У бельгійському Брюгге українська діаспора поставила «Наталку Полтавку»
Прем’єрна вистава відбулася в одному з кафе у центрі старовинного бельгійського міста, повідомляє кореспондент Укрінформу.
«Сьогодні ми даємо Наталку Полтавку. Задум з’явився буквально з нічого. В мене був задум після п’яти років війни (нині – вже семи), розказати щось про Мазепу. Тоді ми зробили перший маленький уривок. Всім – публіці, - дуже сподобалося, а акторам – ще більше. Тож ми вирішили продовжувати далі та наважилися поставити п’єсу Котляревського», - розповіла Укрінформу режисер самодіяльного українського театру Людмила Димнич.
Вона зауважила, що театральну трупу створено «на чистому ентузіазмі», до того, акторам доводилося їздити на репетиції з усієї Бельгії, долаючи при цьому більше сотні кілометрів.
«Наша географія (походження) акторів є дуже широка. Є учасники є з Оостенеде, Генту, Антверпену, Брюсселя – практично з усієї Бельгії. Ідея поставити Наталку Полтавку з’явилася ще до «корони» й до всіх цих проблем. Тож, в умовах карантину цілий рік ми проводили репетиції онлайн, і лише інколи з’їжджалися разом, коли були якійсь послаблення», - додала режисер театру.
За її словами, жоден з акторів, як, власне, і режисер, не мають театральної освіти, але люди настільки талановиті, що їм підкорилися непрості тексти Котляревського. По ходу п’єси вони не лише грають свої ролі, але й співають та грають на музичних інструментах, що дуже тепло сприймається глядачами.
«В нас немає театральної освіти, але є велике бажання, і це – головне. Для того, щоб утримати глядача, його увагу, треба говорити до нього, дивитися прямо в очі, і свої емоції передавати від серця до серця», - наголосила Димнич.
У виставі взяли участь талановиті самодіяльні актори. Пана «Возного» грав Андрій Коваленко, роль «Виборного» неперевершено зіграв Хаїм Розембаум, «мати-Терпилиху» - Наталя Мягка, образ Петра втілив Іван Данчевський, його товариша Миколи – Віталій Кучма. Головну роль Наталки Полтавки щиро й сердечно виконала Леся Ільчишина.
Всі актори проживають у різних містах Бельгії, серед них – люди різних професій, від будівника до священнослужителя, але всю театральну трупу об’єднала відданість мистецтву та повага до українських культурних традицій.
Як зазначили актори театру «Шум», вони не мають наміру обмежуватися прем’єрним показом, оскільки ця вистава, очевидно, знайде вдячних глядачів як в Бельгії, так і в сусідніх країнах.
