Маяки енергоефективності

Маяки енергоефективності

2904
Ukrinform

Оцінити складні й системні реформи, які здійснюються не за рік-два, завжди вкрай важко. До таких якраз і належать реформи децентралізації, енергоефективності та дерегуляція в будівництві, впровадження яких – у компетенції Мінрегіону. Проте результати є, й вони очевидні за результатами першого півріччя 2017-го.  Ми суттєво посилили правову і організаційну інфраструктуру реформи енергоефективності. А також – суміжних реформ, які впливають на якість глобальних змін у країні. Про це – у лонгріді щодо ключових досягнень у реформі.

  • Законодавчий пакет з енергоефективності.

Насамперед, ми просунулись у прийнятті відповідного базового законодавства.  Попри вкрай важкі голосування у парламенті, прийняли ключові закони, без яких реформа буксувала і гальмувала, а країна та споживачі залишались заручниками енергетичного марнотратства.  Це – закони «Про Фонд енергоефективності», «Про комерційний облік послуг з постачання теплової енергії та водопостачання», «Про енергоефективність будівель». І тут, дійсно, варто подякувати всім народним депутатам, експертам та міжнародним партнерам, які об’єднались навколо прагнення зробити Україну енергонезалежною, а українців енергоощадливими. Щоправда інший важливий законопроект - «Про житлово-комунальні послуги» залишився чекати на свою долю до осені. В ньому прописані норми здійснення управління багатоквартирним будинком і розмежування обов’язків та прав споживача і надавачів послуг. 

  • Старт Фонду  енергоефективності.

Наймасштабніший проект реформи – Фонд енергоефективності, закон про який нещодавно підписав Президент України.  Він запрацює як інституція, що надаватиме споживачеві технічні рішення та фінансову підтримку на здійснення термомодернізації житла. Запрацювати Фонд зможе за декілька місяців. Щоб він почав свою діяльність, потрібно підготувати нормативну базу, прийняти підзаконні акти (плануємо зробити це до кінця осені), а також  і створити кілька IT-систем, які забезпечать його роботу.

Одна база даних міститиме відкриту інформацію про те, які будинки скористалися послугами Фонду, які роботи були там зроблені, і на скільки в результаті цих заходів скоротилося споживання енергії. На основі цих даних Фонд зможе розробити стандартні рекомендації. Їх можна буде застосовувати для інших будівель. Адже більшість будинків до незалежності України будували за типовими проектами. Близько 40 серій багатоповерхових будинків охоплюють 80% житлового фонду. Їх стан багато в чому схожий. Так що рекомендації, розроблені для одного будинку, будуть доречними і в інших будинках, побудованих за такими ж проектами. Друга база даних - реєстр виданих сертифікатів енергоефективності. У цій базі буде міститися інформація про аудиторів, які проводили сертифікацію. Це дуже важлива частина, оскільки відповідно до Закону «Про енергоефективність будівель», вводиться відповідальність аудитора за достовірність інформації, зазначеної в сертифікаті. Ще одна система має забезпечити комунікацію між замовниками та виконавцями робіт з підвищення енергоефективності. На цьому майданчику власники будинків, які захочуть провести у себе енергоефективні заходи, зможуть «зустрітися» з виконавцями (енергоаудиторами, енергосервісними, проектними та будівельними організаціями) і обрати найбільш оптимальний варіант. Така платформа дозволить створити конкурентний ринок послуг, що позитивно позначиться на їх якості та вартості. Щоб не починати роботу з нуля, плануємо створити таку ринкову майданчик на базі системи «Прозорро. Продажі », яка добре себе зарекомендувала в сфері продажу держмайна. З повноцінним стартом Фонду заощаджуватиме ресурси за справді європейськими стандартами. Очікуємо паралельного створення близько 75 тисяч нових робочих місць і появу нового інноваційного ринку енерготехнологій та енергосервісу обсягом близько EUR30 млрд.

  • «Теплі» кредити набирають обертів

Готуючи старт Фонду енергоефективності, ми продовжуємо програму «теплих» кредитів. Вона є доволі ефективною, хоча і поступається за  підходами, системністю і масштабністю результатам, яких ми очікуємо від діяльності Фонду енергоефективності. Нею вже скористалося близько 300 тисяч родин. А з початку 2017-го – близько 85 тисяч родин. Її кредитними можливостями скористалися майже тисяча ОСББ із різних куточків країни. Разом вони залучили у державних банках 128,6 млн грн кредитних коштів. У червні 2017-го встановлено абсолютний рекорд щодо попиту ОСББ на «теплі» кредити. Цього місяця 93 ОСББ залучили 18,5 млн грн. Це майже уп’ятеро більше за обсяги коштів, залучених ОСББ за аналогічний період 2016-го. Нововведеннями 2017 року стало розширення переліку банків, що видають «теплі» кредити.  Державними банками-учасниками Програми є ПриватБанк, Укргазбанк, Укрексімбанк, Ощадбанк. Також ми ввели обов’язковість комерційного обліку у разі термомодернізації ОСББ. У липні Уряд виділив додатково 300 млн грн. на фінансування програми «теплих» кредитів у 2017 році.

Крім того, у 2017 році прийнято  287 місцевих програм здешевлення «теплих» кредитів Це вже на 20% перевищує минулорічний показник. Участь українських родин як в урядовій, так і в місцевій програмах "теплих" кредитів – це можливість отримати подвійну, а інколи й потрійну безповоротну фінансову допомогу на енергоефективні заходи.

Разом з тим, зазначу, програма «теплих» кредитів держава допомагає людям придбати обладнання та матеріали для термомодернізації. Однак при цьому практично відсутній зворотний зв'язок. Ми не знаємо, наскільки якісно провели модернізацію, якого ефекту досягли, наскільки скоротилися витрати тепла в даному будинку і в цілому по країні. Тому ми підійшли до моменту, коли потрібно впроваджувати більш досконалу систему інвестування в технології енергозбереження. Ця система повинна не тільки надавати кредитні ресурси. Її завдання - також запропонувати громадянину ефективні технічні рішення, проконтролювати якість виконання робіт, оцінити ефективність вкладених інвестицій. Всі ці завдання покликаний вирішити Фонд енергоефективності, який створюється з урахуванням досвіду багатьох східноєвропейських країн, в яких аналогічні інституції вже діють.

  • Формування інституту ефективного власника.

Обравши курс на енергоефективність, одним із важливих завдань, яке стоїть перед нами є формування інституту ефективного власника. Коли власники у будинках об’єднуються навколо  спільного й ефективного управління своєї власністю, навколо цілей зі зменшення енергоспоживання. Для цього ми ухвалили необхідне законодавство, надали відповідні інструменти. Маємо результати – темпи створення ОСББ.  Станом на на 1 липня  в Україні діють 27 111  ОСББ. Протягом І півріччя 2017 року утворено  понад 1000 ОСББ. На сьогодні близько 20 % багатоквартирних будинків знаходяться в управлінні ОСББ. Із прийняттям надзвичайно важливого Закону «Про ЖКП» і появою послуги «управління» ця динаміка, впевнений, стане відчутнішою. Адже на модернізацію житлового фонду кошти отримують в рамках Фонду енергоефективності насамперед ОСББ. Саме ОСББ має можливість обирати підрядника, з огляду на якість і доступність його послуг. Відтак чимало власників квартир будуть зацікавлені відмовитися від ЖЕКів, аби самостійно обслуговувати свої будинки, зокрема, залучати послуги з термомодернізації. Це стане помітним у масштабах країни еволюційним кроком до появи відповідального власника у кожному будинку і громаді.

  • Реформа теплоенергетики

Іншим важливим висновком півріччя є старт реформи сфери теплоенергетики. Мінрегіон розробив Концепцію реформування сектору централізованого теплопостачання, яка пройшла громадське обговорення. Це маршрутна карта, яка пропонує розглянути як короткостроковий, так і середньо- і довгостроковий плани дій. Вона дає можливість залучення інвестицій в теплоенергетику, по-друге, розв’язати проблеми і дискусії учасників ринку. Реформа енергоефективності та реформування сфери теплоенергетики спрямовані саме на споживача, який має заплатити справедливу ціну за якісну послугу.

Рушійною силою цього вектору реформи – прийняття Закону «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій і підприємств централізованого водопостачання та водовідведення за спожиті енергоносії». Ми запустили процес реструктуризації боргів теплокомуненерго за спожитий природний газ, а також водоканалів - за використану електричну енергію.

Прийняли зміни до постанови №217, яка дає можливість підприємствам ТКЕ захистити інвестиційну складову, за рахунок якої мають бути встановлені лічильники. Таким чином підприємства ТКЕ отримали реальний шанс на відчутне і швидке посилення ринкових позицій,  можливість готуватися до сезону в умовах, коли на них не тиснуть старі борги, штрафи і пені.

  • Дерегуляція в будівництві.

Із питанням обслуговування житлового фонду щільно перетинаються процеси у галузі будівництва. Кожне рішення із її подальшої дерегуляції – крок  до нової якості житла, його доступності, залученню інвестицій та зростанню громадської відповідальності її власників. Наша мета – щоразу просуватися у рейтингу «Doing Business», який визначає Світовий банк. У 2016-му серед 190 країн Україна посіла там 80-те місце. За індикатором «Отримання дозволу на будівництво» – 140-ве. Натомість наша мета – вже цього року піднятися щонайменше на 10 позицій. Цей поступ наближує країну до інвестицій, залучення інноваційних технологій та виходу на наш ринок великих гравців. Через це посилюємо прозорість дозвільних процедур, спрощуємо умови для будівельного бізнесу в Україні. Ключові наші механізми – удосконалення законодавства, що регулює процеси, зокрема інвестиційні. Прийнято Закони щодо удосконалення містобудівної діяльності та поліпшення умов будівельної діяльності. Вони запроваджують інструменти, що витискають із ринку корупційне коріння. Саме такі сигнали є маркерами для бізнесу, які дають впевненість у надійності інвестування і покращують інвестиційні рейтинги країни.

Одним із таких маркерів є очікувана підтримка парламентом низки важливих містобудівних законів. Серед них № 6403 «Про внесення змін до Закону «Про регулювання містобудівної діяльності», зокрема щодо забезпечення вільного доступу громадськості до містобудівного кадастру. Дерегуляція будівельної галузі відбувається внаслідок удосконалення містобудівної документації, забезпечення нової якості її комплексної експертизи, уточнення функцій державних органів та самоврядування щодо розробки, перегляду застарілих ДБН. Важливе питання – передача містобудівних повноважень системи держархбудконтролю. Такі функції дозволяють громаді ефективно розвивати інфраструктуру. Мешканці зможуть швидко реєструвати дозвільні документи на будівництво, не виїжджаючи за межі населеного пункту. Крім того, спрощення бюрократичних процедур сприятиме залученню нових інвестицій, а отримані місцевою владою важелі контролю унеможливлять виникнення незаконних будівництв.

На сьогодні повноваження держархбудконтролю отримали 75 населених пунктів. Серед них 20 обласних міст: Луцьк, Маріуполь, Тернопіль, Харків, Херсон, Львів, Івано-Франківськ, Чернівці, Ужгород, Одеса, Київ, Дніпро, Суми, Житомир, Черкаси, Сєвєродонецьк, Вінниця, Чернігів, Кропивницький, Миколаїв.

  • Реформи всередині міністерства.

Ключовий чинник змін – внутрішні реформи у структурі Мінрегіону. Нова політика вимагає нових людей, здатних її генерувати. На рівні Міністерства здійснюємо реформу системи державного управління. Наша мета – створити команду професіоналів, орієнтованих на досягнення результату. Намагаємося розірвати зачароване коло: «низька зарплата — низька якість фахівців — низькі результати роботи». Реорганізували міністерство, створили фонд економії оплати праці. За його рахунок підняли людям заробітну плату. Оновили персонал на 20%, визначили ключових співробітників, виплачуємо премії і стимулюючі виплати. Запровадили ключові показники ефективності за виконання Плану дій Уряду та Стратегічного плану Мінрегіону.  У Міністерстві з’явилися молодь. На посаду головного спеціаліста може бути призначений навіть вчорашній випускник без досвіду роботи. Треба прийти на конкурс і переконати комісію у своїй дієвості і спроможності забезпечувати результат.

Це все переконує, що зміни будуть. І вони будуть справжні – некосметичні і нештучні. 

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства
Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-