Про це кореспонденту Укрінформу розповіла старша наукова співробітниця відділу археології Інституту українознавства ім. Крип’якевича НАН України Яна Яковишина.

"На цій території місцеві жителі під час городніх робіт постійно знаходили трипільську кераміку, фрагменти від жител. Тому цього року з дозволу власників ми провели розвідкові роботи. Заклали невеликі шурфи, щоб подивитися, чи збережений культурний шар, і натрапили на трипільське житло. Ми визначили його розміри: довжина - 10 метрів, ширина - сім", - розповіла Яковишина.

За її словами, якщо вдасться домовитися з львівськими геофізиками про співпрацю, то зимою на цій території проведемо геомагнітне сканування.

"Трипільські поселення дуже часто були знищені вогнем, а перепалена глина дає певне магнітне випромінювання. І спеціальним приладом це все фіксується потім на карті. Тобто ми будемо мати фактично мапу поселення, яке знаходиться на цій території завдяки геомагнітній розвідці", - додала археологиня.

Навесні науковці планують дослідити трипільське житло, яке вони виявили, та провести на цьому місці розкопки.

"Коли ми розкриємо це житло, то будемо мати уявлення, як воно виглядало, чи збереглися якісь інтер'єрні елементи - піч чи, можливо, вівтар. Також ми виявили кісточки тварин, які можуть допомогти визначити точний час побудови цього житла після проведення радіокарбонного аналізу. Якщо орієнтовно визначити вік трипільського житла за виявленою керамікою, то це приблизно шість тисяч років", - додала Яковишина.

За словами фахівчині, житло виявили на території, де десятки років тому було відкрите трипільське поселення площею близько один гектара. Ця локація над річкою Збруч, з трьох боків була захищена урвищами, схилами, а підхід до помешкань був лише від сторони мису. Саме у таких місцях оселялися трипільці, розповіла експертка.

Як повідомляв Укрінформ, два трипільські поселення на Тернопільщині внесли до попереднього списку ЮНЕСКО.

Фото Гусятинського краєзнавчого музею