Рішення КСУ не вплине на процес верифікації субсидій - Мінфін

Так прокоментували в Міністерстві фінансів України рішення КСУ, яким Суд визнав неконституційним надання Мінфіну права отримувати інформацію, що містить персональні дані.

"11 жовтня Конституційний суд України визнав неконституційними деякі положення Бюджетного кодексу України, які дають Міністерству фінансів України право отримувати інформацію, що містить персональні дані. Поважаючи позицію Конституційного суду та визнаючи верховенство права, Мінфін буде повною мірою виконуватиме його рішення. Проте це рішення не впливає на процес верифікації, адже у ході цього процесу дані про отримувачів державних допомог деперсоніфікуються. Інформація, яку Мінфін аналізує та порівнює, походить з автоматизованих інформаційних систем, реєстрів та баз даних. При цьому Мінфін жодним чином не втручається в особисте і сімейне життя громадян", - наголосили в Міністерстві фінансів.

На думку в. о. міністра фінансів Оксани Маркарової, бюджетні кошти повинні витрачатись прозоро, а допомога - надаватись адресно.

«Верифікація державних виплат спрямована на те, щоб допомогу з державного бюджету отримували саме ті, кому вона потрібна. Бюджетні кошти повинні витрачатись ефективно і прозоро, а допомога – надаватись адресно. В цьому зацікавлені не тільки ті наші співгромадяни, яким дійсно необхідна допомога держави, а й усі чесні платники податків. Економічний добробут громадян – це і є та легітимна мета, яку переслідує Мінфін, здійснюючи верифікацію субсидій», - сказала в. о. міністра.

Одночасно Мінфін розробив і подав на розгляд Кабінету міністрів України проект Закону України «Про верифікацію та моніторинг державних виплат». 

"Цей закон дозволить законодавчо врегулювати основні правові та організаційні засади здійснення верифікації державних виплат в Україні і зніме ті застереження, які виникли у Конституційного суду", - заявляють у міністерстві.

У Мінфіні також нагадали, що механізм здійснення верифікації визначено постановою Кабінету міністрів України від 18 лютого 2016 року №136 «Про затвердження Порядку здійснення верифікації та моніторингу достовірності інформації, поданої фізичними особами для нарахування та отримання соціальних виплат, пільг, субсидій, пенсій, заробітної плати, інших виплат, що здійснюються за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, коштів Пенсійного фонду України, фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування».

Друга частина статті 32 Конституції України гласить: «Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини».

Як повідомляв Укрінформ, Конституційний суд України ухвалив Рішення у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень абзаца першого пункту 40 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України. Цим Рішенням Суд визнав такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), окремі положення абзаца першого пункту 40 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України (далі - Кодекс) щодо права Міністерства фінансів України отримувати інформацію, що містить персональні дані.

Відповідно до рішення суду, тепер Мінфін має запитати дозволу, перш ніж отримувати дані щодо пенсій, допомог, пільг, субсидій, інших соціальних виплат.

Конституційний суд вважає, що повноваження Міністерства фінансів на безоплатне отримання інформації, що містить персональні дані, є дискреційними, а тому вкрай необхідно, щоб оспорювані положення Бюджетного кодексу, які є підставою для здійснення відповідних повноважень Мінфіном, узгоджувалися з конституційним принципом верховенства права, зокрема такими його елементами, як юридична визначеність та заборона свавілля.

При цьому суд зауважує, що Мінфін може бути наділений повноваженнями щодо отримання та обробки інформації, яка містить персональні дані, лише для досягнення легітимної мети. Проте через відсутність будь-яких встановлених законом меж дискреції (тобто вирішення посадовою особою чи державним органом  якогось питання  на власний розсуд - ред.) щодо подальших дій з інформацією, яка містить персональні дані, унеможливлюється навіть мінімальний захист суб'єкта персональних даних, не забезпечується передбачуваність застосування зазначених положень Кодексу.