Як вижити ФОПам під час карантину

Як вижити ФОПам під час карантину

Аналітика
Укрінформ
Експерти та представники малого бізнесу вважають запропоновані дії «напівполегшенням». Потрібні наступні кроки…

Малий та середній бізнес може розраховувати на нові програми допомоги в умовах кризи – зокрема, на кредитну підтримку. Про їх підготовку йшлося на нараді урядовців і представників банківського сектору під головуванням Володимира Зеленського. Завдання – зберегти цей сегмент підприємництва, а також мільйони робочих місць, якими він забезпечує співвітчизників. Тож якої, насамперед, допомоги потребують українські підприємці – зокрема, ФОПи?

Нарада у Президента
Нарада у Президента

Малий бізнес небезпідставно вважають найбільш чутливим до струсів і катаклізмів сегментом економіки. І не лише в Україні. Тому в умовах фінансово-коронавірусної турбулентності одними з перших антикризових кроків у багатьох державах стали заходи, спрямовані саме на забезпечення виживання дрібного підприємництва. Адже йдеться, зазвичай, про добробут від сотень тисяч до десятків мільйонів родин – не лише самих бізнесменів і самозайнятих осіб, а й їхніх найманих працівників.

Приміром, у США малому бізнесу нададуть $1,8 мільярда за новою програмою захисту оплати праці. Мова про безвідсоткові позики для покриття витрат на зарплатню. При цьому, якщо впродовж усього карантину робочі місця для персоналу буде збережено, позичені гроші можна не повертати. У Швейцарії на програму безвідсоткового кредитування бізнесу витратять 40 мільярдів франків (майже $41 мільярд). Подібні механізми одна за одною впроваджують і інші розвинені країни. Держави, які не мають такого фінансового ресурсу, ідуть шляхом впровадження податкових преференцій та послаблення фіскального тиску.

Низкою таких заходів може похвалитися й Україна. Мета – максимально можливе скорочення фінансових зобов’язань малого бізнесу перед державою і орендодавцями, а також унеможливлення штрафних санкцій за невиконання домовленостей із партнерами та фінустановами-кредиторами. Наскільки ефективні такі кроки? І як можна посилити підтримку малого бізнесу, якщо дію карантинних обмежень доведеться продовжувати?

ФОПи на карантині: ЄСВ скасовано, перевірки обмежено, питання орендної плати не вирішено

Верховна Рада ухвалила вже два “антикоронавірусні” закони, якими, з-поміж іншого, передбачені тимчасові “послаблення” для малого й середнього бізнесу – зокрема, для ФОПів. Це – законопроєкти №3220 “Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню короновірусної хвороби (COVID-19)” від 17 березня і №3275 “Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019)” від 30 березня. Останнім документом продовжено дію низки положень попереднього і передбачено додаткові кроки для підтримки бізнесу. Тож доопрацьовані й узагальнені преференції такі:

І. Нові можливості для “спрощенців”.

1. В Україні нарешті (вперше з 2014 року) збільшили ліміти для підприємців – зокрема, ФОПів, – які працюють на спрощеній системі оподаткування:

  • для 1-ї групи (“самозайняті” ФОПи, які не залучають найманих працівників) ліміт річного доходу підвищили із 300 тисяч до 1 мільйона гривень;
  • для 2-ї групи (ФОПи, на яких працюють не більше 10 найманих працівників) – з 1,5 до 5 мільйонів;
  • для 3-ї групи (юридичні особи – невеликі суб'єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми) – з 5 до 7 мільйонів.

Нагадаємо, збільшити ліміти пропонувалося ухваленим ще у січні законопроєктом №1210      “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві”. Проте, президент не підписав цього документа – через негативну реакцію бізнес-середовища на деякі інші його положення. Тепер важливі для підтримки підприємців, які працюють на спрощеній системі оподаткування (і не лише в умовах карантину), рішення розблоковано.

2. Також на 3 місяці (до 19 липня) відтермінували обов’язкове впровадження реєстраторів розрахункових операцій (РРО) для всіх категорій "спрощенців".

ІІ. Скасування Єдиного соціального внеску.

З 1 березня до 30 квітня фізичних осіб-підприємців звільняють від сплати ЄСВ. Бізнесу, який заздалегідь сплатив цей внесок за березень і квітень, ці кошти автоматично зарахують як сплату за наступні періоди. Більше того, при бажанні можна навіть повернути гроші (за процедурою, передбаченою наказом Міністерства фінансів №6 від 16.01.2016 р. З відповідною заявою звертайтесь до податкової. Якщо ФОП не має податкової заборгованості, гроші йому зобов’язані повернути.

Але підприємці вбачають у ЄСВ-нововведенні і “ложку дьогтю”. Річ у тім, що внесок за березень і квітень “фізичні особи-підприємці, які працюють на усіх системах оподаткування, самозайняті особи і члени фермерських господарств” не платять лише за себе. Їхніх найманих працівників ця норма не стосується. Відповідно, власник малого підприємства із п’ятьма найманими працівниками, яке в умовах карантину зупинилося і не отримує прибутків, повинен щомісяця платити майже по 5 200 гривень ЄСВ. За таких умов, вочевидь, у багатьох вже за місяць може виникнути бажання звільнити бодай частину колективу.

Єдиний соціальний внесок власник має платити
Єдиний соціальний внесок власник має платити

ІІІ. Преференції зі сплати ПДФО і в оподаткування благодійності

1. У зв’язку з карантином законодавець переніс терміни сплати податку на доходи фізичних осіб. Із 1 серпня на 1 жовтня 2020 року.

2. Ще одне рішення стосується пільг при оподаткуванні сум благодійних внесків, спрямованих на боротьбу з коронавірусом. Такі внески звільняють від сплати податку на прибуток, а приватні особи можуть включати ці суми до податкової знижки зі сплати ПДФО.

3. Що ж до інших податків та зборів, то впроваджені в Україні обмежувальні заходи не є “автоматичною” підставою для звільнення підприємців від їх сплати. Утім, якщо податковий борг виник унаслідок форс-мажорних обставин, його можуть визнати "безнадійним" і списати. Для цього треба звернутися до Торгово-промислової палати й отримати сертифікат, що підтверджуватиме факт форс-мажору. Щоправда, це робиться не безплатно і коштує близько 5000 гривень… Якщо ви все ж таки отримали цей документ, прикріпіть його до відповідної заяви у податкову. Остання й ухвалюватиме рішення про існування підстав для списання усієї податкової заборгованості чи її частини.

ІV. Фіскальні послаблення

1. До 31 травня бізнес не штрафуватимуть за несвоєчасну чи неповну сплату ЄСВ, а також за несвоєчасне подання відповідної звітності. Але ця норма не стосується порушень при сплаті ПДВ, акцизів і ренти. Хоча, приміром, штрафи за нереєстрацію або несвоєчасну реєстрацію податкових накладних із ПДВ також тимчасово скасовано.

2. Із 1 березня до 31 травня не нараховують пеню за несвоєчасну сплату податків і зборів. Вже нараховану за цей період, але не сплачену пеню, повинні списати. До завершення календарної весни продовжили й термін оскарження нарахувань ЄСВ та інших податків.

3. До 30 червня діятиме мораторій на проведення неподаткових перевірок бізнесу. Теж із винятками. Йдеться про перевірки, які стосуються відшкодування ПДВ, і так звані камеральні перевірки (їх проводять у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних податкових декларацій платника податків і відомостей у системі електронного адміністрування ПДВ).

4. Документальні і фактичні перевірки, які розпочалися до 18 березня й не були завершені, зупиняють до кінця червня.

5. Підприємців звільняють від відповідальності за порушення термінів оприлюднення фінансової звітності за минулий рік або консолідованої фінзвітності-2019 із аудиторським звітом. Не вважатиметься порушенням, якщо таку звітність подадуть “у період дії карантину або протягом 90 календарних днів з дня, наступного за днем завершення такого карантину, але не пізніше 31 грудня 2020 року”.

V. Допомога з часткового безробіття

Одним із головних завдань “антикоронавірусного” закону №3275 є підтримка роботодавців і працівників сфери малого й середнього підприємництва, які тимчасово скоротили чи припинили діяльність. Документ впроваджує поняття “часткового безробіття” на період дії обмежувальних заходів. Допомогу працівникам надаватимуть через роботодавців із числа суб’єктів малого й середнього підприємництва. Для її отримання підприємець має звернутися до Центрів зайнятості за місцем своєї реєстрації як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Необхідні документи:

  • заява в довільній формі;
  • копія наказу із зазначенням дати початку зупинення (скорочення) виробництва та переліком карантинних заходів;
  • відомості про працівників, які мають право на допомогу з часткового безробіття;
  • довідка про відсутність заборгованості з виплати заробітної плати і сплати ЄСВ.

Скориставшись наданою законодавцем можливістю, бізнес зможе підтримати своїх найманих працівників і зберегти колектив “до кращих часів”. Але! Право на допомогу з часткового безробіття мають лише застраховані особи, з якими роботодавець оформив трудові відносини.

VI. Кредитні канікули

На певні послаблення “кредитного тягаря” у період карантину можуть розраховувати як підприємці, так і фізичні особи-позичальники. При цьому про повне “прощення” боргів не йдеться. “Банки – комерційні установи, чий бізнес полягає в залученні коштів від підприємств і населення й надання в кредит – також бізнесу та населенню. Якщо позичальники не платитимуть за кредитами, банки не зможуть платити вкладникам", – наголосив заступник голови правління Нацбанку Олег Чурій. За його словами, вже більше 10 банків запровадили програми “антистресової” підтримки своїх клієнтів. Зокрема, є такі варіанти “кредитних канікул”:

  • банки відкладають виплату клієнтами основного боргу, але позичальники продовжують платити відсотки;
  • клієнти можуть тимчасово не платити і основну суму, і нараховані відсотки;
  • кредити для позичальників реструктуризують на довший період із меншими платежами.

При цьому про “автоматичний” перегляд умов для усіх клієнтів фінустанов не йдеться. Кожен позичальник має самостійно звернутися до свого банку. Водночас для всіх діє законодавча норма щодо заборони нарахування штрафів і пені за прострочення платежів за кредитами у період карантину.

VII. “Добровільний” підхід до скасування (зниження) орендної плати

Малий і середній бізнес неабияк зрадів нормі ухваленого 30 березня “антикоронавірусного” закону щодо звільнення від плати за оренду комерційної нерухомості, яку тимчасово не використовують у господарській діяльності. Утім, при технічному доопрацюванні й узгодженні документа перед направленням на підпис президенту формулювання цього положення змінили зі ствердного "звільняється" на невизначене "може бути звільнений". Таким чином, закон привели у відповідність до статі 762 Цивільного кодексу України, зміни до якої парламентарії не вносили. А також, як пояснили в парламенті, завдяки цьому уникли хаосу в системі орендних відносин (зокрема, при оренді житлової нерухомості та рухомого майна). Укрінформ детально писав про це.

ТРЦ стоїть, а витрати йдуть
ТРЦ стоїть, а витрати йдуть

Якщо коротко, то вирішувати – скасовувати чи не скасовувати оренду плату для бізнесу, який під час карантину не працює, – мають власники або управителі нерухомості. Через укладання додаткових угод з орендарями. При цьому останні, як і раніше, мають брати участь в утриманні ТРЦ, офісних та бізнесцентрів, сплачуючи коридорні коефіцієнти, витрати на охорону, за комунальні послуги та інші операційні затрати. Але прикладів того, що орендодавці пішли назустріч своїм партнерам, на жаль, небагато.

Єдине послаблення – тимчасове звільнення від плати за землю і земельні ділянки, що перебувають у власності або користуванні фізичних та юридичних осіб, за березень. Це ж стосується і податку на нерухомість. Але з 1 квітня звичний режим нарахування цих податків повернули. Щоб не залишити без ресурсу місцеві бюджети.

Що зробить підтримку ФОПів дієвішою: погляд експертів та бізнесу

Пропозицій щодо того, як зберегти малий і середній бізнес, зокрема, ФОПи, в умовах карантину, багато. І від окремих підприємців, й від бізнес-спілок, асоціацій, економістів та політичних експертів, і просто від “співчутливих” громадян. Спробуймо їх узагальнити:

1. Поширити дію положення щодо звільнення ФОПів від сплати ЄСВ і на найманих працівників. “В ідеалі” – скасування сплати ЄСВ і ПДФО до кінця року. Незалежно від того, коли закінчиться карантин. Умова отримання таких преференцій – збереження бізнесом робочих місць.

2. Простимулювати за рахунок бюджетних субвенцій місцеву владу ухвалювати рішення про зменшення розміру єдиного податку для фізичних осіб-підприємців, котрі використовують 1 і 2 групи спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності.

3. Звільнити від оподаткування податком на прибуток сфери, які найбільш постраждали від “коронавірусних” обмежень: заклади культури (кінотеатри, розважальні майданчики тощо), турфірми, підприємства, що займаються міжміськими пасажирськими перевезеннями.

4. Запровадити – принаймні на час карантину – податкові канікули зі сплати інших податків та зборів. За винятком ренти, акцизів і митних платежів.

5. Надати часткові компенсації втрат роботодавцям і працівникам. Зокрема, через державні кредити і держзамовлення, що допоможе бізнесу швидше “оговтатися” після кризи.

6. Стимулювати орендодавців знижувати вартість оренди, надаючи їм певні податкові преференції.

7. Продовжити дію мораторію на всі перевірки бізнесу до кінця року, щоб підприємці мали можливість економічно "оговтатися" від кризи, а не витрачати дорогоцінний час і ресурси на адміністрування.

Владислав Обух, Київ

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-