«Музичні історії»: Стати зіркою і винайти к-поп, або повернення на блошиний ринок

«Музичні історії»: Стати зіркою і винайти к-поп, або повернення на блошиний ринок

Подкаст
Укрінформ
Музика може все. Навіть пробити залізну завісу між мільйонами людей

За новою музичною історією ми знову вирушили  на блошиний ринок. Знову- тому, що два подкасти ми вже записали на цю тему ( «Музичні історії» від Укрінформу: як правильно рибалити на квадратного групера, або знахідки з блошиних ринків та Музика вихідного дня: Як Карлос Сантана став Світильником ока господнього), і  мали вони непоганий відгук. Вирушили – бо на такому ринку, як відомо, можна знайти все. Диски виконавців, про яких ніколи не підозрював. Записи, яких вже, здавалося б, не мали лишитись на планеті. Альбоми, мелодії з яких ніде не знайдеш, окрім цього місця: ні в Google, ні загалом в космосі.

І от пробираєшся рядами торговців з розкладеним товаром. Ярмарка стилів, смаків, витонченості, кітчу. Cтоп! Щось зупиняє тебе. Цього разу «Стопом!» для нас стала  Riblja corba, або Рибля Чорба, сербська група 80-х років.  З цього диска і починається карколомна історія про кілька не просто вдалих, а майже нереальних випадків, коли музиканти із так званих країн соціалізму пробивали своєю творчістю залізну стіну між двома таборами і ставали зірками на заході, де від зірок і так, здавалося б,  небо шоу-індустрії  гнеться.

Від Бори Джорджевича до Чингісхана

Спочатку лідер тієї самої Риблі Чорби Бора Джорджевич вилетів до Лондона, не маючи при собі нічого, окрім коштів на три доби та демодиску майбутнього альбому Натюрморт. Однак примудрився отримати  контракт на кілька років з легендарною лондонською студією запису, після чого записати три альбоми, і той самий Натюрморт зробити мультиплатиновим. Потім той же самий  Бора, все ще не суперзірка, захотів мати за вокаліста гурту на той час вже суперзірку Едді Гранта. І Едді таки заспівав разом з гуртом.

Потім в історію вступають угорці: як вам теза про те, що до народження мегапопулярного сьогодні стилю К-рор були причетні скромні як для Заходу угорці, а саме Neoton Família  (Неотон фамілі)? В цей сюжет органічно  вплітається ще одна парочка з Угорщини – Леслі Мандокі та Єва Сан, а з ними надуспішний продюсер Ральф Зігель, ну а там, де Зігель, там і мегапопулярний в ті часи гурт Dschinghis Khan  ( Чінгісхан). Далі історію вже не співатиме чи гратиме, а просто свистітиме ще один угорець – Тамаш Хакі. Свистітиме, бо так як він насвистить «Тітікаку» ( його авторства), яку насвистувала вся Німеччина,  або ж «Чардаш» чи будь яку іншу непросту мелодію, ніхто не насвистить. Більше того, хлопець, ім’я якого до цієї нашої історії ви навряд чи чули, насвистів собі і на славу, і на чималі статки, і цілу клініку в Європі. Тож нашої оповідки, повірте, він точно не зіпсував.

Втім, годі переповідати. Слухайте власне саму історію, що почалась на блошиному ринку, а переросла в мандрівку через півсвіту. Та й загалом: слухайте нас ( Музичні історії) – не переслухаєте.

А тепер замість післямови.

Рудольфо Ассунтіно проти путіна та його орків

Знаємо, що Музичні історії сьогодні слухають більш ніж у 50 країнах світу. Завжди вдячні кожному відгуку, репліці чи емоції, що отримуємо у відповідь на наші Музичні історії. А іноді цей зворотній зв’язок приносить свою історію.

Як ось ця,  приміром.

Її запропонувала після наших подкастів з циклу «Мелодії воєнного часу» (Мелодії воєнного часу – в ексклюзивному плей-листі від УкрінформуПро що мріють солдати… і Мелодії воєнного часу – від Боба Ділана до Адріано Челентано) відома письменниця,  перекладачка, культурологиня Оксана Пахльовська.

Отже, вона радить  звернути увагу на пісню італійця Руді Ассунтіно « Мир і війна» («Pace e guerra» [вимова: Паче е ґуерра]), написану у квітні цього року, після початку нинішньої війни. Автор закликає в ній весь цивілізований світ допомогти Україні зброєю. Пані Оксана вважає вельми цікавою і за текстом, і за мелодією саму пісню, а ще особистість самого автора. Та розповідає про нього.

Руді (Родольфо) Ассунтіно (Rudi [Rodolfo] Assuntino) – італійський співак, режисер театру й кіно, етномузикознавець. У 60-ті роки належав до групи інтелектуалів та митців, що прагнули оновити музику, інтегруючи в неї народну експресивність, соціальний протест та політично значимий зміст. Зокрема, Руді зібрав та аранжував народні співи Емілії-Романьї, батьківщини Федеріко Фелліні, став автором політичних пісень, перекладав протестні пісні американських колег.

Нині Руді за вісімдесят. Але, відзначає Оксана Пахльвська, це ніби повернення в бурхливий 1968-й рік, коли він був одним з найвідоміших в Італії голосів проти війни у В’єтнамі. Приспів пісні «Скидаймо в море американські бази» cтав тоді лейтмотивом студентських рухів. Тож тим сильніше звучить зараз його музичний заклик до урядів і народів – допомогти Україні зброєю. Людина чи країна, на яку напали, мають і право і обов’язок захищатись. Написана у квітні 2022 року, ця пісня, переконана автор розповіді,  по-справжньому знакова, адже ми знаємо скільки «пацифістських рухів» шириться Європою, – рухів, які є не чим іншим, як несвідомою (чи й свідомою) спробою зупинити допомогу Україні.

Натомість голос Руді Ассунтіно, каже вона  – це голос пасіонарного протесту проти такої позиції відсторонення. Він закликає назвати злочин – злочином, геноцид – геноцидом, і усвідомити, що не НАТО, а Путін є катом і терористом стосовно України. Важливо також, зазначає Оксана Пахльовська, що паралельно Руді надрукував статтю в часописі «МікроМеґа» («MicroMega») під назвою: «Подвійна мораль пацифістів».

Тож послухайте пісню, народжену в Італії, але з думками про Україну, вчитайтесь в її слова ( текст внизу).

А ще пропонуйте свої історії.

Руді Ассунтіно

                                   

ВІЙНА І МИР

(підрядковий переклад: Оксана Пахльовська)

Якщо той, хто шле тебе стріляти, –

це господар, що змушує тебе до війни, –

ти маєш взяти гвинтівку

і жбурнути її об землю.

А якщо на тебе напали,

все сплюндрували, все розграбували, –

ти ж тільки не надумай опиратись,

адже це Путін зробив, а не НАТО.

Рефрен-1:

Проти ката-терориста,

злочинця, що коїть геноцид:

«Ні-ні, не надсилайте зброю»,

адже вона йому може пошкодити.

Якщо тобі кажуть, що мир –

це для всіх абсолютний принцип,

я скажу тобі з цілковитою певністю:

вони тебе просто тра*нули.

Допоки імперіалізм –

жовто-червоний чи в зірочки –

нестиме насилля і смерть, –

ти точно маєш бути озброєний.

Рефрен-2:

Проти ката-терориста,

злочинця, що коїть геноцид:

«Ні-ні, не надсилайте зброю»,

адже вона йому може пошкодити.

Якщо ти мене запитаєш,

чи буде коли мир на цій землі, –

відповім, що мир буде значно ближчий

за умов перемоги у кожній справедливій війні.

Як це вже сталось з італійцями,

завдяки перемозі їхніх партизанів, –

перемозі у боротьбі проти катів минулого,

катів теперішнього і катів майбутнього.

Рефрен-3 (двічі):

Проти ката-терориста,

злочинця, що коїть геноцид:

надсилайте, надсилайте зброю –

адже вона йому точно зможе пошкодити!

Rudi Assuntino              

PACE E GUERRA

SE CHI TI MANDA A SPARARE

È IL PADRONE E LA SUA GUERRA

DEVI PRENDERE IL FUCILE

E BUTTARLO GIÙ PER TERRA

MA SE INVECE TI HANNO INVASO

MASSACRATO E DERUBATO

NON OPPORRE RESISTENZA

PERCHÈ È PUTIN E NON LA NATO

Ritornello-1

CONTRO IL BOIA TERRORISTA

GENOCIDA E CRIMINALE

“NON SI MANDINO LE ARMI!”

GLI POTREBBERO FAR MALE

SE TI DICON CHE LA PACE

È UN PRINCIPIO ASSOLUTO

IO TI DICO CON CERTEZZA

CARO AMICO TI HAN FOTTUTO

FINO A CHE L’IMPERIALISMO

GIALLO ROSSO OPPUR STELLATO

PORTERÀ VIOLENZA E MORTE

DOVRAI SEMPRE ESSERE ARMATO 

Ritornello-2

CONTRO IL BOIA TERRORISTA

GENOCIDA E CRIMINALE

“NON SI MANDINO LE ARMI!”

GLI POTREBBERO FAR MALE

SE MI CHIEDI SE LA PACE

CI SARÀ MAI SULLA TERRA

SARÀ PENSO PIÙ VICINA

VINTA OGNI GIUSTA GUERRA

COME FU PER GLI ITALIANI

GRAZIE AI NOSTRI PARTIGIANI

CONTRO I BOIA DEL PASSATO

DEL PRESENTE E DI DOMANI

Ritornello-3 (due volte)

CONTRO IL BOIA TERRORISTA

GENOCIDA E CRIMINALE

CHE SI MANDINO LE ARMI!

GLI FARANNO CERTO MALE

Aprile 2022

Попередні «Музичні історії» слухайте тут:

«Музичні історії»: Ме каго он амор, або пісні надії та любові

«Музичні історії»: Шерше ля Франс, або Як французи впливали на сучасну музику

Мелодії воєнного часу – від Боба Ділана до Адріано Челентано

Про що мріють солдати…

Мелодії воєнного часу – в екслюзивному плей-листі від Укрінформу

Кримінальні танці — як, коли та з ким

«Музичні історії»: Gasta Claus, Perper, Slade та інші

Led Zeppelin навпаки, або чому зірка не завжди стає кометою

Все буде хумпа, або нові пригоди екзотичних музичних стилів

Пригоди каджунського акордеона, або звідки беруться екзотичні музичні стилі

Як Карлос Сантана став Світильником ока господнього

Як правильно рибалити на квадратного групера, або знахідки з блошиних ринків

Одеса на музичній мапі світу

У пошуках цукрової людини, або різдвяні історії з життя антиподів

Джон Леннон, Елтон Джон та інші самотні серця

Як фінські панки перемогли російських мілітаристів

Про тих, хто не захотів стати зіркою. А міг би…

Кавери, які стали популярнішими за оригінали

Як правильно танцювати «Смарткач»

«Реве та стогне...» у ритмі вальсу, або чому Україна впродовж десятиліть залишалась

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-