Виставки ЦДАЗУ розповідають про розвиток та значення музичного мистецтва діаспори

Виставки ЦДАЗУ розповідають про розвиток та значення музичного мистецтва діаспори

Укрінформ
Центральний державний архів зарубіжної україніки (ЦДАЗУ) до Міжнародного дня музики запропонував онлайн-виставки «З піснею через світ» та «Взяв би я бандуру...» про роль музичного мистецтва в житті діаспори та внесок українських музикантів закордону у світову музичну спадщину ХХ століття.

Виставкові проєкти репрезентовані на офіційній сторінці партнера ЦДАЗУ - Світової федерації українських жіночих організацій (СФУЖО), передає Укрінформ з посиланням на сторінку СФУЖО в Фейсбуці.

«Музика ніколи не старіє, вона дозволяє нам доторкнутися не тільки до часів їх авторів, але і заглянути в наше майбутнє, відчути автентичність цього моменту. Вона скрашує життя людей, змушує їх радіти і співпереживати, відкриваючи двері в прекрасний світ звуків і коливань наших власних струн душі. Тому не дивно, що саме музичне мистецтво, було одним із шляхів збереження українською еміграцією своєї національної ідентичності в умовах життя на чужині, формування історичної пам’яті українського народу та популяризації національної української ідеї у світі, і, зокрема, української музичної та пісенної спадщини», - йдеться в дописі.

Як зауважується, українські митці, хорові колективи та музичні товариства у Польщі, Чехословаччині, Франції, Нідерландах, Австрії, Великій Британії, Німеччині, Швеції, Канаді, США, Австралії, Аргентині та інших країнах світу за період з 20-х років ХХ ст. до початку ХХІ ст. зробили неоціненний внесок у світову історію музичного мистецтва, збереження та розвиток національної музичної культури.

Яскравими представниками когорти всесвітньовідомих високопрофесійних музикантів, співаків, хорових диригентів і композиторів ХХ ст., які утвердили славу українського музичного мистецтва в світі, по праву вважаються Михайло Гайворонський, Микола Леонтович, Кирило Стеценко, Гнат Хоткевич, Олександр Кошиць, Василь Ємець, Григорій Китастий, Павло Маценко, Володимир Мота, Роман Придаткевич, Володимир Луців, Модест Менцинський, Ігор Стравінський, Ярослав Бабуняк, Мирослав Антонович та ін.

Читайте також: Ткаченко: Музичний талант закладено десь у ДНК українців

Архівні документи, що були передані українською діаспорою до Центрального державного архіву зарубіжної україніки, яскраво свідчать про вклад українських композиторів, хорових диригентів, музикантів у світове музичне мистецтво ХХ століття, і зокрема Олександра Кошиця, завдяки якому українська пісня стала відома в світі й здобула визнання як унікальне художнє явище.

До популяризації українського музичного мистецтва у світі також доклали сил і душі й такі відомі музиканти та бандуристи, як Василь Ємець, який перший з кобзарів «перетнув світ» і з концертами української народної пісні здобув блискуче визнання в салонах Парижа, та композитор-кобзар Григорій Китастий, який разом із всесвітньо відомою Капелою бандуристів імені Т. Г. Шевченка зміцнив і поглибив серед народів світу славу української пісні.

Саме бандура стала символом української музики на Заході, в багатьох країнах засновувалися кобзарські курси, семінари, школи, капели бандуристів, товариства бандуристів, у США почав виходити навіть спеціальний журнал «Бандура». Імена Василя Ємця, Григорія Китастого та його Української капели бандуристів імені Тараса Шевченка відомі всьому світу і до цього часу.

Ознайомитися з окремими фрагментами документальної виставки «З піснею через світ» та документальною онлайн-виставкою «Взяв би я бандуру…» за посиланням.

Як повідомлялося, Міжнародний день музики був заснований за ініціативою Міжнародної музичної ради (IMC) при ЮНЕСКО, щорічно відзначається у всьому світі 1 жовтня. Рішення про проведення Міжнародного дня музики було прийнято на 15-й Генеральній асамблеї IMC у Лозанні в 1973 році.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-