У Берліні розпочали Місяць пам’яті про жертв Голодомору

У Берліні розпочали Місяць пам’яті про жертв Голодомору

Фото, відео
Укрінформ
Посольство України у ФРН розпочало Місяць пам’яті про жертв Голодомору 1932-33 років показом у Берліні фільму режисерки Аґнєшки Голланд «Mr Jones»/«Ціна правди» та нагадуванням німецьким політикам про моральне зобов’язання визнати Голодомор геноцидом українського народу.

Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.

У контексті триваючого розгляду німецьким Бундестагом петиції щодо визнання Голодомору геноцидом українського народу за допомогою цієї кампанії українська дипмісія продовжує системно доносити до німецького суспільства правдиву інформацію про цю одну з найбільш моторошних сторінок з літопису українського народу та розповідати про справжні причини штучно створеного Сталіним голоду.

«Ми закликаємо Бундестаг визнати Голодомор тим, чим він був насправді, – геноцидом українського народу. Вже 2 роки відповідна петиція лежить на розгляді у німецькому парламенті. Настав час діяти, годі прикриватися юридичною казуїстикою!», – заявив посол України в Німеччині Андрій Мельник.

Берлін, зауважив він, опосередковано несе співвідповідальність за злочин Голодомору.

Дипломат навів свої аргументи: у 1932 році, коли в українських селян насильно вилучали зерно, Радянський Союз став головним торговельним партнером Німеччини з точки зору імпорту промислової продукції та другим – за обсягами експорту. Половина всіх машин для індустріалізації СРСР йшла саме з Німеччини, це становило 47% усього радянського імпорту.

Саме за них Москва розраховувалась хлібом і продовольством, які за допомогою зброї забиралися в українців, зазначив Мельник. Він підкреслив, що про всі ці факти було добре відомо в Німеччині ще в 1932-1933 роках, – про масові смерті серед українських селян писали німецькі газети, доповідали німецькі дипломати, слали листи німецькі колоністи. Але Берлін вирішив зберігати мовчання, адже йому це було вигідно з економічної точки зору: саме в 1932 році в Німеччині сталося найбільше в історії безробіття, а збереження робочих місць напряму залежало від співробітництва з Москвою. Для цього навіть було виділено додатково кредитних ліній на 700 млн рейхсмарок.

«Саме з огляду на цю історичну відповідальність Німеччини перед Україною Бундестаг має моральний обов’язок визнати Голодомор геноцидом, щоб запобігти подібним катастрофам у майбутньому. Відмова зробити цей крок завдасть непоправної шкоди двостороннім відносинам, потягне за собою безпрецедентну втрату довіри Києва до Берліна», – попередив глава української дипмісії в ФРН.

У Берліні розпочали Місяць пам’яті про жертв Голодомору

Ініціаторка подання петиції, українка з Мюнхена Наталія Ткачук повідомила Укрінформу, що цього тижня написала офіційний запит до Петиційного комітету Бундестагу попереднього скликання і попросила повідомити про те, якими будуть наступні кроки щодо нашої петиції, чи планується ще одне слухання в Бундестазі, але вже перед новими членами нового петиційного комітету та коли це може статися? Новий склад комісії Петиційного комітету поки що не відомий, але наприкінці грудня – початку січня такий має бути створений. «Сподіваюся, що новий німецький парламент і Уряд ухвалять петицію і правда про мільйони замучених в Україні голодом радянським урядом під керівництвом Сталіна переможе. Ми цього чекаємо та вимагаємо!», – заявила Ткачук, яка приїхала до Берліна на кіноперегляд.

На показ знакової кінострічки, яка розповідає про злочини Сталіна та про мільйони невинних жертв в Україні очима молодого журналіста з Уельса Гарета Джонса, прийшли депутати новообраного Бундестагу, представники німецького уряду, відомства федерального канцлера та президента, МЗС, глави дипломатичних представництв іноземних держав, провідні німецькі журналісти, митці, активісти, члени української громади Берліна.

Читайте також: У Канаді запросили на віртуальну доповідь про Голодомор

Глядачі у своїх враженнях погоджувалися, що ця тема має стати більш відомою німецькому суспільству.

«Коли йдеться про мільйони жертв, то, звісно, що це був геноцид. Тому я гадаю, що Бундестаг має докласти зусиль, щоби правильно себе позиціювати у цьому питанні», – зазначив після перегляду кореспондент телеканалу ZDF Йоахім Бартц. При цьому він зауважив, що  очевидним є те, що якщо дійде до визнання Голодомору геноцидом, з боку Росії слід очікувати на «агресивну критику».

  Томас Франке, кореспондент німецького радіо Deutschlandfunk згодний, що такі фільми, книги надзвичайно потрібні, адже важливо доносити до ширшої аудиторії факти про людські злочини та докладати зусиль, щоб такі теми не забувалися.

Редактор журналу SUPERillu Геральд Прашль підкреслив, що фільм розповідає про важливий епізод в історії Радянського Союзу та злочини комуністичного режиму.

«Історикам відома ця тема, але, на жаль, про це дуже мало відомо широкій громадськості, як в Німеччині, так і в інших країнах колишнього Радянського Союзу. Особливо сумно, що досі розповідаються міфі про ті часи у Радянському Союзі, тому дуже важливим є краще опрацювати ці страшні сторінки», – сказав Прашль.

Він також згодний з тим, що надзвичайно важливим, що цією темою зараз займається німецький Бундестаг. Це може вплинути на те, аби пролити світло на те, що протягом 70 років існування радянського режиму було скоєно цей злочин. «Кожен громадянин тут, у Німеччині, має про це дізнатися», – підсумував редактор.

Глядач Ганс-Йоахим Шумахер продовжив тему, зазначивши, що «цю стрічку потрібно показувати німецькою мовою на німецькому телебаченні». Для німецького народу це стало б дуже важливим, та перед усім важливо також і для уряду ФРН, «щоб він цього разу, не дивлячись на гарні відносини із Росією, яка, звісно, не є Радянським Союзом, чітко продемонстрував, що цей Голодомор був геноцидом».

Надзвичайне враження справив фільм і на українку з Берліна Олександру Гнип, насамперед тими паралелями, які можна простежити в стрічці, «коли великі гравці на політичній арені мають вирішальну роль». Вона також сподівається, що німці, яке вперше побачили про Голодомор на екрані, почнуть більше цікавитися темою.

Українське посольство продовжує активну інформаційно-роз’яснювальну кампанію в ФРН з цього питання. У суботу, 13 листопада,  дипмісія у Берліні разом із PEN Ukraine організує зустріч із відомим письменником, президентом українського Пен-клубу Андрієм Курковим.

Нагадаємо, українська громада Баварії за участі генерального консула України в Мюнхені та співробітників диппредставництва, духовенства греко-католицької та православної церкви Мюнхена, вшанують 14 листопада пам‘ять жертв Голодомору в Україні в 1932-1933 роках.

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-