Як влада “рятуватиме” бізнес від високих цін на електрику

Як влада “рятуватиме” бізнес від високих цін на електрику

Аналітика
Укрінформ
Електроенергія для промисловості в Україні на 20% дорожча, ніж у Європі, тому наш промисловий експорт стає неконкурентним. Як цьому зарадити?

Команда президента готує три рішення, завдяки яким розраховують щонайменше на 20% знизити вартість електроенергії для промисловості. Про це на брифінгу після наради під головуванням Володимира Зеленського розповів представник президента у Кабінеті міністрів Андрій Герус. Таким чином влада хоче мінімізувати негативні “цінові” наслідки започаткування в Україні ринку електроенергії (з 1 липня).

Андрій Герус
Андрій Герус

Експерти прогнозували, що запровадження нової моделі оптового енергоринку призведе до зростання вартості цього ресурсу для споживачів – насамперед, непобутових, оскільки держава при цьому не відмовилася від жорсткого контролю тарифів на електрику для населення. Максимум упродовж року ситуація, за прогнозами оптимістів, мала б нормалізуватися. Більше того, завдяки посиленню конкуренції в умовах прозорого ринку вартість енергії могла б навіть знизитися. Утім, насправді подорожчання виявилося набагато суттєвішим, аніж очікувалось – ціни на електрику в Україні (для промисловості) зросли на 20-25%, залежно від класу напруги. Держава, схоже, буде знову змушена вдаватись до адміністративного втручання у ринкові відносини. Чи варто робити це? Чи достатньо запропонованих новою владою “трьох кроків” для нормалізації цінової ситуації на енергоринку? І чи не призведе спроба задовольнити інтереси одних учасників ринку до виникнення проблем для інших?

Три рецепти від високої “цінової температури”

Найдошкульніше підвищення ціни на електроенергію вдарило по енергоємному феросплавному виробництву, яке майже повністю підконтрольне структурам олігарха Ігора Коломойського. Приміром, Нікопольський та Запорізький заводи феросплавів запевняють, що взагалі працюють собі у збиток. Зростання цін, безумовно, негативно позначилось і на металургійній та інших енергоємних галузях. Відповідно, конкурентоспроможність й без того далеко не завжди конкурентної вітчизняної продукції на світових ринках суттєво знизилася.

До того ж, за півтора місяця роботи нового енергоринку низхідний ціновий тренд так і не з’явився. Тож без адміністративного втручання у ринкові відносини, схоже, не обійтися.

Серед рішень, які мають сприяти зниженню цін на електроенергію для промисловості, Андрій Герус назвав такі.

1. Зміна порядку ПСО (покладання спеціальних зобов’язань із забезпечення населення та підприємств теплокомуненерго енергоресурсами за регульованими цінами) на ринку електроенергії.

Зокрема, планують збільшити відповідні зобов’язання для одного із учасників ринку – ПрАТ “Укргідроенерго”, – зменшивши натомість обсяги ПСО для іншого великого “гравця” – ДП “НАЕК “Енергоатом”. Відповідно, “Енергоатом” зможе постачати більше дешевої (адже собівартість атомної енергії найнижча) електрики на ринок. Бо поки що компанія змушена постачати 90% виробленої енергії за умовами ПСО, і лише 10% може продавати бізнесу.

2. Зниження тарифу для ПрАТ "Укренерго" (оператора магістральних і міждержавних ліній електропередачі, який також здійснює централізовану диспетчеризацію роботи Об’єднаної енергосистеми).

Такий крок, ймовірно, сприятиме зменшенню вартості електроенергії на 11%. Нагадаємо, з відповідними пропозиціями до влади звернулася Федерація роботодавців паливно-енергетичного комплексу України. Автори звернення вважають, що вартість електроенергії для промисловості можна знизити за рахунок коригування Енергобалансу України, зокрема, враховуючи реальні обсяги електроенергії, яка виробляється із відновлювальних джерел.

3. Встановлення цінових обмежень на внутрішньодобовому ринку електроенергії і ринку "на добу наперед".

"Нічну ціну є сенс дещо підвищити – десь на 10%, а денну – знизити на 15-20%, бо вона суттєво вища, ніж у країнах Європи”, – наголосив Андрій Герус. Підвищення “нічної” ціни має активізувати участь в роботі енергоринку підприємств теплової генерації, які поки що не дуже охоче беруть участь у торгах, пояснюючи це саме “непривабливістю” нічного тарифу.

При цьому представник президента в Кабміні запевнив, що очікуване зниження стосуватиметься усіх без винятку промислових споживачів, а не “обраних”. Таким чином він відповів на можливі закиди щодо “підігравання” окремим категоріям споживачів – приміром, тим же феросплавникам. Безумовно, зниження вартості електроенергії, якщо воно в результаті станеться, буде вигідним усьому вітчизняному бізнесу (за винятком хіба що виробників, постачальників та продавців енергії).

Ринок – так ринок. Експерти застерігають від державного втручання

Водночас експерти критикують запропонований підхід. І головною помилкою влади вони називають намагання втрутитися у ринкові відносини, що повністю дискредитує саму ідею створення прозорого й конкурентного енергоринку. “Дивно, що вже за півтора місяця після започаткування ринку лунають пропозиції щодо адміністративного втручання в його роботу, – каже в коментарі Укрінформу експерт з питань енергетики Геннадій Рябцев. – Може, тоді краще взагалі відмовитися від ринкових відносин у цій сфері і повернутися до державного регулювання?”. При цьому експерт сумнівається, що бодай одне із трьох запропонованих командою президента рішень буде ефективним: “Приміром, що може дати перерозподіл ПСО між двома державними підприємствами? Хіба ж змінюється сума від зміни місця доданків? Можливо, робота “Енергоатому” й стане прибутковішою. Натомість більших збитків зазнаватиме “Укргідроенерго”...

Геннадій Рябцев
Геннадій Рябцев

Окремо Геннадій Рябцев критикує за інертність вітчизняний бізнес. Адже більшість його представників провели останні роки як відома героїня байки – непередбачлива бабка, – майже нічого не зробивши для зменшення енергоємності своїх виробництв та не вживши інших заходів, які б гарантували підвищення рівня конкурентності української продукції. Натомість представники різних галузей тепер навперебій кинулися вимагати від влади преференцій...

“Всі знали, що після запровадження ринку ціни на електроенергію зростуть. І промисловці мали б до цього готуватися. Адже започаткування нової моделі оптового ринку не було несподіванкою – ухвалюючи (у 2017 році) Закон “Про ринок електричної енергії” законодавець передбачив перехідний підготовчий період. Йдеться про фактично два роки, упродовж яких мали б вживатися заходи з модернізації, підвищення енергоефективності, зменшення втрат енергії. Зробили це одиниці. Зате всі тепер вимагають, щоб держава передбачила для бізнесу нижчі тарифи... Не інакше – як за рахунок коштів бюджету. Такий підхід виправданий для підтримки населення, чинні тарифи для якого зафіксували до середини наступного року. Але навряд чи українці погодяться, аби їхнім коштом (із Держбюджету) підтримували ще й приватний бізнес”, – каже Геннадій Рябцев. На його думку, поліпшити ситуацію допоможуть заходи, спрямовані на підвищення рівня реальної конкуренції на енергоринку.

Такої ж думки й експерти проєкту Low Carbon Ukraine (LCU), дослідження якого у рамках Міжнародної кліматичної ініціативи фінансує Федеральне міністерство з питань навколишнього середовища, збереження природи та гарантування радіаційної безпеки Німеччини. За висновками аналітиків LCU, “Приватизація ПАТ "Центренерго" новим гравцем, котрий поки що не увійшов у ринок генерації електричної енергії, у довгостроковій перспективі є однією з необхідних умов розв’язання проблеми високих оптових цін (процес приватизації підприємства, до речі, розблоковано – Господарський суд Києва закрив справу про банкрутство компанії і зняв пов’язану із судовим процесом заборону на здійснення відповідних кроків Фондом держмайна – Ред.). Також Україна має сприяти посиленню конкуренції з боку виробників електроенергії із відновлювальних джерел”.

На думку експертів, значну увагу варто приділити і впровадженню механізмів, які б мотивували найбільших гравців, зокрема енергохолдинг Рината Ахметова "ДТЕК", до розукрупнення. Одним із таких механізмів називають перегляд цінових обмежень, які НКРЕКП встановлює на ринку. І традиційний для подібних ситуацій рецепт: посилення впливу антимонопольних органів.

Аби вберегтися від проблем у майбутньому і повністю “відрегулювати” новий ринок електроенергії, Україна має зробити і низку інших важливих кроків – зокрема, законодавчих. Пов’язано це, приміром, із нещодавньою ухвалою Конституційного суду, який вважає, що регулятор ринку, НКРЕКП, свого часу був створений у неконституційний спосіб. Відповідно, вже з 1 січня наступного року правова невизначеність статусу Нацкомісії та відсутність чітких правил її взаємодії з органами влади можуть дестабілізувати роботу ринку. Андрій Герус, до речі, розповідав про готовність подати до парламенту новий законопроєкт про НКРЕКП вже у вересні.

Також необхідно “розібратися” з ризиками, пов’язаними з енергозабезпеченням ЖКГ та підприємств комунального сектору. Нагадаємо, вітчизняні водоканали вже “б’ють на сполох”, попереджаючи про ймовірне припинення роботи чи перехід на погодинне водозабезпечення громадян у зв’язку з підвищенням вартості електроенергії. Адже 35% в тарифі на водопостачання і водовідведення – саме частка електрики. При цьому підприємства галузі, які отримують кошти від споживачів, зазвичай, через місяць-півтора після надання послуг, за законом, змушені вносити передоплату за електроенергію. Грошей на це немає. Вихід – або скасування відповідної норми, або впровадження нової – щодо стягнення зі споживачів передоплати за воду (як це, приміром, відбувається із телефонним зв’язком). Але це, зрозуміло, апріорі непопулярне рішення. Чи піде на таке влада?

Потребує вирішення й питання заборгованості перед виробниками “зеленої” енергії. Невизначена ситуація, нагадаємо, виникла наприкінці червня, коли скандальний Окружний адмінсуд Києва заблокував відповідні виплати, ухваливши таке рішення за позовом Нікопольського заводу феросплавів. Припинення виплат, зокрема, порушує зобов'язання України перед міжнародними фінансовими партнерами, які свого часу добряче вклалися у перспективну сферу “зеленої” енергетики. Аби цього не сталося, НКРЕКП ухвалила рішення, яке розблокувало виплати з 1 серпня. Однак повністю борг так і не погасили. Феросплавники ж тим часом готують повторні судові позови. Тож і ця проблема невдовзі може загостритися.

Владислав Обух, Київ

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-