У Києві презентували рекомендації для прискорення інтеграції України до ЄС у галузі культури
Документ презентували в пресцентрі Укрінформу.
"Поетапний план у культурній галузі передусім передбачає визначення основного напрямку робіт у політиці культурного різноманіття. Це - загальне гасло в ЄС, у якому йдеться про свободу висловлення думки та культурного обміну. Але іноді непросто знайти баланс між національною та іншими культурами, тож у рамках політики культури потрібно його знайти, зрозуміти, чого бажають інші культури. Це - невіддільна частина політики культурного розмаїття" - зазначила член правління НУО Visionary Culture Foundation й авторка дослідження стану євроінтеграційного прогресу України у галузі культури Лінда Берзіня.
Вона зазначила, що друга рекомендація стосується розробки індикаторів, які б показували результати політики в галузі культури. Зокрема, щоб відповідати європейським цінностям, мають відстежуватися результати щодо забезпечення доступу громадськості до культурних пропозицій, участь громадян у культурних процесах, збереження та творче використання культурної спадщини, умови для розвитку креативних індустрій та генерації талантів до галузі культури та креативних індустрій.
Згідно з третьою рекомендацією, необхідно застосувати культурне картографування, що відобразить наявні ресурси України в цій галузі. Цей інструмент уже впроваджується в Україні з 2022 року. Також експертка рекомендує розробити платформу для обговорення політики в галузі культури між представниками громадськості, неурядовими організаціями, вишами та підприємствами.
Водночас Берзіня підкреслила, що культурна політика має ґрунтуватися на вільному творчому підході "знизу вгору", заснованому на залученні громадян на регіональному, місцевому, міському рівнях.
Експертка рекомендувала заохочувати міжсекторну діяльність у співпраці з органами економіки, освіти, інновацій та науки. За словами Берзіні, культурна мережа повинна покладатися на всі рівні співпраці - місцевий, національний та міжнаціональний. Вона також закликає підвищувати рівень інтересу до культури завдяки комунікації. Зокрема, можна встановити Керівництво для комунікації для проєктів, які фінансуються державним або муніципальним бюджетом.
Окремо фахівчиня виділила цифровізацію культури, яка є обов'язковим завданням для збереження надбання та його доступності.
Після презентації звіту відбулося обговорення документа. Заступник міністра культури та інформаційної політики Тарас Шевченко зауважив, що надані рекомендації достатньо широкі, водночас ЄС виробив низку рамкових документів у галузі культури, які допомагатимуть у формуванні політики.
"Важливі пункти про розмаїття, міжнародну співпрацю, культурні мережі та мапування. Частину з цих завдань виконує Український культурний фонд. Зараз ми в процесі спільного визначення пріоритетів на наступний рік", - зауважив він.
На думку співробітниці Представництва ЄС в Україні Тетяни Шульги, найважливішими пунктами, підсвіченими у звіті, є "необхідність мати спільну мову, якою ми говоримо про культуру та культурні політики". За її словами, ця мова має використовуватися не лише вузьким колом професіоналів, а широким колом урядовців, культурних діячів і громадянським суспільством.
Голова Комітету Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв констатував, що в Україні поки відсутня цілісна гуманітарна політика, і в нинішньому процесі її вибудовування потрібно зважати на цінності Європейського Союзу.
"Процес інтеграції України до ЄС у галузі культури тільки почався. І є багато законів, які потребують імплементації. Ми сьогодні про них не згадали, бо на перехресті дисциплін. Йдеться про Акт про цифрові ринки та Акт про цифрові сервіси. Ці закони нові. В ЄС починається їхня імплементація з 2024 року. Наші колеги попереджають нас, що не треба «бігти поперед паротягу» з їхньою імплементацією у нас, але це не означає, що ми не маємо готуватися", - сказав він.
Виконавчий директор Українського культурного фонду Владислав Берковський зауважив, що, згідно з опитуваннями, які проводить періодично УКФ, 80% культурних установ уже адаптувалися до умов війни. Однак лише 25% мають стратегію свого розвитку. За словами Берковського, саме розробка плану щодо подальшої діяльності установ є найбільш актуальною.
Як повідомлялося, у звіті Європейської Комісії щодо виконання Україною зобов'язань для вступу до ЄС від лютого 2023 року у галузі освіти, культури, молоді та спорту з п'яти можливих балів Україна отримала двійку.
Фото: Кирило Чуботін
