“Справжній” літр, 13-та оплата за телефон та інші вибрики маркетингу

Антимонопольний комітет України розслідує факт зміни трьома найбільшими мобільними операторами: “Київстаром”, Vodafone Україна та lifecell - розрахункового періоду в тарифних планах з календарного місяця на 4 тижні. В результаті чого мобільні оператори легким помахом руки “витиснули” із 365 астрономічних днів додаткову “місячну” оплату (365 ÷ 28 = 13).

Сказати, що це вкрай обурило споживачів – не сказати нічого: соцмережі стали на “диби”! Дописувачі справедливо гнівалися. Дійсно, якби оператори просто традиційно підняли вартість пакетів, завчасно попередивши людей (на жаль, таке наше життя – усе дорожчає з часом), було б не так прикро. А от вигадувати настільки “витончені” способи прикриття непопулярного рішення – це вже за гранню. Добре, що ситуація не пройшла повз увагу антимонопольних органів.

“Антимонопольний комітет України почав розслідування питання підвищення плати за послуги рухомого (мобільного) зв’язку шляхом встановлення розрахункового періоду оплати – 4 тижні”, – йдеться у повідомленні прес-служби відомства. Зазначається, що мобільні оператори скоротили термін дії низки тарифних планів (переважно передплатних). Відповідно до умов, наприклад, тарифу «Київстар 4G Онлайн», розміщених на офіційному сайті ПрАТ «Київстар», плата за пакет послуг 75 грн знімається раз на 4 тижні. Згідно з умовами тарифу «Vodafone Super Net Start», базова вартість пакетів послуг на 4 тижні становить 65 грн. Аналогічно, тариф «Хайп» ТОВ «Лайфселл» становить 75 грн на 4 тижні.

“У зв’язку з цим операторам скеровані вимоги АМКУ для з’ясування правомірності таких нововведень та доведення їх змісту до абонентів”, – повідомили в Антимонопольному комітеті. (За правилами АМКУ, ініціювати розслідування вони можуть навіть за анонімною скаргою. Але, в цій історії, певно, і скаржитися не довелося – працівники Комітету такі ж користувачі послуг мобільних операторів, як і всі інші громадяни. – Авт.).

Поки що не зрозуміло, які докази своєї бізнесової правоти зберуть мобільні оператори у відповідь на запит антимонопольників, та чи вбачать ті монопольну змову у їх діях (хоча це видно навіть неозброєним оком!). А тим часом у мережевому спілкуванні зі споживачами, відділи комунікацій компаній відбивалися від розлючених клієнтів розповідями про поширену світову практику (можливо й так, але жодного прикладу наведено не було). І взагалі, це краще, аніж підвищувати вартість послуг мобільного зв’язку в цілому. “Шляхом зміни періодичності зняття абонплати оператори вберегли абонентів від різкого підвищення тарифів”, – намагалися апелювати піарники компаній. Менш болюче, ага... Люди купували/обирали тарифи з помісячною тарифікацією, а потім несподівано, не питаючи особливо згоди, їх перевели на оплату щочотири тижні. Публічна оферта, а що ви хотіли! (Пропозиція не конкретній особі, а усім, хто захоче купити пропонований товар. – Авт.)

Тут доречно згадати із народного:

– Тату, а ти чого боїшся?

– Темряви і маркетологів.

– Ну, маркетологів-то зрозуміло, а темряви чому?

– Хтозна скільки в ній маркетологів...

Заради справедливості, відмітимо. Маркетингові маніпуляції мобільних операторів з потижневою тарифікацією – не такий вже й оригінальний спосіб, як викачати з клієнта по максимуму. Така тепер практика збереження нервів покупців – не ціни збільшувати, а обсяг товару зменшувати, щоб складалося враження, буцімто ціни залишаються сталими.

Колись сметани в упаковці було півлітри, тепер чомусь 350 г. Майонез та масло, стартувавши з гордих двохсот грамів, сором'язливо “спинилися” на позначці 160-180 г. Молоко в пляшках - вже по 900 та 850 мл. Крупи та цукор – 900, 920 г. А вже соняшникову олію – то виробники не знають, як ще привабливіше її розфасувати у пляшки – 970 мл, 920, 830, 760 мл замість традиційного літра! Така вже властивість циклічних економічних процесів – інфляція, дорожнеча. Але ж “недовкладення” на упаковці і не приховується. А дрібний шрифт – то таке. Тому нічого протизаконного – грошей хочеться усім. Але, тільки уявімо, скільки зайвої упаковки і тари летить у смітник!..

Чому Антимонопольний комітет у цих випадках не ініціює ніяких перевірок? Та тому, що жоден “монопольний” чи інший закон виробники продуктів харчування, власне, не порушують. У споживача в роздрібній торгівлі залишається широкий вибір між виробниками та торговельними марками. Більше того, вже чимало підприємців навіть вибудовують бізнес на вигідній “чесності”: “Справжній літр/кілограм – тільки у нас!”.

А з мобільними операторами ситуація дещо інша. Річ у тім, що ринок мобільного зв’язку в Україні сьогодні – це класична олігополія. На ньому домінують три компанії – “Київстар”, Vodafone Україна (кінцевий бенефіціар – Росія) та lifecell (Туреччина). Кожна з цих компаній спроможна впливати на ринкові ціни власними діями. Що вже казати про одночасне запровадження якихось “нестандартних” прийомів, як от 13-а оплата. І хоча олігополія на відміну від монополії припускає певну конкуренцію, в даному випадку нею і не пахне. Дійсно, із усього розмаїття пропозицій (пакетів) мобільних операторів споживач сьогодні має можливість обирати більш-менш прийнятний набір послуг тієї чи іншої якості та вартості. Однак при переведенні усіх пакетів на єдиний принцип 4-тижневої тарифікації (все до того йде), вибір українського споживача послуг мобільних операторів суттєво звужується – майже до відсутності вибору. А це вже монополія, з усіма наслідками, що з неї випливають.

І ще одне зауваження. В країні, де прийнято виплачувати зарплатню і пенсію помісячно (зарплатні аванси до уваги не беремо), впровадження 4-тижневого циклу оплати за “стратегічні” послуги зв’язку загрожує як мінімум руйнацією звичного порядку розрахунків. І аж ніяк не сприяє платіжній дисципліні громадян. То кому і навіщо потрібна ця анархія?

Оксана Поліщук. Київ