Підприємців спробують переконати на практиці: облік по-новому – це не страшно

Підприємців спробують переконати на практиці: облік по-новому – це не страшно

Аналітика
Укрінформ
У податковій запевняють, що усі суб’єкти господарської діяльності зможуть щонайменше три місяці безплатно тестувати програму РРО

Ухвалення наприкінці вересня так званих законів про “касові апарати” і “кешбек” викликало чимало суперечок у підприємницькому та експертному середовищі. Дехто переконував, що ці документи принесуть купу проблем малому й середньому бізнесу. Більше того – нівелюють усі зусилля, що вживалися останніми роками для боротьби з “тіньовою” економікою. Тому й просили президента ветувати законопроєкти. Інші ж стверджували, що нововведення навпаки посприяють подальшій детінізації, адже вдарять лише по так званих “оптимізаторах” – великому бізнесу, який, подрібнюючись на ФОПи, мінімізує податки. Докладніше – в матеріалі Укрінформу.

Але глава держави згадані закони таки підписав. Тож маємо їх виконувати. При цьому влада обіцяє навчити підприємців працювати в нових умовах і уникати можливих помилок – тож жодних “траблів” їм боятись не варто. Приміром, з 1 січня кожен суб’єкт господарювання матиме можливість у тестовому режимі випробувати нову програму для реєстраторів розрахункових операцій (РРО). Про це розповів голова Державної податкової служби Сергій Верланов.

Сергій Верланов
Сергій Верланов

Він запевнив, що все необхідне програмне забезпечення буде для підприємців безплатним – витрати бере на себе держава. І нагадав, що як РРО тепер можна буде використовувати не лише звичні електронні касові апарати, а й будь-які підходящі пристрої – комп’ютери, ноутбуки, планшети, смартфони тощо, на які встановлено спеціальне програмне забезпечення. Відповідно, “стартові” витрати бізнесу зменшаться. Верланов також пообіцяв максимально спрощену процедуру передачі даних від суб’єктів господарювання до органів контролю та обліку електронних чеків на єдиному державному сервері.

Що зміниться у роботі підприємців після оновлення законодавства

Отже, як повідомляв Укрінформ, президент Володимир Зеленський цими днями підписав зміни до законодавства щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг, спрямовані на запровадження програмних реєстраторів розрахункових операцій та механізму кешбеку (№ 128-ІХ “Про внесення змін до Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” і № 129-ІХ “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі і послуг”).

Набрання цими документами чинності, за задумом, має сприяти підвищенню загального рівня податкової культури та захисту споживачів за рахунок поетапного поліпшення обліку розрахункових операцій і запровадження інноваційних технологічних рішень у вигляді програмних реєстраторів як альтернативи класичним РРО (електронним касовим апаратам). Отже, функцію реєстратора зможе виконувати будь-який пристрій, на який встановлено відповідне програмне забезпечення.

Завдання – забезпечення повної реєстрації:

  • – розрахункових операцій під час продажу товарів (наданні послуг);
  • – операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі;
  • – кількості проданих товарів (наданих послуг);
  • – операцій з приймання готівки для подальшого переказу.

Суб'єкт господарювання повинен зареєструвати програмний РРО у своєму електронному кабінеті на спеціальному фіскальному сервері податкової. Зробити це можна буде вже, починаючи із квітня 2020 року. Голова ДПС Сергій Верланов запевнив: необхідне програмне забезпечення готове, нині його випробовують фахівці, а з 1 січня до тестування зможуть долучитися й підприємці. Очікується, що в повноцінному режимі нова система запрацює з 19 квітня наступного року (за півроку після набрання чинності відповідним законом). Відтоді усі суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції, будуть зобов'язані:

1. Створювати контрольні стрічки у паперовій та/або електронній формі і забезпечувати їх зберігання: на РРО (за виключенням автоматів із продажу товарів (послуг) – протягом трьох років; на програмних РРО у разі розрахункових операцій у режимі офлайн – до моменту передачі електронних розрахункових документів, електронних фіскальних звітів, електронних фіскальних звітних чеків до фіскального сервера контролюючого органу.

Уточнення від Укрінформу: За прогнозами експертів, на першому етапі впровадження нововведень можливі “трабли”, пов’язані з електронним обліком у періоди виходу програмного реєстратора із ладу та відсутності зв’язку між пристроєм, на якому встановлено програмний РРО, та фіскальним сервером. У цьому зв’язку радимо звернути особливу увагу на положення нового законодавства, які регламентують такі ситуації:

  •  – У разі виявлення «несправностей» РРО протягом дня треба негайно інформувати про це контролюючий орган, виробника програмного РРО та/або центр сервісного обслуговування (за наявності) за встановленою ДПС формою.
  •  – Якщо у період відсутності зв'язку між програмним РРО та фіскальним сервером проводитимуться розрахункові операції, протягом години після відновлення зв'язку суб’єкт господарювання має повідомити представникам органу контролю (телефоном, електронною поштою, меседжером тощо) про час і дату початку та завершення таких розрахункових операцій. Відповідну форму також має розробити Державна податкова служба.
  •  – При здійсненні розрахункових операцій у період відсутності зв'язку між програмним РРО та фіскальним сервером у розрахунковому документі має міститися інформація про проведення розрахункової операції в режимі офлайн.
  • – І головне: у період виходу програмного РРО із ладу проводити розрахункові операції заборонено – аж до усунення проблем. І цей момент, вочевидь, також потребує уточнення: аби період відновлення функціоналу РРО був мінімальним і при цьому ні в кого не виникло бажання скористатися скрутною ситуацією, в якій опинився підприємець, задля вимагання неправомірної вигоди.

2. Проводити розрахункові операції через РРО та/або через програмні РРО з використанням режиму попереднього програмування найменування товарів (послуг) (із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності для підакцизних товарів), цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.

Уточнення від Укрінформу: На думку підприємців, попереднє програмування може стати для них неабияким “головним болем”, адже потребуватиме значних часових витрат. Водночас на зустрічі з представниками бізнесу та профільних асоціацій, присвяченій нововведенням, керівники Мінфіну і ДПС запевнили: нині триває пошук технічного рішення, яке дозволить автоматизувати таке програмування для всіх продавців, в тому числі приватних підприємців. В ідеалі – цей процес має стати зручним та універсальним і не вимагатиме значних часових і трудових затрат. При цьому відповідальність за помилки у такому програмуванні для тих, хто не торгує підакцизними товарами, залишається на нинішньому рівні: п’ять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (85 гривень) за всі виявлені під час перевірки порушення. Тобто, “драконівських” штрафів, якими лякають противники ухвалення нового законодавства, насправді не буде.

3. Вести облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку. Також, відповідно до закону, суб'єкти господарювання, які використовуватимуть програмні РРО, повинні будуть подавати до контролюючих органів (дротовими або бездротовими каналами зв'язку) електронні фіскальні звіти і електронні фіскальні звітні чеки. А під час перевірок суб'єкт господарювання зобов'язаний надавати органам контролю документи (у паперовій або електронній формі), які підтверджують облік та походження товарів, які на момент перевірки зберігатимуться у місці продажу (господарському об'єкті). Утім, ці вимоги не стосуватимуться ФОПів на єдиному податку, які не є платниками ПДВ (крім тих, що продають технічно складні побутові товари, які підлягають гарантійному ремонту, а також лікарські засоби і вироби медичного призначення, ювелірні і побутові вироби з дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння).

Уточнення від Укрінформу: Під час згаданої зустрічі з бізнесом представники Мінфіну і ДПС запевнили: жодна нова звітність щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій законом не впроваджується (ні для програмних, ні для класичних РРО). Відповідно, про жодне додаткове адміністративне навантаження для продавців не йдеться. Також чиновники обіцяють не застосувати штрафні санкції за нестворення програмними РРО фіскальних звітних чеків (так звані “Z-звіти”). В Мінфіні готують відповідне роз’яснення (податкову консультацію) із цього приводу.

За законом, РРО зобов'язані мати підприємці, що сплачують єдиний податок, і мають дохід у понад 1 мільйон гривень на рік. Проте, є й винятки – так звана "група ризику". Обов’язково (незалежно від доходів) повинні мати реєстратори платники єдиного податку, які:

  • – продають товари чи послуги в інтернеті, або надають послуги доставки (кур'єрські послуги),
  • – торгують складною технікою, що підлягає гарантійному ремонту,
  • – пункти обміну валют, АЗС,
  • – торгують лікарськими засобами та виробами медичного призначення, надають послуги у сфері охорони здоров'я,
  • – торгують ювелірними виробами,
  • – торгують уживаними товарами,
  • – працюють у сфері громадського харчування,
  • – надають туристичні послуги або послуги з бронювання,
  • – надають готельні послуги,
  • – торгують запчастинами до авто.

Не потрібні РРО для ФОПів першої групи, підприємців, що розраховуються у безготівковій формі, а також виробників.

Підготував Владислав Обух, Київ

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-