“Весна реформ” від Кабміну: 5-7% зростання ВВП — цифра досяжна?

Прем'єр-міністр Володимир Гройсман ще на початку грудня минулого року пообіцяв, що з настанням 2018-го на Україну чекає “весна реформ”. А через два місяці на засіданні Кабінету міністрів Прем'єр анонсував пакет з 35 законопроектів, прийняття яких має забезпечити прискорення зростання ВВП до 5-7% на рік. Але є одне “але”. Для того, щоб це зростання таки відбулося - перш за все потрібно забезпечити захист прав бізнесу, прозорий доступ до державних ресурсів, дерегуляцію та поліпшення бізнес-клімату, заохочення інновацій, полегшення доступу до фінансування.

Про те, що це за законопроекти, на розв’язання яких саме завдань вони спрямовані, а також наскільки за нинішньої ситуації взагалі досяжна цифра 5-7% зростання ВВП - мова піде нижче.

“Весна реформ”: що це за 35 законопроектів

Заступник голови Стратегічної групи радників при Кабінеті міністрів України Павло Кухта каже, що 35 урядових законопроектів — це пакет документів, спрямованих на розв’язання п’яти важливих для країни завдань: це захист прав бізнесу, дерегуляція, поліпшення ділового клімату, полегшення доступу до фінансування й державних ресурсів та заохочення інновацій.

Кухта: “У сфері захисту прав бізнесу це те, що стосується взаємодії бізнесу та контролюючих і силових структур - створення Служби фінансових розслідувань. яка покликана зосередити в одній службі аналітичного характеру розслідування економічних злочинів. Це закон щодо посилення інституту бізнес-омбудсмена для захисту прав бізнесу, а також закони щодо відповідальності посадовців контролюючих органів. Іншими словами підвищується відповідальність за порушення при перевірках і втручанні в роботу бізнесу. Окреме питання — це категорія законопроектів з модернізації роботи митниці: “єдине вікно” на митниці та повноцінний електронний обіг митної документації. Все це зумовить спрощення і прискорення митних процедур. У сфері дерегуляції основний акцент зроблено на детінізації економіки, спрощенні ведення бізнесу в різних сферах, передусім у нафтогазовому середовищі. Ще в сфері дерегуляції є законопроект, який стосується реформування застарілої системи валютного контролю та законопрект про скасування монополії на касові апарати, щоб дати змогу підприємцям використовувати для обліку операцій різні сучасні гаджети. У сфері доступу до інвестування це низка законів, які стосуються наведення ладу у сфері кредитування: закон про захист прав кредиторів, закон про банкрутство, який дасть можливість стягувати кошти з банкрутів, а не розкрадати кошти через процедуру банкрутства, це закон про кредитний реєстр і чіткіший контроль за поверненням кредитів, а також це закони про нові фінансові інструменти – налагодження корпоративного управління в державних банках. У сфері заохочення інновацій це підтримка стартапів, посилення захисту майнових і авторських прав, запровадження можливості використання електронних грошей, наприклад, для сплати комунальних платежів тощо. І нарешті, що стосується сфери доступу до публічних ресурсів: це закон про концесії, тобто, про доступ приватного сектору до приватно-публічного партнерства. А також - закон про оренду державного майна через систему ProZorro”.

5-7% зростання ВВП — цифра взагалі досяжна?

Щодо законопроектів, то сказати, що все зрозуміло – було б передчасно, треба спеціалістам аналізувати перспективи кожного з них, благо - є повний перелік. А от щодо темпів зростання економіки - 5-7% зростання ВВП на рік - хотілося б подробиць. Що про це скажуть економісти?

Президент iнвестиційної групи “УНІВЕР” Тарас Козак переконує, що цифра цілком досяжна:

“Підвищити ВВП на душу населення в два рази в Україні набагато легше, ніж це зробити, приміром, у Сполучених Штатах. Адже там економіка велика і кожна людина виробляє дуже багато товарів чи послуг. А в Україні коефіцієнт корисної дії робітника поки що дуже низький. Частково ця проблема вирішується за допомогою ініціатив Кабміну. І якщо парламент проголосує законопроекти, то, зростання української економіки пришвидшиться”.

Дещо відмінну думку з цього приводу висловив голова експертно-аналітичної ради Українського аналітичного центру Борис Кушнірук:

“Перелік законопроектів «для реформ» в цілому правильний. Кожна з ініціатив має сенс, але плекати ілюзії, що ВВП зростатиме на 5-7% на рік не варто. Мабуть, в Кабміну немає відчуття, що рухає економіку вперед, за рахунок чого можна розвивати внутрішній ринок продукції, яким чином привести в країну інвестора і т.д. Адже помилково думати, що коли сьогодні провести реформи, то вже завтра життя покращиться. Це не так. По-перше, сукупність реформ лише створює передумови, але не дає нової якості, а по-друге, окрім самих реформ ще потрібна політична воля, потрібна цілеспрямована політика держави. Без цього на швидке зростання економіки не варто чекати. Більше того, якихось фундаментальних рішень, як ото — земельна реформа чи податок на виведений капітал — в переліку нема. Вважаю, що це одні з найважливіших законів, які мали б бути затверджені в першій половині цього року, щоби з наступного року запустити їх в дію”.

Зауважимо, що 35 законопроектів з прицілом на економічне зростання – це надзвичайно амбітні плани. І для того, щоб почати діяти, вони мають бути прийняті Верховною Радою. Обоє експертів сходяться на думці, що серйозних ризиків непроходження урядових ініціатив у парламенті нема, більшість законопроектів – будуть проголосовані і наберуть необхідну кількість голосів. “Якщо з 35 законопроектів приймуть хоча б половину – це буде велика перемога”, - вважає Тарас Козак. Буквально в перший день роботи нової сесії, Рада уже ухвалила два законопроекти з 35 запропонованих: Закон про товариства з додатковою та обмеженою відповідальністю (№4666) та Закон про створення та запровадження кредитного реєстру Національного банку України та вдосконалення процесів управління кредитними реєстрами банків (№7114-д).

Мирослав Ліскович, Київ