Мінприроди: Програма розвитку гідроенергетики потребує експертного обговорення
Про це на прес-конференції в Укрінформі сказав представник управління охорони земельних та водних ресурсів Міністерства екології та природних ресурсів Олександр Бонь.
"Позиція нашого міністерства чітка, прозора і, на наш погляд, конструктивна і полягає в тому, що перед ухваленням та в процесі підготовки таких рішень такі проекти мають пройти стадію обговорення в широкому експертному середовищі. Саме таке проведення обговорення допомогло б уникнути багатьох резонансних і суперечливих моментів", - сказав Бонь.
За його словами, Програма розвитку гідроенергетики до 2026 року включає будівництво таких резонансних об'єктів, як Дністровської ГАЕС (1-3 черга), Канівської ГАЕС, Ташлицької ГАЕС, зокрема підняття рівня Олександрійського водосховища до відмітки 20, 7 м, і Верхньодністровського каскаду ГАЕС.
"Міністерство не може стояти осторонь, тому що будівництво саме таких об'єктів з погляду природоохоронної діяльності завдасть значної шкоди. Якщо ми говоримо про Ташлик та рівень Олександрівського водосховища, ми говоримо про майже 21 га площі природної заповідної території, яка становить значний природоохоронний інтерес. Це ті об'єкти природно-заповідного фонду, які в процесі включення до Смарагдової мережі Європи. Це наші міжнародні зобов'язання в рамках Асоціації з ЄС", - наголосив представник Мінприроди.
Він наголосив, що розвиток такої галузі, як гідроенергетика, має відбуватися з урахуванням природоохоронного законодавства та міжнародних зобов'язань України.
Натомість широке експертне обговорення та врахування думки вчених, екологів і громадськості дозволило б віднайти компромісні та конструктивні рішення для реалізації таких програм із найменшою шкодою, сказав Бонь.
У свою чергу голова Національного екологічного центру України Руслан Гаврилюк зазначив, що за підтримки Фонду "Відродження" було проведено експертний аналіз, який не відбувся на етапі підготовки Програми з розвитку гідроенергетики. При цьому підготовлені методичні аналітичні документи, в яких проаналізовано, як би мала розвиватися гідроенергетика з урахуванням євроінтеграційних процесів, що передусім мають включати засади збалансованого розвитку, на яких стоїть Європейський Союз.
"Ми закликаємо мислити гідроенергетиків не в контексті будівництва нових об'єктів, а екологізації тих об'єктів, які вже побудовані, тому що в Україні є близько 10 великих об'єктів і близько 130 малих ГЕС. Немає жодного об'єкта, який відповідав би європейським стандартам щодо гідроенергетичних об'єктів", - сказав Гаврилюк.
Представники НЕЦУ також розповіли, що при проведенні численних процедур з виділення земель під будівництво ГЕС та ГАЕС допущені значні порушення, в тому числі прав громад та окремих громадян.
За словами експерта Центру Віталія Цокура, НЕЦУ вирішив звернутися до суду щодо скасування цієї Програми. Крім того, 14 березня, в День захисту малих річок, громадські організації направили звернення до Прем'єр-міністра Володимира Гройсмана з приводу неприпустимості реалізації Програми по розвитку гідроенергетики в нинішньому її варіанті.
