Не банкоматом єдиним. Невдовзі готівку зніматимемо у магазинах і на АЗС

Не банкоматом єдиним. Невдовзі готівку зніматимемо у магазинах і на АЗС

Аналітика
Укрінформ
Щоб отримати гроші, українцям не доведеться шукати банкомат чи платіжний термінал. Зняти “кеш” можна буде в кафе або магазині

Національний банк України пропонує дозволити власникам електронних платіжних засобів (зокрема, платіжних карток) у разі потреби отримувати готівку із кас підприємств торгівлі, громадського харчування та послуг, що застосовують зареєстровані РРО (реєстратори розрахункових операцій). Також у разі потреби, внісши до каси готівку, українці зможуть переказати кошти на свою платіжну карту чи на рахунки інших фізичних та юридичних осіб. Відповідну постанову, яка усе це дозволяє, винесли на громадське обговорення. В Нацбанку вважають, що в умовах, коли далеко не всі українці ще віддають перевагу безготівковим розрахункам і обсяги готівки в країні усе ще залишаються доволі значними, таке рішення “сприятиме зменшенню тінізації економіки, подальшому розвитку безготівкового сегмента і зростанню фінансової інклюзії (рівного доступу та використання фінансових продуктів і послуг, – ред.) усіх громадян".

Новація вигідна всім: і людям, і фірмам і навіть банкам

Можливість знімати готівку не лише через каси банківських установ, банкомати (яких, за даними НБУ, в Україні понад 18 тисяч) та банківські платіжні термінали (майже 17 тисяч), а й через РРО суб’єктів господарювання, котрі не працюють у фінансовій сфері, передбачено нещодавно ухваленими змінами до Закону “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”. Для втілення цієї ідеї на практиці потрібно ще ухвалити низку нормативних актів. До того ж планується також надати суб’єктам господарювання, які не зареєстровані як фінансові установи, але мають право надавати окремі фінпослуги, можливість здійснювати операції з переказу коштів у гривні без відкриття рахунків. Але для цього таке підприємство (заклад торгівлі, громадського харчування, АЗС тощо) має отримати відповідну ліцензію НБУ.

На думку експертів, новація буде популярною. Адже такий спосіб отримання готівки вигідний і держателям платіжних карток, і власникам магазинів, ресторанів, кафе. І навіть банкам. Хоча на перший погляд здається, що від зайвої конкуренції вони можуть програти.

Насправді ж банківські установи у цьому випадку заощаджуватимуть на інкасації готівки та обслуговуванні банкоматів, які не приносять особливого доходу (приміром, встановлені в малолюдних місцях). До того ж, за даними проведених міжнародних досліджень, доступність зняття готівки всюди сприяє тому, що люди врешті більш спокійно здійснюють розрахунки і залишають на картах більше грошей. Відповідно, управляючи залишками коштів на рахунках, фінустанови отримують більші прибутки.

Безумовно, це ж стосується й України. Адже не секрет, що, хоча дедалі більше наших співвітчизників віддають перевагу безготівковим розрахункам за допомогою платіжних карток і ґаджетів, поміж нас ще багато “консерваторів”, котрі, отримавши СМС про нарахування авансу або зарплати, поспішають до банкомата, щоб зняти усю зараховану суму. Переконаність же у тому, що при потребі ти зможеш зняти кошти будь-коли та будь-де, не блукаючи в пошуках банкомата, допоможе багатьом “безболісно” розпрощатися із такою звичкою.

Отже, вигоди запропонованого НБУ нововведення для громадян також очевидні. Особливо актуально це для жителів невеликих населених пунктів. Адже навіть в умовах доволі стрімкого розвитку банківської мережі в Україні ще й досі чимало територій, де є тільки один-два банкомати на кілька десятків селищ і сіл. Тож, щоб отримати готівку, людям доводиться їхати до райцентру чи центру великої територіальної громади.

Перспективний цей напрямок буде і для мереж автомобільних заправок, де люди матимуть змогу одержати готівку за межами населених пунктів (щоб, приміром, “купити яблучок у бабусі на трасі”).

Борис Кушнірук
Борис Кушнірук

“Що ж до “неспеціалізованих” суб’єктів господарювання, то головний економічний ефект для них – відсутність (чи суттєве скорочення) витрат, пов’язаних з обліком та інкасацією готівки, – каже у коментарі Укрінформу голова Експертно-аналітичної ради Українського аналітичного центру Борис Кушнірук. – Приміром, працівники торговельних закладів спочатку мають перерахувати кошти, упакувати їх, а потім відправити в банк на інкасацію. Іноді це коштує підприємству до 2% прибутків. Натомість суттєве зменшення обсягів готівки у касі робить непотрібною низку “зайвих” транзакцій, адже гроші із банківських рахунків держателів платіжних карток одразу ж потрапляють на рахунок суб’єкта господарювання, який надав їм послуги з переведення безготівкових коштів у “кеш”. Така можливість може зацікавити, насамперед, великі торговельні мережі, де щодня обертаються мільйони гривень. Для них це непогана можливість заощадити на інкасації”.

За таких обставин, як вважає економіст, вигідним для власників РРО може бути навіть видача громадянам готівки без комісії. Якісь же незначні комісійні (в межах 0,5%) лише посилюватимуть таку “зацікавленість”.

Але якраз питання переведення коштів у готівку “з комісією” чи “без”, на думку експертів, потребує додаткового вивчення. Як і те, чи потрібно обмежувати суми та кількість операції із переведення у готівку коштів через РРО “неспеціалізованих” підприємств. Адже далеко не в кожному магазині може бути достатньо готівкових коштів для того, щоб, приміром, задовольнити запит на “кеш” кількох десятків клієнтів. Та й повністю залишатися без готівки такі заклади теж не можуть – вони, принаймні, повинні мати гроші, щоб давати покупцям чи клієнтам решту з купюр великих номіналів.

Тому деякі експерти вважають, що суми, які видаватимуть держателям платіжних карток у такий спосіб, не повинні перевищувати 500-1000 гривень. Якщо ж новація приживеться і виправдає себе, граничні суми видачі готівки можна збільшувати.

На думку ж інших фахівців, жодних додаткових обмежень впроваджувати не треба – всі операції мають здійснюватися у межах лімітів, передбачених банками-емітентами платіжних карток. За відсутності ж готівки у касі торговельні заклади зможуть самі впроваджувати тимчасові обмеження на здійснення таких операцій. При цьому вони діятимуть самостійно й будуть мобільними в ухваленні рішень: щойно необхідна для виплат за платіжними картами готівка накопичиться, такі операції знову відновлять.

“А рівень безпеки при їх здійсненні такий же, як і при безготівкових розрахунках у торговельній мережі, – запевнив Борис Кушнірук, – картки проходитимуть такий же контроль, як і при звичних для нас безготівкових операціях. Не виникатиме й жодних проблем із обліком. Адже всі операції реєструватимуться й безпосередньо в РРО, і на сайті податкової, куди інформація від таких пристроїв надходить в автоматичному режимі, і, звісно ж, у банківських установах”.

Владислав Обух, Київ

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-