Інфляція спустилася нижче 10%: випадок чи закономірність?

Інфляція спустилася нижче 10%: випадок чи закономірність?

Аналітика
580
Ukrinform
Відсутність різких і непродуманих кроків в економіці – і ось результат: базова інфляція 0%, прогноз річної – близько 10%. Усе йде за планом, але...

Другий місяць поспіль споживчі ціни в Україні не зростають. Споживчі ціни у червні 2018 року попередньо з травнем не змінилися, базова інфляція склала 0%, порадував українців Держстат. Хоча з початку року ціни зросли на 4,4%. В Держстаті констатують незначне підвищення цін на алкогольні напої та тютюнові вироби, побутову техніку, трохи зросла вартість житлово-комунальних послуг та зв'язку, проживання в готелях та проїзд залізничним транспортом. Однак, знизилися ціни на продукти харчування (хвала цукру та городині відкритого грунту!), предмети одягу та взутті (шорти, в’єтнамки, панами — який ще одяг потрібен влітку!). Нагадаємо, що на початку 2016 року НБУ перейшов до режиму так званого інфляційного таргетування — стратегії на підтримання певного цільового значення інфляції, а не курсу гривні, як було раніше.

Основні засади вивірені, тому й тенденції оптимістичні

Загальна ситуація із динамікою споживчих цін в Україні протягом першої половини цього року має помітні тенденції до покращення. “Суттєве сповільнення темпів інфляції у другому кварталі поточного року у тому числі є результатом послідовної стриманої монетарної політики Нацбанку. Проте, з урахуванням можливого сезонного підвищення споживчої інфляції у жовтні-грудні, немає впевненості в тому, що буде досягнута пріоритетна ціль НБУ щодо зниження споживчої інфляції до 6% ± 2 п. п. у поточному році, як це визначено «Основними засадами грошово-кредитної політики на 2018 рік та середньострокову перспективу», – коментуючи динаміку цьогорічної інфляції зазначив голова Ради НБУ Богдан Данилишин.

Богдан Данилишин, голова Ради НБУ
Богдан Данилишин, голова Ради НБУ

За його словами, негативно вплинути на інфляцію у липні теоретично може подальше зростання вартості пального через високі світові ціни на нафту (коливаються в діапазоні 75-80 $/барель); зростання цін на транспортні послуги, зокрема, в Києві з 14 липня вартість проїзду у метро збільшується з 5 до 8 грн, в наземному транспорті – з 4 до 8 грн. Можна прогнозувати, що відповідно, “підтягнуться” і ціни в маршрутках. Позитивний вплив може справити хіба що загальне уповільнення цін виробників, суттєве сезонне підвищення пропозиції плодів та овочів, зміцнення курсу гривні, яке спостерігається останні місяці.

Варто зазначити, що літо традиційно є найбільш спокійним періодом року — різких рухів в економіці під час депутатських та загальнонаціональних канікул здебільшого не відбувається. І тому ціни в цей період ведуть себе досить мляво.

Для порівняння — показники “літньої” інфляції попередніх років (% до попереднього місяця, за даними Держстату):

2012

2013

2014

2015

2016

2017

червень

99,7

100,0

101,0

100,4

99,8

101,6

липень

99,8

99,9

100,4

99,0

99,9

100,2

серпень

99,7

99,3

100,8

99,2

99,7

99,9

Інфляції хочеться менше, але й на тому спасибі

Наразі в НБУ визнають, що річна інфляція в Україні поки що перевищує заплановані цільові показники на більш ніж 2% і до кінця року, дай Бог втримати позиції – тобто не перевищити 10% (а краще усі 9%, що було б дуже переконливо у порівнянні з минулорічним 13,7%). Тоді наступного року можна розраховувати на зменшення річного показника інфляції до омріяних 5%.

Очікується, що на ціни й надалі впливатиме швидке зростання споживчого попиту, через що інфляційний тиск все ще залишатиметься значним у цьому році, вважають в Нацбанку. Однак сподіваються, що ситуацію згладить зміцнення гривні. «Українська економіка, як і раніше, суттєво залежить від ситуації на зовнішніх ринках – як фінансових, так і товарних. Відтак, відсутність фінансової підтримки з боку офіційних кредиторів підвищує вразливість економіки та фінансового ринку України, особливо в умовах обмеженого доступу на світові ринки капіталу», – йдеться в протоколі нещодавнього засідання Комітету з монетарної політики.

“Політика інфляційного таргетування, яку твердо проводить Національний банк України, починає давати позитивні результати. Інфляція значно важливіша для економіки, ніж традиційний в Україні орієнтир – курс гривні до долара. Помірна інфляція сприяє розвитку країни. Якщо курс долара можна якийсь час тримати за рахунок ”спалення” золотовалютних резервів Нацбанку (що потім неодмінно призведе до чергової кризи), то з інфляцією так не вдається. Ціни на товари і послуги швидко реагують рішучим зростанням на неадекватну політику влади або на проблеми в економіці”, – пояснює президент iнвестиційної групи “УНІВЕР” Тарас Козак. І хоча до цільових показників річної інфляції (5-6%) ще далеко, він упевнений, що вони будуть досягнуті вже наступного року. “Якщо не буде розриву стосунків з МВФ, і якщо в популістському передвиборчому угарі Верховна Рада, Кабмін та Президент не нароблять дурниць”, – зазначає фінансист.

Тому, враховуючи політичні та макроекономічні ризики, регулятор поки не планує пом’якшувати монетарну політику (знижувати облікову ставку, тобто вартість грошей в економіці, з нинішніх 17%. – Авт.), навіть у разі отримання Україною чергового траншу Міжнародного валютного фонду на суму $2 млрд.

Регулятор справедливо вважає, що досягнутий монетарний успіх потрібно закріпити. В другій половині року існує ймовірність збільшення тарифів на газ та, відповідно, пов'язаного з цим зростання комунальних платежів, а також ризик не домовитися з МВФ — і тоді курс легко може піти угору. Усе це разом нівелює досягнення, і тоді знову доведеться, як мінімум, “прикручувати” вентиль валютного регулювання.

Зміна одного слова у назві рейтингу означає, що українські банки повернули собі рівень довіри 10-річної давнини!

Тим часом фінансова сфера країни теж демонструє певні успіхи. Міжнародне рейтингове агентство Moody's підвищило свій прогноз для української банківської системи зі стабільного на позитивний (при цьому рейтинг залишається на рівні спекулятивного С). В агентстві вважають, що кредитоспроможність банків нашої країни протягом найближчого року-півтора, буде поліпшуватися адже якість активів після генерального банківського “прибирання” 2014-2015 рр. поліпшилася, і система в цілому повернулася до прибутковості. Мовляв, економіка України продовжить поступово відновлюватися, стимулюючи попит на кредити та покращуючи платоспроможність позичальників. “Наче нічого не змінилось, але, на секундочку, попередній раз прогноз був таким десять років тому”, – радіє фінансовий аналітик компанії ICU Михайло Демків.

Дійсно, багато чого відбулось в економіці України, і зокрема, в банківській системі, за останні роки. Однак зараз, дивлячись на цифри та графіки, хочеться сподіватись, що згаяне десятиріччя вже завершилось, а далі – рух вгору.

Марина Нечипоренко, Київ

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-