Закриття “Розетки”: реальна загроза чи спроба шантажувати владу?

Закриття “Розетки”: реальна загроза чи спроба шантажувати владу?

Аналітика
Укрінформ
Власники “Розетки” й “Нової пошти” просять президента не підписувати закони, які, на їхню думку, значно посилять тиск на бізнес

Керівники вітчизняних компаній “Розетка” і “Нова пошта”, які щомісяця обслуговують сотні тисяч клієнтів, вважають ухвалені парламентом законопроєкти №1073 “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі і послуг” і № 1053-1 “Про внесення змін до Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі і послуг” загрозою для українського бізнесу. Тому і просять главу держави Володимира Зеленського їх не підписувати. Інакше – натякають – частина бізнесу “піде у тінь”, ще частина – може взагалі припинити існування, закривши свої магазини, офіси і підприємства та вигнавши на вулицю десятки тисяч співробітників. Тож тоді програють і самі підприємці, і їхні наймані працівники, і споживачі, і держава.

Де ж законодавча “коса” найшла на “камінь” інтересів бізнесу?  

Особливо непокоять власників одного з найбільших у вітчизняному сегменті Інтернету торговельних майданчиків і провідного приватного поштового сервісу перспективи впровадження у життя положень законопроєкту №1073, що стосуються посилення обліку, а також контролю справжності й достовірності розрахункових документів (фіскальних чеків). Він визначає особливості використання системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій (СОД РРО). З-поміж іншого, передбачено, що покупці (споживачі) товарів і послуг мають право контролювати справжність та достовірність розрахункових документів, а також подавати скарги щодо порушення порядку проведення розрахункових операцій у випадку, якщо вартість товарів (робіт, послуг), які є предметом скарги, перевищує 100 гривень. І якщо викладені у заяві факти підтвердяться, споживач отримає куплений товар безплатно, оскільки “за сигнал” йому виплатять компенсацію – частину штрафних (фінансових) санкцій, накладених після податкової перевірки на підприємця-порушника.

Владислав Чечоткін
Владислав Чечоткін

“Ми готуємося до зупинення бізнесу і (появи) людей із верткими оченятами та спітнілими ручками в магазинах – офісах відразу після набрання законом чинності”, – написав у Фейсбук, коментуючи законодавчу пропозицію, власник “Розетки” Владислав Чечоткін. Під “верткими й спітнілими” він, вочевидь, має на увазі таких собі “фіскальних павликів морозових” – недобросовісних споживачів, котрі зловживатимуть наданими законодавцем можливостями і зароблятимуть на допущених бізнесом помилках чи й свідомо дезінформуватимуть податківців. При цьому підприємець вважає, що підписання закону поставить у нерівні умови таких споживачів, котрі не нестимуть жодної відповідальності за недостовірні відомості (хоч десяток заяв на день пиши), податкові органи, які на власний розсуд визначатимуть, “правильний” чи “неправильний” чек видали покупцеві, та продавців товару, які фактично не матимуть можливості оскаржити штрафні санкції. Більше того, жодної відповідальності за помилки при їх стягненні податкова не несе. А йдеться ж про штрафи у 150% та більше від вартості проданого за “оскарженим” споживачем чеком товару і (цитата) “про 100-відсоткові проблеми із позаплановою перевіркою для підприємця”! При цьому ймовірність того, що при величезному “валі” розрахункових операцій по всій країні відомості про деякі чеки – незважаючи на повну сплату податків і зборів, – можуть не відображатися в публічній базі податкової (а лише такі фіскальні документи вважатимуть “правильними”), доволі висока. Йдеться і про суто технічні причини (збої, затримки через тимчасову відсутність зв’язку тощо), і про так званий “людський чинник” – приміром, чек можуть випадково (або й навмисне) видалити із публічної бази. Перевіряти ж його у інших податкових реєстрах закон не зобов’язує.

Підтримує Чечоткіна і співвласник “Нової пошти” Володимир Поперешнюк: “Держава вкотре намагається знищити підприємців, роблячи всю країну менш вільною. На початку 2000-х в Україні для ФОПів створили спрощену систему оподаткування, яка стала одним із драйверів сталого розвитку останніх 19-ти років. Для загальної ж системи і досі залишаються нестерпні умови – ми займаємо останні місця в Європі за рейтингами легкості ведення бізнесу та економічних свобод. Чиновники не зупиняються і новим законодавством намагаються ускладнити спрощену систему оподаткування настільки, щоб загнати всіх підприємців на загальну”. А це, на думку підприємця, стримуватиме й без того кволе зростання вітчизняного бізнесу. Як приклад він наводить досвід свого підприємства, яке через надмірний податковий тиск (4 мільярди гривень на рік) фактично не має коштів на розвиток.

В'ячеслав Клімов і Володимир Поперешнюк
В'ячеслав Клімов і Володимир Поперешнюк

Закону боїшся – у бізнес не йди

Згаданий пост Владислава Чечоткіна зібрав кілька тисяч переглядів, сотні репостів та більше тисячі коментарів. Їх тональність – різноманітна: від співчуття й солідарності до відвертої злоби – мовляв, “так вам, буржуям, і треба”. Приміром, дехто із користувачів соцмережі кличе “зацікавлений” бізнес до таких радикальних дій як страйк: нехай усі рітейлери і майданчики онлайн-торгівлі на тиждень припинять роботу... Хтось же просить владу відкласти впровадження новацій, доки не буде реформовано Податковий кодекс, знижено фіскальний тиск на бізнес, спрощено адміністрування податків і зборів. І, звісно ж, не вдасться повністю унеможливити зловживання із боку податківців. Але чимало й користувачів, котрі вважають, що подібні законодавчі зміни давно назріли, адже, попри численні заяви бізнес-об’єднань, асоціацій та інших представників підприємницького середовища, український бізнес майже за три десятиліття так і не став “відповідальним”. А дехто з дописувачів взагалі згадує історії із власного життя, коли йому “втюхали” неякісний товар, і радіє, що нарешті зможе “помститися” нечесним торгашам.  

Неоднозначно сприйняли ухвалення згаданих законопроєктів і в експертному та бізнес-середовищі. Зокрема, в Українській раді бізнесу (УРБ) вважають, що відповідні законодавчі зміни відкривають нові можливості для боротьби з нелегальним і схемним бізнесом, які будуються на використанні ФОПів крупними торговельними підприємствами та мережами.

“Ухвалення документів дозволить спростити і здешевити для бізнесу використання РРО; шляхом переходу до РРО третього покоління, поетапно, але значною мірою вивести з тіні ринки товарів; вирівняти конкурентні умови ведення бізнесу; вийти у легальне поле дистанційній торгівлі та обігу готівкових коштів загалом”, – йдеться в заяві УРБ.

Її автори вважають, що “різко негативна реакція представників тіньового сектору економіки на законопроєкти №№1053-1 та 1073, свідчить про їх значний “детінізаційний” потенціал, як це і передбачали фахівці провідних аналітичних центрів”. При цьому в УРБ нагадують, що, згідно з дослідженнями, чистий відтік валюти за кордон через незаконну мінімізацію податкового навантаження лише на імпорт товарів торік перевищив $4,6 мільярда. Орієнтовні щорічні втрати бюджету від несплачених податків при імпорті становлять від 63 до 93 мільярдів гривень.

В Українській раді бізнесу, яка об’єднує 78 бізнес-асоціацій, вважають, що імплементація ухвалених Верховною Радою змін не зашкодить законослухняному “білому” підприємництву, яке прозоро веде облік та розрахунки і сплачує всі податки. Легальний бізнес швидко адаптується до нововведень, адже вони не потребуватимуть суттєвих витрат.

Данило Гетманцев
Данило Гетманцев

Тим паче, що законодавці справді передбачили перехідний період для впровадження новацій. "З осені 2020 року ми плануємо фіскалізувати декілька галузей, які мають найбільший ризик ухиляння від оподаткування – це, насамперед, продаж ювелірних виробів, ресторанний бізнес і торгівля електронним обладнанням з гарантією. Саме там великий бізнес найчастіше видає себе за малий", – нагадав голова парламентського Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев. Також він назвав “справою неблизького майбутнього” і “кешбек” для споживачів, котрі скаржитимуться на фіктивні чи невидані чеки. “Ми справді передбачили процедуру "кешбеку", тобто премії покупцеві, який поінформував фіскальні органи про фіктивний чек. Але її запровадження – довгий процес, як і сама процедура. Усі перевірки, судові процеси та нарахування виплат триватимуть рік-півтора від моменту подання покупцем заяви", – запевнив парламентарій.  Та й підвищення штрафів буде поступовим. Приміром, за порушення, вчинене вперше, у перехідний період – з 1 жовтня 2020 до початку 2021 року – штраф становитиме 10% від вартості товару, проданого із порушеннями. За кожне наступне порушення – 50% вартості товару. І лише після завершення перехідного періоду штраф за перше порушення становитиме 100% вартості товару, а за друге й наступні – 150%.

Натомість старший аналітик Інституту соціально-економічної трансформації Вячеслав Черкашин вважає, що законопроєкти №№1073 і 1053-1 містять і певні ризики. Принаймні, втілювати частину їх положень за нинішніх умов буде доволі складно. “Законопроєкт №1073 містить дуже жорстку норму щодо проведення загальної фіскалізації розрахунків із 2021 року. Всі суб'єкти спрощеної системи (крім першої групи) будуть зобов'язані купити касові апарати (РРО), що ставить під удар майже 1,5 мільйона підприємців. Захисний поріг застосування РРО в 1 мільйон гривень також планується скасувати”, – зазначає економіст.

Вячеслав Черкашин
Вячеслав Черкашин

Водночас експерти нагадують, що багато положень ухвалених парламентаріями законопроєктів суттєво полегшують ведення бізнесу, особливо – малого.  Зокрема, підприємства торгівлі звільнять від обов'язкового придбання касових апаратів. Їх можна буде замінити сертифікованим програмним забезпеченням, яке у фіскальному режимі відправлятиме дані про здійснені операції на сервер податкової служби. Таким чином, підприємець зможе замість касового апарата використовувати звичайний смартфон. Докладніше – в матеріалі Укрінформу.

При цьому фахівці не відкидають, що ті, хто спробує “нагріти” підприємців через маніпуляції із чеками, серед українців, певно, знайдуться. Але це явище не буде масовим. І податківці зможуть запобігати таким зловживанням. Паралельно буде посилено й контроль за самими фіскальними органами, аби в інспекторів не було спокуси й собі підзаробити, посилюючи тиск не бізнес та ухвалюючи неправомірні рішення. Водночас заяви деяких крупних підприємців про ймовірність закриття їхніх бізнесів експерти вважають безпідставними. Більше того, декому такі “дзвіночки” нагадують шантаж. Насправді ж ймовірність припинення роботи “Розетки”, “Нової пошти” і подібних майданчиків та сервісів малоймовірне. Якщо таке підприємство припинить роботу, його місце на ринку миттєво займуть інші. Адже рентабельність такого бізнесу (навіть, після ліквідації схем податкової оптимізації) залишатиметься доволі високою. Це ж вам не капіталовкладення в літакобудування чи якесь інше складне виробництво, яке, зазвичай, починає приносити прибутки лише за 10-15 років...

Владислав Обух, Київ

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-