів доларів США, у Лондоні – 6,4 млрд доларів. Зате вона має іншу помітну перевагу – на Лондонську біржу припадає близько половини загальносвітової торгівлі акціями. Випереджає вона Нью-Йоркську біржу і за кількістю емітентів з інших країн: на біржі представлені близько 600 компаній з різних куточків світу, за що біржу на берегах Темзи називають у діловому світі найбільш інтернаціональною. Є серед них і українські, такі, зокрема, як Ferrexpo, «Миронівський хлібопродукт», «Авангард».

Про високий авторитет і заслужену ділову репутацію Лондонської біржі свідчить і велике бажання злитися з нею, стати під її дах деяких, у тому числі й відомих бірж світу. Лондон має можливість вибору і не на кожну пропозицію погоджується. Показовим щодо цього став приклад з Гонконзькою біржею, однією з найбільших на Азійському континенті та й загалом у світі (завдяки рівню капіталізації посідає у світі п’яте місце). Мабуть, генеральний директор Гонконзької біржі Чарльз Лі мав усі підстави в своєму зверненні до керівництва Лондонської біржі наголосити, що злиття обох бірж «змінить світовий ринок капіталу на десятиліття вперед». Однак Лондон відхилив цю заманливу пропозицію. Причому доволі рішуче й різко: «Ми ставимо під сумнів стійкість позиції Гонконзької біржі в якості стратегічного партнера у довгостроковій перспективі і, з огляду на її суттєві недоліки, не бачимо сенсу в подальшій взаємодії».

Нині біржа в Лондоні має кілька майданчиків, але найбільш поважним серед них є комплекс на старому місці у Лондонському сіті, неподалік Собору Святого Павла. Кожного робочого дня тут вловлюють і фіксують найменші порухи й імпульси у бізнесовому світі. «Температурним показником» тут є індекс FTSE 100 (Financial Times Stock Exchange 100 Index), який вираховується на основі котирування акцій ста найбільших за ринковою капіталізацією компаній, представлених на Лондонській біржі. За цим показником у бізнесовому світі стежать з підвищеною увагою. Наприклад, ранок на Нью-Йоркській біржі починається з ретельного вивчення ситуації, що склалася напередодні на нульовому Грінвічському меридіані.

До речі, саме Лондонська біржа першою на планеті прореагувала і забила на сполох у зв’язку із загрозливою хвилею, породженою коронавірусом: в останній тиждень лютого цього року індекс біржі опустився на 13 відсотків. Це стало найбільшим тижневим падінням індексу з часів фінансової кризи 2008 року. І водночас це стало сигналом до вжиття термінових заходів у різних, передусім, найбільш розвинених країнах світу для того, щоб світова економіка й фінанси не потрапили у нову глобальну кризу з непередбачуваними наслідками.

А ЯК У НАС?

Це запитання, виникне, безумовно, в кожного, хто прочитає ці замітки. Що сказати? Свого часу, понад 220 років тому, на території України, в Одесі, була заснована перша фондова біржа (отже, вона ровесниця Нью-Йоркської). До 1930 року існували біржі і в СРСР. Щоправда, як органи державного регулювання ринку.

Нині біржі в Україні переживають період відродження і становлення. Курс нашої країни на ринкову економіку неможливо реалізувати без бірж, особливо фондових. Адже механізм біржі дає змогу не через емісію грошей, а шляхом емісії цінних паперів, фондових паперів залучити необхідні кошти для покриття дефіциту державного бюджету і розвитку економіки. Без біржі неможливо вести мову про міцну національну грошову одиницю. Сильні гроші, як, приміром, та ж японська ієна, завжди зберігаються в банках, а не по кишенях. Українська проблема в тому, що величезна кількість наших грошей знаходиться поза банками. І українські банкіри вкотре вже говорять про те, що назад їх можна повернути тільки одним способом: зробивши з них сильні й стабільні гроші. Сфера обігу слабких грошей – це, насамперед, «тіньова» економіка. Виникає замкнене коло: чому слабкі гроші? Тому що вони некеровані. Чому некеровані? Тому що перебувають позп сектором, який підлягає державному контролю.

Поступово, не так швидко, як хотілося б, в Україні формується фондовий ринок. За станом на червень 2020-го діє кілька фондових бірж, про який знає діловий світ. Серед них – Українська біржа, Фондова біржа ПФТС, Українська міжбанківська валютна біржа, Фондова біржа «Перспектива».

Так, наші біржі не мають таких приміщень і технічного оснащення, як на Нью-Йоркській, Лондонській чи Токійській біржах. Але головна проблема не в приміщеннях і техніці. А в тому, щоб на нашому українському ринку була потреба в такому інструменті, як фондовий товар. А підтримуватиметься вона тоді, коли в цьому буде по справжньому зацікавлений головний клієнт – держава. Саме держава для покриття дефіциту иає шукати гроші на біржі, а не в Національному банку.

БІРЖІ Й ПАНДЕМІЯ

Вже йшлося про те, як відреагували найбільші біржі світу на спалах і поширення коронавірусу. Не могли не відреагувати, адже наслідком пандемії стало падіння ділової активності практично в усіх куточках планети.

Після «чорного четверга» 12 березня, коли відбулося майже десятивідсоткове падіння індексу Доу Джонса, на Нью-Йоркській біржі почалося повільне зростання індексу, яке на 24 березня склало 11,3 відсотка. Це сталося на фоні очікувань на ухвалення законопроекту про підтримку економіки США в період пандемії коронавірусу, а також ряду інших екстрених заходів. 27 березня цей закон вступив у дію, Ним передбачено стимулювання американської економіки у розмірі більше двох трильйонів доларів – це найбільші за всю історію США заходи з надання допомоги.

Провідні фондові ринки Європи і Азії у ті дні теж зафіксували певне зростання. Водночас Міжнародний валютний фонд застеріг тоді від надмірних оптимістичних очікувань. Директорка-розпорядниця МВФ Крісталіна Георгієва після проведеної наради в режимі відеоконференції озвучила прогноз, що нинішня пандемія коронавірусу може викликати цього року глобальну рецесію таких масштабів, які будуть куди серйозніші за економічний спад під час світової фінансової кризи 2008 – 2009 років. Водночас у МВФ вважають, що у 2021світова економіка має справитися з негативними наслідками дії коронавірусу. Але для цього необхідно, насамперед, стримувати подальше поширення цієї підступної хвороби.

Ситуація у світовій фінансово-економічній системі у ці дні мінлива і нестабільна. Що й підтверджують чутливі «термометри» – провідні фондові біржі світу. Так, 11 червня цього року індекс Доу Джонса знизився на 6,9 відсотка. Це відбулося на тлі негативних прогнозів Федеральної резервної системи США і побоювань щодо відновлення пандемії корона вірусу. На це істотно вплинуло і різке зростання державного боргу Сполучених Штатів: він перевищив 26 трильйонів доларів. Причому за три роки, відколи президентом США став Дональд Трамп, держборг виріс на 6 трильйонів, 4 з яких пов’язані з виділенням коштів на програми протидії пандемії.

Наскільки, не зважаючи на величезні відстані, пов’язані біржеві ринки, переконливо засвідчує відлуння вже згадуваного «чорного четверга» на Нью-Йоркській біржі. Уже наступного дня, у п’ятницю, в далекій від Уолл-Стріт Японії, на Токійській біржі, індекс Nikkei 225 знизився на 9,5 відсотка, втративши 1830 пунктів, що стало найбільшим падінням з квітня 1990 року. Через десять з лишком годин цю «естафету падінь» підхопила і продовжила Лондонська біржа, на якій індекс FTSE-100 встановив ще більший антирекорд – 10,87.

Багато що в цьому глобалізованому світі взаємопов’язане і взаємозалежне. І це, зокрема, переконливо засвідчує поширення коронавірусної пандемії та її відлуння у бізнесовому світі, у тому числі на ринках фондових торгів. У спокійні часи широкий загал мало цікавить, які ситуації переживають біржі. А от нині до них – підвищена увага не тільки фахівців ділової сфери, а й багатьох із нас – здавалося б, далеких від неї. Бо від «температури» на біржах залежить курс національних валют, у тому числі й нашої гривні, життєдіяльність фірм, корпорацій, банків, наявність робочих місць у них, а отже, зрештою, життя кожного з нас.

Михайло Сорока

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства
Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-