Як зазначає Шведська королівська академія, Енн Карсон народилася 1950 року в Торонто (Канада). У 1981 році вона опублікувала докторську дисертацію з класичної філології «Я ненавиджу і кохаю, отже я існую» (Odi et Amo Ergo Sum).

Карсон поєднує письменництво і поетичну творчість із перекладацькою діяльністю та викладанням у різних університетах. Майже вся її літературна творчість зосереджена на перетині філологічної одержимості словами й прагненням поета віднайти нові сенси. Авторка визначала етимологію слів як відправну точку своєї творчості.

Її переклади з давньогрецької мови можна вважати самостійними художніми творами. Серед них — інтерпретація фрагментів поезії Сафо «Якщо ні, Зима» (2002), а також переклади трагедій «Електра» (2001) та «Антігона» (2015) Софокла, «Вакханки» (2015) Евріпіда.

Зазначається, що впродовж усієї своєї творчої діяльності Карсон досліджує можливості письменництва, і особливого значення для неї набув літературний нарис. Яскравим прикладом цього є збірка «Пливи» (2016), що складається з двадцяти двох окремих книжечок на різні теми, які можна читати в довільному порядку.

Ще одним прикладом є видання «Неправильна Норма» (2024) — поєднання текстів із виразним перформативним принципом, у якому авторка виходить за межі суто літературного письма, перетинаючись із різними сферами мистецтва й академічної науки.

Співпраця Карсон із художниками, хореографами, а також оперними й театральними режисерами свідчить про свободу, з якою вона ставиться до літературних очікувань і усталених правил. Саме це зумовлює виняткове значення її творчості для міжнародної мистецької та літературної сцени, починаючи з 1990-х років, зазначають у Шведській академії.

Як повідомляв Укрінформ, у Швеції та Норвегії триває Нобелівський тиждень.

Зокрема, 5 жовтня оголошені лауреати Нобелівської премії у галузі фізіології та медицини 2026 року - біохімік Карл Дейссерот та біофізики Петер Геґеманн і Георг Нагель удостоєні нагороди за відкриття, які стосуються світлочутливих іонних каналів та оптогенетики.

Нобелівську премію з фізики цьогоріч присудили Френсісу Гальзену «за вирішальний внесок у роботу обсерваторії IceCube та відкриття високоенергетичних нейтрино астрофізичного походження».

Нобелівську премію з хімії за 2026 рік присуджено французькому науковцю Анрі Б. Кагану і японському досліднику Кенсо Соаї «за відкриття нелінійних ефектів та автокаталізу в асиметричному органічному синтезі».

У п’ятницю, 9 жовтня, у норвезькій столиці Осло назвуть лауреата Нобелівської премії миру.

Лауреат премії з економіки буде оголошений у столиці Швеції 12 жовтня.