У Лос-Анджелесі відбулася виставка за участю українки Скоропаденко
Про це Укрінформу повідомила пресслужба The Meloy Art.
«Лос-Анджелес сьогодні – це досить специфічне і навіть небезпечне в деяких районах місто. Але, можливо, саме завдяки цьому хаосу свободи власне квітне мистецтво. Закинуті ангари та склади, залізничні депо та старі майстерні перетворюють на приватні та колективні артмайстерні, галереї, артцентри. Щоб побачити та відвідати хоча б якусь частину цього артбуяння, не вистачить і пару років. Лос-Анджелес сьогодні трохи нагадує Париж 1920-1930, де художники ходили один до одного в гості, збиралися в кав’ярнях, і де вирувала постійна творча атмосфера», – розповідає Скоропаденко.
Минулого року художниця стала першою українкою на LA Art Show. Її роботи з серії «Пошановувачі кави» були представлені у 2022 році галереєю з Нью-Йорка «Vellum projects», і мали великий успіх.
Цього року Скоропаденко стала учасницею виставки «Asemic Notations» (Асемічне письмо) в галереї IDOLWILD, куратором якої є художниця Хізер Лоу, картини якої, до слова, брали участь у виставці «Ковчег Зої», влаштованої для підтримки українських митців у Парижі минулого літа.
Асемічне письмо – це, образно кажучи, знаки, які їх автор частково звільнив від сенсу – а відтак читач має повну свободу у тлумаченні написаного. В цьому є велика перевага – асемічне письмо можуть читати люди різних культур і різних мов, і їхні тлумачення матимуть певну схожість. Асемічне письмо – це і нечитабельні записи, і наскельний живопис чи дитячі малюнки.
У психопатології поняття асемії означає нездатність розуміти будь-які символи або знаки.
У певному сенсі сучасний світ – суцільне асемічне письмо, від малюнків українських дітей, котрі легко можуть зрозуміти люди з більшості країн світу, до повного нерозуміння словесних сенсів міжнародної комунікації, котре наразі демонструють кілька країн.
У культурології поняття асемічності ввів Ролан Барт, згодом його розвинули Жак Дерріда та інші.
Асемічним письмом активно користуються художники та поети. Зокрема, його застосовують видатні художники Ацуко Танака, Сай Твомблі, Мірта Дермісаче, Пол Клеє. Для митця асемічне письмо – це ще й свобода самовираження, не обмеженого вже існуючими у цивілізації знаками, самодостатня не-мова, котру глядачі розуміють на інтуїтивному рівні.
«Мої «Інтелектуальні пейзажі» – це рефлексія, в них кожен побачить щось своє, вони нагадують ті картини, котрі бачать з вікна потяга і українці, і американці, і японці. Але більшість пейзажів я малюю зі своїх спогадів про ті місця, де я жила в дитинстві. І, на жаль, зараз пейзажі цих місць жахливо спотворені війною… І мої картини – мрія про те, щоб повернулися наші степи, поля, ліси, яри, сади до свого природного стану….», – розповідає Зоя Скоропаденко.
Художники виставки «Asemic Notations» запрошують відвідувачів подумати над тим, коли ж позначка на полотні стає мовою – і спробувати знайти сенс у несвідомих каракулях не-мови, відчути ту глибоко особисту розповідь художника, у якій міститься щось більше, ніж речі, котрі можна описати словами.
У виставці також взяли участь художники Конні Роман, Джулія Ренде, Лі Файнштейн, Ліз Нюренберг, Лінн Робб, Моллі Монтгомері, Piss & Vinegar, Роберт Софіан, Тім Юд та відеоробота Розейр Аппель.
IDOLWILD – це унікальна галерея, керована художниками, присвячена сучасному мистецтву та дизайну в центрі району Лінкольн-Гайтс у Лос-Анджелесі. Ця творча платформа, заснована художником і візуальним дизайнером H. Micke Nelson Tong, розташована в будівлі Keystone Art Space, представляє персональні та групові виставки, інсталяції та публічні виступи.
Нагадаємо, торік у Монако відбулася виставка сучасного українського мистецтва Ukrainian Revival, на якій показали роботи Анатолія Криволапа, Віктора Сидоренка, Назара Білика, Іллі Чичкана, Олега Тістола, Романа Мініна, Зої Скоропаденко й інші.
Фото: пресслужба The Meloy Art
