У лаврській дзвіниці покажуть перформанс «Вертеп. Необарокова містерія»
Про це Укрінформу повідомила піар-директорка проєкту Лідія Карпенко.
«Вертеп – це прообраз першого українського театру. З історії відомо, що перші такі дійства на наших теренах зародилися у 17-му ст. Авторами тих постановок переважно були студенти Києво-Могилянського колегіуму, чи то бурсаки (так їх називали у ті роки). Найдавніший український вертеп зберігається в експозиції Музею театрального, музичного та кіномистецтва України. Це Сокиринський, або Галаганівський вертеп. Саме його музичну та співано-ігрову частини і відтворять перформери проєкту «Вертеп. Необарокова містерія», – розповіла вона.
«Дійство, яке готує команда, – це не вистава в академічному розумінні. Це – видовище. Саме тому і необарокова містерія, адже вертеп з 18-го ст. – це бароко, а ми живемо у 21-му ст., відповідно, – це вже необароко», – розповів режисер проєкту Богдан Поліщук.
"Вертеп. Необарокова історія" / Фото прес-служби проекту
За його словами, сам вертеп по своїй суті – музично-театральне дійство, оскільки лялькові можливості народного вертепу були достатньо обмежені. «Це не маріонетки, де лялька має безліч засобів виразності, тому музика бере на себе те, чого не вистачає схематичним лялькам», – додав він.
Задля підсилення атмосфери бароковості команда використовує клавесин. На інструменті грає Любов Тітаренко. «Клавесини були популярними у 18-му ст. Є ймовірність, що заможні Галагани могли використовувати клавесин для домашніх вертепних постановок. Цим ми підкреслюємо, як українська і європейська культури були нерозривні», - розповіла музикантка.
За словами вокалістки Надії Купчинської, це унікальний досвід – співати старовинні твори українською під акомпанемент клавесину. «Музика набуває сакрального настрою, ніби я поринаю крізь товщу часів і торкаюся коріння духовної культури України, невід’ємної від культури європейської. Тільки уявіть: не звична всім кобза або сопілка, а клавесин – справжнє українське бароко!» – сказала вокалістка.
«Місце для прем'єри – Велику лаврську дзвіницю – обрали не випадково, ця будівля була зведена за кілька десятиліть до появи Сокиринського вертепу. Дзвіниця – зразок бароко в архітектурі. Оскільки автори вертепу – бурсаки Києво-Могилянського колегіуму, то вони могли ставити свій Вертеп і тут», – пояснив директор проєкту «Вертеп. Необарокова містерія», вокаліст-перформер Олексій Фіщук.
Музичний перформанс «Вертеп. Необарокова містерія» створено за підтримки УКФ. Режисер: Богдан Поліщук, виконавці: Надія Купчинська, Любов Тітаренко, Руслан Кірш, Олексій Фіщук, сценограф: Олена Поліщук.
Раніше повідомлялося, що тексти та ноти Сокиринського (Галаганівського) вертепу 18-го ст., який є найдавнішим із збережених вертепів України, оцифрують у рамках проєкту «Вертеп. Необарокова містерія» за підтримки Українського культурного фонду.
