Коронавірус vs транспорт: нокдаун чи лише хук з аперкотом?

Коронавірус vs транспорт: нокдаун чи лише хук з аперкотом?

Аналітика
Укрінформ
Навіть за найоптимістичнішого сценарію вітчизняна транспортна галузь втратить сотні мільйонів. Найбільше постраждають авіатори

Прогнозувати наслідки атаки коронавірусу, який став несподіваним союзником чергової економічної кризи, – справа невдячна, – кажуть експерти. Все залежатиме від масштабів розповсюдження “уханьської напасті”, а головне – від тривалості пандемії. Як приклад “умовності” прогнозів, наводять “вангування” щодо можливих втрат світової авіаційної галузі, які ще півтора місяця тому оцінювали у $6-7 мільярдів, в середині лютого – у майже $30 мільярдів, а зараз – у 113 мільярдів американських “зелених”. І це ж іще COVID-19 не показав себе в усій своїй підступній “красі”!

Складно спрогнозувати і те, по яких галузях проблеми ударять найбільше, а які так би мовити “пожаліють”. Хоча основні “потерпілі” уже відомі. Це згадані авіаперевезення та інші види транспорту, тісно пов’язані із ними логістика і туризм, а також індустрія розваг і частково – торгівля. Вони зазнають суттєвих втрат, навіть якщо COVID-19 до літа вгамується. Про те, чим загрожує пандемія туристичній галузі, Укрінформ вже писав.

Сьогодні – про можливі втрати вітчизняних транспортників.

1. Авіація – найсучасніша і найвразливіша

$113 мільярдів. Такі “шалені” гроші ризикує втратити через COVID-19 світова цивільна авіація. Ці оцінки оприлюднила Міжнародна асоціація повітряного транспорту (IATA). При цьому лише якихось три тижні тому ця ж інституція оцінювала потенційні збитки “лише” у $29 мільярдів. Пояснили таку різницю тим, що “в основу попередніх оцінок ліг сценарій, згідно з яким вплив коронавірусу обмежиться ринками, пов'язаними із Китаєм”. Тепер ситуація змінилася – через суттєві проблеми у багатьох інших країнах. Що може скоротити прибутки галузі на 11% (позитивний сценарій) чи й на 19% (у гіршому випадку).

Це призведе не просто до економічних втрат, а й до банкрутства авіакомпаній, які не мають фінансової “подушки” на випадок затяжних форс-мажорів. Також багато що залежить від гнучкості самих компаній та від їх спроможності пристосуватися до нових умов. Зокрема, вміння стимулювати збільшення пасажиропотоку завдяки ціновим знижкам та іншим бонусам. Таким чином експерти радять діяти і зарубіжним, і українським авіакомпаніям.

Перший удар коронавірусу. Реакція вітчизняних авіаперевізників

Окрім припинення польотів до Китаю, українські перевізники відмовляються від частини рейсів до інших країн, де COVID-19 особливо активний. Зокрема, до Італії та Ізраїлю. Приміром, вітчизняний лоукостер SkyUp скасував рейси із Києва до Турина. Причому, аж до 25 жовтня. Найбільша українська авіакомпанія МАУ з 12 березня до 12 квітня не виконуватиме рейсів із Києва до Венеції, а до 8 квітня – до Тель-Авіва. До 22 травня скасовано прямі рейси Київ-Ізмір, до 1 квітня – Одеса-Стамбул. До одного на день зменшили число польотів за маршрутом Київ-Лондон. З 15 березня до 8 квітня не буде рейсів до Рима, до 14 квітня – до Мілана. Зміни і на внутрішніх рейсах. Зокрема, до 8 квітня обмежено кількість польотів із Києва до Чернівців, Івано-Франківська, Херсона, Львова і Запоріжжя. І це “ще не вечір”. За інформацією видання “Ліга.нет”, керівництво МАУ готує рішення щодо можливого скасування загалом 2 тисяч перельотів. Особливе занепокоєння викликає невизначеність із тим, як “поводитиметься” коронавірус у період пасхальних свят та вихідних на початку травня. Зазвичай, авіаперельоти у цей період активізуються, приносячи непогані прибутки. Зараз же люди не поспішають планувати свій відпочинок. Безумовно, позначиться на прибутках авіаперевізників і рішення РНБО щодо закриття із 15 до 29 березня кордону для іноземців. Ще один “нокаутуючий” удар українські авіаперевізники можуть отримати з ініціативи міського голови Києва Віталія Кличка. Він звернувся до Міністерства інфраструктури та керівництва аеропорту "Бориспіль" з проханням припинити авіасполучення із країнами, де стрімко поширюється епідемія коронавірусу.

У кращому випадку рентабельність українських авіакомпаній повернеться до колишніх значень
У кращому випадку рентабельність українських авіакомпаній повернеться до колишніх значень

Скільки можуть “коштувати” українським авіакомпаніям вже впроваджені і майбутні запобіжні заходи, підрахувати складно. Адже справжній рівень їхніх прибутків – комерційна таємниця. Публічно ж більшість наших перевізників декларують збитки. Приміром, МАУ щороку втрачає 2-3 мільярди гривень! І лише цього року в компанії розраховували вийти на прибуткову діяльність. Але прогнозували це ще восени минулого року, коли про новий коронавірус ніхто й не здогадувався.

За оцінками ж експертів, у кращому випадку рентабельність українських авіакомпаній повернеться до колишніх значень – від 2 до 4% (хоча останні 4-5 років вона перевищувала 6%, на деяких рейсах сягаючи навіть 20-ти). Тепер про таку вигоду доведеться забути – як через суттєве скорочення кількості перельотів, так і через неповну заповненість лайнерів.

Як зусиллями самих перевізників і держави врятувати галузь

На руку авіаторам нинішнє падіння цін на нафту. Відповідно, авіапальне теж має подешевшати. Хоча й не так суттєво. Адже на його вартість, окрім ціни сирої нафти, впливає ще й низка інших факторів.

Один із варіантів стимулювання галузі, який в Україні обговорювали задовго до перших звісток про китайський коронавірус, – можливість скасування ПДВ на внутрішні авіаперевезення. 20% знижки на квитки (хоча про “автоматичне” зниження не йдеться, все на розсуд перевізників) могло б стати непоганим аргументом для переорієнтування частини українців із середнім рівнем доходів із залізничних і автобусних перевезень на авіаційні. Особливо, на таких популярних напрямках як Київ-Одеса, Київ-Харків, Київ – Львів тощо.

А ще перевізники вже давно говорять про високу вартість аеронавігаційних послуг (вона вища від середньоєвропейських). Приміром, за 1 середньомагістральний рейс доводиться переплачувати $350, за далекомагістральний – $990. Також в Україні стягують акциз на авіаційне пальне, що збільшує його вартість на $32 за тонну. Утім, у тому, що влада навіть заради стимулювання внутрішніх авіаперевезень піде на скасування акцизу, експерти сумніваються. Адже державний бюджет останнім часом й без того не виконується. Спільний наступ коронавірусу й економічної кризи лише збільшить його дефіцит...

2. Морські перевезення та портова індустрія

Ще в січні через карантин і викликаний ним брак робочої сили на підприємствах та у портах Китаю було скасовано низку регулярних торгових рейсів із КНР до США і Європи. Загалом перевалка вантажів морськими шляхами уповільнилася по всьому світу. Додалися й погодні катаклізми: через потужні шторми довелося скасувати ще низку відправлень, доставка деяких вантажів затрималася на десятки днів. Можливі збитки фахівці оцінюють у $1,5 – $5,5 мільярдів.

Українська зернова асоціація б’є на сполох
Українська зернова асоціація б’є на сполох

Зрозуміло, що Україна не належить до світових лідерів із контейнерних перевезень та перевалки вантажів у портах. Тож загальні наші втрати, мабуть, не перевищать кількох мільйонів “зелених”. Але й це – неабиякі збитки. Як для вітчизняних портів, судновласників і операторів, так і для держави. Адже йдеться не лише про втрачені податки, а й про важливе (хоча й не основне) джерело надходжень в країну валюти.

Зокрема, на роботу українських портів може вплинути рішення Туреччини ретельно перевіряти усі кораблі, які заходять у Дарданелли з південного напрямку. Екіпажі мають надавати списки останніх 10 портів, в яких перебували судна. При цьому турки можуть обмежувати рух кораблів, які вони вважають “ризиковими”. Йдеться щонайменше про затримку прибуття багатьох суден на перевалку в українські порти.

Тим часом Українська зернова асоціація б’є на сполох через невизначеність із припиненням на час карантину роботи деяких пунктів перетину кордону. Зокрема, “можливе закриття зернових пунктів пропуску і морських портів призведе до паніки, падіння цін на внутрішньому ринку зерна та втрати довіри до українських контрагентів”, – йдеться у прес-релізі Асоціації. Там наголошують, що підстав для такого штибу обмежень немає. Адже жодних випадків передачі коронавірусу через зернові та олійні культури у світі не зафіксовано.

В УЗА нагадують, що за чинними контрактами Україна ще має експортувати у цьому маркетинговому році (до 1 липня) майже 20 мільйонів тонн зернових – 30% від усього прогнозованого обсягу експорту цієї продукції.

Асоціація пропонує врахувати досвід інших країн, зокрема КНР та Італії, які не закривали пункти пропуску для вантажних операцій. А як запобіжний захід – запровадити у пунктах пропуску вантажів температурний скринінг екіпажів суден та відповідальних працівників терміналів і портів, заборонити екіпажам закордонних суден сходити на берег та впровадити обов’язкове використання засобів дезінфекції і особистого захисту.

Загалом же, за висновками експертів, якщо влада не піде на закриття торговельних портів, ця галузь має непогані шанси компенсувати можливі збитки перших місяців 2020-го у другому півріччі. Адже пікові періоди роботи для українських портів традиційно припадають саме на другу половину року – після збирання врожаю.

3. Залізничні й автомобільні перевезення

Маємо перші обмеження на залізниці. Із п’ятниці тимчасово припинено пасажирське сполучення зі Словаччиною – через оголошення в сусідній країні надзвичайного стану. Зокрема, в Укрзалізниці повідомили про скасування руху таких потягів:

  • № 960/961 Кошице – Мукачево;
  • № 962/963 Кошице – Мукачево;
  • № 8860/8863 Чієрна над Тисою – Чоп;
  • № 8862/8861 Кошице – Чоп;
  • безпересадковий вагон Укрзалізниці № 26/382 Київ – Кошице.

Продаж квитків на ці поїзди припинено. Кошти за раніше придбані проїзні документи повертатимуть у квиткових касах Укрзалізниці.

Повідомляється, що рухомий склад потягів Кошице – Мукачево, Чієрна над Тисою – Чоп та Кошице – Чоп залишився на території Словацької Республіки.

Пасажири безпересадкового вагона Київ – Кошице, що вирушив зі столиці 12 березня, залишили потяг на станції Чоп. Повертатися до Києва вони наразі відмовилися.

Як наголошують в Укрзалізниці, інші міжнародні поїзди та потяги внутрішнього сполучення курсують за графіком.

Міжнародні поїзди та потяги внутрішнього сполучення курсують за графіком
Міжнародні поїзди та потяги внутрішнього сполучення курсують за графіком

Тобто, залізничне відомство особливих збитків у зв’язку з коронавірусом поки що не зазнало. Адже, як писав Укрінформ, рейси у словацькому напрямку не належать до найбільш прибуткових для Укрзалізниці. Приміром, найбільше – 145 мільйонів гривень прибутку – торік приніс нашій залізниці потяг міжнародного сполучення “Київ-Москва”. П’ятий у рейтингу найприбутковіших поїзд – “Київ – Санкт-Петербург” – допоміг залізничникам заробити 16 мільйонів гривень. Тобто, трохи більше мільйона на місяць.

Щодо автобусних перевезень, то про особливі збитки поки що також не йдеться. Перевізники наразі скасували лише кілька рейсів до найбільш “проблемних” європейських регіонів – зокрема, північної Італії. Вочевидь, це ж стосуватиметься і “закритої” віднедавна Словаччини. Але маємо врахувати: поступово обмеження впроваджуватимуть і інші європейські держави. Також на прибутках перевізників позначиться й рішення України про тимчасові обмеження на прийом іноземців.

Жодних проблем у перевізників на внутрішніх міжміських маршрутах. Без обмежень працює й громадський транспорт. За винятком хіба що Радомишля, де від коронавірусу померла жінка.

А ось ситуація із міжнародними вантажними автомобільними перевезеннями поки що нез’ясована. У Державній митній службі запевнили: “стратегічні” для експорту та імпорту пункти перетину кордону не закриватимуть. Спільно із Державною прикордонною службою відомство надало Кабміну перелік пунктів пропуску, продовження роботи яких є критично важливим для економіки. Про це повідомив керівник ДМС Максим Нефьодов. "При формуванні переліку ми врахували інтереси найбільших імпортерів та експортерів, а також транспортних операторів, які прямують транзитом через територію України. Важливо: пункти пропуску, через які проходять найбільші потоки товарів, працюватимуть і надалі". Наразі Держмитслужба радить перевізникам обирати для перетину кордону ті пункти пропуску, які є основними пунктами сполучення України з іншими державами.

Але представників бізнесу така невизначеність не влаштовує. Вони вимагають терміново оприлюднити офіційні відомості щодо того, які саме пункти перетину кордону тимчасово не працюватимуть. Про це повідомляє прес-служба Європейської Бізнес Асоціації. "Фінальний затверджений перелік наразі не опубліковано. Тому бізнес очікує на публікацію даних про те, які саме пункти тимчасово точно припинять роботу, аби розуміти, який чином планувати подальшу діяльність", – йдеться в заяві.

Дещо заспокоює повідомлення Мінінфраструктури: “встановлені рішенням РНБО обмеження здійснення міжнародних вантажних перевезень не стосуються. Перевезення не припиняються".

Не лише мінімізувати збитки, а й не втратити шанс...

Займаючись “невдячною справою” із прогнозування наслідків коронавірусу, експерти не забувають наголошувати: подібні катаклізми – це ще й шанс для оновлення. Транспортна галузь – не виняток. За прогнозами, по завершенні пандемії на світ чекають суттєві зміни у ланцюжках постачань сировини, комплектуючих і готових товарів. Йдеться про диверсифікацію більшості логістичних маршрутів – як трансконтинентальних, так і регіональних. І це – не лише нові можливості для використання транспорту, а й перспектива розвитку складської та придорожньої інфраструктури. Для того, щоб скористатися цим “вікном можливостей”, Україні було б непогано виконати бодай частину амбітних завдань із дорожнього будівництва. Те ж стосується й портової індустрії. Також якщо Україна хоче вийти з кризи сильнішою, має вже зараз думати, як підтримати фінансово своїх виробників – особливо, орієнтовані на експорт підприємства із виготовлення продукції з високою доданою вартістю. Йдеться і про дешеві кредити, які своїм виробникам вже пообіцяли у багатьох країнах.

Владислав Обух, Київ

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-