Український агроекспорт сповна компенсує торішні втрати

Український агроекспорт сповна компенсує торішні втрати

Аналітика
1033
Ukrinform
Вперше за 5 років Україна скоротила експорт зерна. Але виручка від його продажу не зменшилася – посприяла цінова кон’юнктура

Частка аграрної продукції у загальнонаціональному експорті перевищує 40%. Тому будь-яке «просідання» у цій сфері сприймається доволі болісно. Певно, багатьох засмутило і повідомлення УкрАгроКонсалтингу про скорочення обсягів експорту зернових у попередньому маркетинговому сезоні. Але насправді, як з’ясував Укрінформ, ситуація не така вже й погана – завдяки вищим цінам на нашу експортну продукцію українські аграрії уже заробили не менше, аніж у 2016-2017 роках. А у новому сезоні мають змогу суттєво збільшити прибутки.

Попередній сезон: менші обсяги, грошей – більше

Обсяги українського експорту зернових у 2017-2018 маркетинговому році скоротилися майже на 10%. Падіння зафіксовано вперше за останні 5 сезонів. Головна причина – зниження врожайності основних сільськогосподарських культур. Особливо, на тлі рекордного врожаю 2016-го року (66 мільйонів тонн). Торік же цей показник становив лише 61,3 мільйона тонн.

Зокрема, суттєво знизилась урожайність кукурудзи – із 66 до 54,4 ц/га та гороху – із 31,3 до 26,5 ц/га. Гірше вродила пшениця (41,1 проти 42,1 ц/га – у 2016-му). Натомість врожайність жита підвищилася (із 27,3 до 29,7 ц/га). Але обсяги вирощування, а, відповідно, і експорту – цієї культури порівняно незначні.

«Умови для вирощування ранніх зернових і зернобобових торік були хоча й не ідеальними, але більш-менш сприятливими, – пояснив у коментарі Укрінформу аналітик аграрних ринків Українського клубу аграрного бізнесу Петро Лахай. – Але липень і серпень видалися доволі посушливими. І це вплинуло на урожайність пізніх культур – кукурудзи, сої, соняшника. При цьому найбільшу експортну виручку наші аграрії, нагадаю, отримують саме завдяки соняшникові (із високим ступенем переробки, оскільки за кордон постачається, здебільшого, готова українська олія) та кукурудзі – з її великим валом (зазвичай, ледь не половина всіх обсягів)».

Петро Лахай
Петро Лахай

Ще одна причина скорочення продажів – високий рівень конкуренції з американською пропозицією на ринку кукурудзи. Тож Україна не змогла повною мірою реалізувати свій експортний потенціал.

Але, попри зменшення обсягів постачання, завдяки більш вигідним, ніж у попередньому сезоні цінам на ринку, вітчизняні аграрії і трейдери заробили на продажу зернових 6,4 мільярда доларів – навіть, трохи більше, ніж у 2016-2017 маркетинговому році. Тож скорочення обсягів експорту наших виробників особливо не засмутило. Тим паче, що українські аграрії розраховували надолужити втрачене завдяки цьогорічному урожаю.

«Експортні» перспективи

«І напрочуд м’яка зима давала селянам усі підстави для оптимізму, – нагадує Петро Лахай, – втрати посівів озимої пшениці і ріпаку були мінімальними (навіть, рекордно низькими). Але… настав доволі холодний березень, що позначилося на термінах сівби ярих культур. А вже 5-7 квітня почався так званий «літній сезон» – тобто 20+ і мало опадів. Це призвело до різкого висушування ґрунту. Від чого постраждали, насамперед, озимі і ранні ярі. Відповідно, у цьому році ми отримали на 10-20 відсотків нижчу врожайність пшениці та ячменю, також дещо «просів» ріпак. До того ж, під час збирання врожаю у більшості регіонів ішли дощі. Тож і якість пшениці (основної ранньої культури) виявилася невисокою. Отримали більше фуражного, аніж продовольчого збіжжя», – розповів експерт.

Як наслідок – ранніх зернових і зернобобових в Україні зібрали 34 мільйони тонн – ще на 3 мільйони тонн менше, аніж у далеко не рекордному 2017-му. Відтак аграрії та експерти почали пророкувати невдалий сезон і обмежені експортні можливості. А деякі політики – кинулися нагнітати ситуацію, «вангуючи» й катаклізми на внутрішньому ринку: як-от, дефіцит, підвищення цін на хліб, подальше вирізання худоби і т.п.

«Але всі забули, що є ж іще одна «стратегічна» культура – кукурудза. А вона в цьому році вродила на славу. До того ж, площі її посівів традиційно великі. Тож зібрати більше 30 мільйонів тонн цієї культури цілком реально», – продовжує Петро Лахай.

Додам, що у більшості регіонів країни вже активно збирають кукурудзу на зерно. Поки що середня врожайність – 57,9 ц/га. Але, за прогнозами експертів, є шанси досягти, а то й перевершити рекордні показники 2016-го (66 ц/га). Адже аграрії, зазвичай, починають збирання не із найкращих площ.

Також почалося збирання технічних культур. Хоча соняшник обмолочено лише на 7% засіяних площ (врожайність 19,5 ц/га – на 3,5 ц/га вища, ніж торік), сою – на 3% посівів (при врожайності 26,3 ц/га – це майже на 5 ц/га перевищує середні показники, отже, на кожному гектарі селяни додатково заробляють по 5-5,5 тисяч гривень). Ці цифри (перепрошую, якщо вони когось дещо «втомили») і беруть до уваги експерти, говорячи про експортний потенціал українського рослинництва.

Вміємо і вирощувати, й продавати…

Ще один важливий фактор – ціна. А цінова ситуація на світових ринках неймовірно сприятлива для українських аграріїв, – стверджує Петро Лахай:

«Річ у тім, що у наших головних конкурентів цього року склалися не дуже сприятливі умови для вирощування більшості експортних культур. Російська Федерація, Європа, США, Бразилія і Аргентина потерпали від посухи, що позначилося на врожайності. Приміром, в Росії (основний конкурент України на ринку пшениці) суттєво скоротилися обсяги вирощеної продукції (до менш ніж 72 із 86 мільйонів тонн, зібраних торік). Це дає нашим аграріям шанс потіснити Російську Федерацію на деяких традиційних ринках. До того ж, через брак пропозиції ціни на сільгосппродукцію (і не тільки пшеницю) нині набагато вищі».

Тож, за висновками аналітиків, вітчизняні аграрії мають шанси добре заробити у новому маркетинговому сезоні. Єдине, що дещо зміниться структура їхніх доходів – більшість прибутку селяни отримають від продажу пізніх культур.

Володимир Осадчук
Володимир Осадчук

На думку експертів, Україна повинна скористатися і новими можливостями, які з’являються на китайському ринку у зв’язку з «торговельними війнами» між Китаєм і США. Як очікується, через перерозподіл імпортних потоків КНР збільшуватиме імпорт шротів з України, Росії та Індії. Також Україна може наростити експорт до Піднебесної сої і кукурудзи. Про це на III міжнародної конференції GRAIN UKRAINE 2018 в Одесі заявив генеральний директор COFCO Agri Ukraine Володимир Осадчук:

«Україна традиційно експортує 15-16 мільйонів тонн кукурудзи. У цьому сезоні можемо додати ще 3-4 мільйони і «вийти» на 20 мільйонів тонн», – наголосив фахівець. І пояснив, що запроваджені Китаєм 25-відсоткові мита роблять американську кукурудзу неконкурентною. Україна ж має неабиякий потенціал для того, аби забезпечити усю імпортну квоту для кукурудзи у КНР (3,1-3,2 мільйона тонн).

Також, на думку аналітиків, у найближчі роки Україна має шанс знайти нові ринки збуту для свого продовольства за рахунок країн Африканського Рогу.

«Найбільш перспективний регіон для розширення географії експорту причорноморських зернових – Східне узбережжя Африки: Судан, Кенія, Ефіопія, Джібуті, Сомалі та ін. Зараз населення цих країн – близько 212 мільйонів і до 2040 року ця цифра подвоїться», – наголошує старший трейдер Promising International Trading Co. DMCC (ОАЕ) Хазем Сакер.

Хазем Сакер
Хазем Сакер

Однак існує й чимало перешкод, які заважають розширенню економічного співробітництва із цими країнами. Це пов’язано, зокрема, із корупцією та низьким рівнем безпеки у регіоні. А головне – відсутністю конкурентних логістичних маршрутів. Адже йдеться про тисячі кілометрів.

Тож поки що основними імпортерами української агропродукції залишаються країни Азії (43,2%) та Євросоюзу (30,4%). Держави північної Африки на третьому місці – 14,6%.

Владислав Обух, Київ

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-
*/ ?>