В Україні представили концепцію змін в інфраструктурі ринків капіталу

В Україні представили концепцію змін в інфраструктурі ринків капіталу

Укрінформ
Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) представила концепцію законодавчих змін щодо функціонування інфраструктури ринків капіталу в Україні.

Про це повідомляє сайт НКЦПФР.

"Концепція пропонує як модернізувати інфраструктуру ринків капіталу, зробити її більш ефективною, привести у відповідність до міжнародних стандартів і практики. Відповідно до Концепції, реформа інфраструктури ринків  капіталу передбачає імплементацію таких важливих актів ЄС: Директиви №98/26/ЄС про остаточність розрахунків у платіжних системах та системах розрахунків у цінних паперах (Settlement Finality Directive); Директиви №2002/47/ЄС стосовно механізмів застосування фінансової застави (Financial Collateral Directive); Регламенту №648/2012 про позабіржові деривативи, центральних контрагентів і торгових репозиторіїв (EMIR);Директиви 2014/65/ЄС від 15.05.2014 р. про ринки фінансових інструментів (MiFID II); Регламенту №600/2014 про ринки фінансових інструментів з відповідними змінами (MiFIR); Регламенту №909/2014 про вдосконалення розрахунків у цінних паперах в ЄС та центральні депозитарії цінних паперів (CSDR). При розробці Концепції також були враховані Принципи побудови інфраструктури фінансового ринку (PFMI-IOSCO), затверджені IOSCO у квітні 2012 року", - зазначили в НКЦПФР.

Зазначається, що Концепція була розроблена за підтримки ЄБРР робочою групою у складі фахівців НКЦПФР, НБУ, Національного депозитарію України, Розрахункового центру з обслуговування договорів на фінансових ринках, юридичної фірми Sayenko Kharenko.

У документі враховані рекомендації міжнародної консалтингової фірми Oliver Wyman, яка на замовлення ЄБРР оцінювала стан інфраструктури ринків капіталу України. 

Зокрема, експерти Oliver Wyman в своїй доповіді зазначали, що стан розвитку елементів інфраструктури ринків капіталу в Україні характеризується високим рівнем фрагментації. Станом на дату складання доповіді в Україні діяло 8 фондових бірж, значна кількість брокерів, дилерів, депозитарних установ та інших професійних учасників ринку цінних паперів. Клірингову діяльність здійснював Розрахунковий центр (єдина компанія, що має ліцензію на провадження клірингової діяльності в Україні) та фондові біржі (стосовно деривативів, що укладаються на відповідній біржі, без додаткового ліцензування), а також НБУ. Діяльність центрального депозитарію щодо цінних паперів, фактично, здійснювали дві установи – НДУ та НБУ.

Читайте також: Для українського фондового ринку готують нові правила гри

Концепцією пропонуються такі зміни законодавства щодо клірингової діяльності та депозитарно-розрахункових операцій: консолідація виконання функцій центрального депозитарію  Національним депозитарієм України; клірингова діяльність центрального контрагента має здійснюватися кліринговими установами, які отримали ліцензію регулятора, скасовується законодавча монополія Розрахункового центру на проведення грошових розрахунків за правочинами щодо цінних паперів; вимоги до діяльності центрального контрагента і центрального депозитарію встановлюються відповідно до EMIR і CSDR з урахуванням реальних можливих щодо їх впровадження, в перспективі - доступ до ринку іноземних центральних контрагентів; повинен бути забезпечений справедливий і відкритий доступ центральних контрагентів до бірж та бірж до центральних контрагентів (за умови дотримання відповідних операційних та технічних вимог); запроваджується «гібридна» модель клірингу, тобто така, що передбачатиме врахування ліквідності фінансових інструментів; запроваджується вимога відокремлення (сегрегації)  активів, які належать різним учасникам клірингу або ж різним депозитарним установам, а також активів депозитарних і клірингових установ від активів їх клієнтів; клієнт матиме право обирати між індивідуальною (individual client segregation) та узагальненою сегрегацією (omnibus client segregation); побудова системи грошових розрахунків має включати допуск центрального контрагента  до Системи електронних платежів НБУ; підвищується рівень вимог до корпоративного управління центрального контрагента і центрального депозитарію незалежно від їх організаційно-правової форми.

«Важливо, що ми не лише зафіксували завдання і напрямки реформування фінансової інфраструктури, а й визначили конкретні технічні кроки, зокрема по консолідації депозитарного обліку і реформуванню Розрахункового центру, який втратить згодом свій статус монополіста і стане повноцінною кліринговою установою, яка на рівних конкуруватиме з іншими учасниками ринку», - зауважив під час презентації голова НКЦПФР Тимур Хромаєв.

Зазначається, що наступним кроком стане розробка на підставі зазначеної Концепції законодавчих змін  до законів «Про депозитарну систему України»,  «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні», та інших, а також коригування норм законопроекту «Про ринки капіталу».

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-