Людям – карантин, тваринам – дієта

Людям – карантин, тваринам – дієта

Укрінформ
Харчі для тварин, що перебувають у притулках, стають важкодоступними

Карантин, який поки що оголошено до 24 квітня, змусив свідомих громадян сидіти вдома і більш стратегічно підходити до формування продуктових запасів, аби не стояти без потреби в довгих чергах у супермаркеті. За кілька днів після оголошення обмежувальних заходів активізувалися служби доставки не тільки магазинів, ресторанів, кав’ярень, до цього долучилися й продавці, які раніше працювали на ринках. Тож багатьом людям у домівках затишно, сито й безпечно.

Щоправда, запроваджуючи низку обмежень на рівні держави, області та окремих міст, ніхто не згадав про тварин, які перебувають у притулках, де їхнє виживання напряму залежить від благодійних внесків і доступності кормів на ринках.

Тож нині ентузіастам, котрі створили притулки, і їхнім підопічним живеться геть несолодко. На жаль, у нашу добу високих технічних можливостей немає Ноя, який побудує ковчег і врятує всіх тварин від всесвітнього потопу чи пандемії.

Кореспондент Укрінформу дізналася, як карантин вплинув на життя притулків для тварин у Житомирській області. Запасів їжі та грошей їм вистачить максимум на 2 тижні, а що буде далі, сказати складно.

ВЕДМЕДІ ХОЧУТЬ ОВОЧІВ І ФРУКТІВ

Якось серед потоку інформації й сотень реплік на тему коронавірусу в стрічці свого Facebook звернула увагу на пост, який опублікував приватний реабілітаційний центр для ведмедів «Біла скеля», що у селі Березівка під Житомиром. Прочитавши його, зрозуміла, що ситуація там непроста.

«У нас зараз важкі часи. Карантин, закриття і відсутність відвідувачів суттєво скоротили надходження фінансів. Люди працюють у складніших умовах, а ми суворо дотримуємось правил безпеки. Але ведмеді не знають про це. Вони радіють весні, сонцю. Ми, люди, маємо подбати про них. Колись саме люди позбавили їх можливості здорового життя в дикій природі», – написали на сторінці притулку з проханням підтримати заклад фінансово.

Наразі там живуть четверо ведмедів - Чада, Любочка, Михасик і Синочок, які через аномально теплу зиму прокинулися ще 15 січня (20-річна Чада взагалі не залягала у сплячку через свій вік). Тож іще тоді для бадьорості їм потрібно було їжі більше, аніж у холодну зиму.

«Запасів риби, заготовлених із зими, вистачить на півтора місяця. Та ми годуємо ведмедів і яблуками, морквою, апельсинами, хлібом, яйцями. Всі ці продукти купую для них у супермаркеті, де поки що всього вдосталь. Фінансових ресурсів, які зараз маємо, вистачить на придбання їжі ще на 1-2 тижні», – розповів Олександр Леонов, який завідує у притулку господарством.

За його словами, через карантинні обмеження до ведмедів не приходять відвідувачі, а це означає, що сувеніри там не купують, платних екскурсій не замовляють і скринька для грошових пожертв стоїть порожньою.

Нині «Біла скеля» пропонує відправляти всім свої сувеніри поштою, а ще там не відмовляться, якщо хтось поділиться з ведмедями фруктами, горіхами, рибою.

ПТАХАМ ПОТРІБНЕ М’ЯСО

Через карантин побільшало клопоту в притулку для птахів і дрібних тварин «Місячна долина», що в селі Хомутець Брусилівського району. Тихий рай із пташиними співами через пандемію та вимушені обмеження вимагає значно більше зусиль і забирає більше нервів у його господарів, бо близько 300 підопічних, яких тут прихистили, щодня хочуть їсти.

«Проблема в тому, що зникли добові курчата, а це звичний для хижаків і лелек корм. Інкубатори їх не видають, бо зупинилися на карантин. Доводиться шукати альтернативу, що обходиться в рази дорожче. Замінюємо частину раціону курячими серцями, шлунками, каркасами. Проте житомирська база, на якій ми це беремо, попередила, що вона теж зупиняється на карантин. Магазин у Брусилові, де ми купуємо зерно, зараз не працює. Що буде далі, я не знаю. Все зачиняється і нема де брати корм», – поділилася власниця притулку Олена Будзінська (Михальчук).

Олена Будзінська (ліворуч)
Олена Будзінська (ліворуч)

Аби нагодувати всіх тварин і птахів, у день потрібно 25 кг м’яса і риби, 2,5-3 кг круп (на кашу) і відро зерна. Жінка каже, що дехто із постачальників привіз їжу для тварин безпосередньо у притулок. Зроблених запасів вистачить на 1,5-2 тижні.

Крім того, через карантин Олена з чоловіком, які працюють грумерами (фахівці з догляду за собаками та кішками, які стежать за шерстю, шкірою, кігтями тварин – авт.), залишилися без роботи, а окрім птаства у них ще й діти, яких теж треба годувати.

«Ми з чоловіком працюємо, але через карантин у нас зупинилася робота. Скасували всі виставки собак, а їх стрижки переносять на посткарантинний період. Люди з розумінням до цього поставилися і пишуть, аби ми й для сім’ї купували продукти (за благодійні пожертви). Добре, що в нас є своє невелике господарство, тому молоко і яйця маємо домашні», – констатує жінка.

ПЛЯМИСТІ ОЛЕНІ ЧЕКАЮТЬ ТЕПЛА

У порівнянні із цими двома притулками, в Явненському лісництві, підпорядкованому Баранівському лісомисливському господарству, де вирощують плямистих оленів та диких кабанів, ситуація значно краща. Там сподіваються, що тепла весна трохи урізноманітнить раціон харчування тварин і зекономить запаси кормів.

Наразі у вольєрі живуть 36 оленів і 20 диких кабанів, і невдовзі з’являться малята.

«Ми завчасно закупили корму ще в лютому. Запасів нам має вистачити до середини травня. Потім будемо косити молоду траву і кропиву, підгодовуючи цим оленів, та й свині таке їдять. Тоді зерна тварини споживатимуть менше», – розповів головний мисливствознавець ДП «Баранівське лісомисливське господарство» Олександр Рибак.

За його словами, для годівлі тварин у місяць потрібно 3 тонни кукурудзи та вівса. Крім того, впродовж теплої пори заготовляють на зиму сіно. Корм купують великими партіями, аби вистачило на всіх. Поки що у лісництві не панікують, що олені й свині будуть голодними.

Прибутків лісомисливське господарство не має, але там акцентують, що головна мета – виростити і зберегти плямистих оленів.

Тварини і птахи, які не з добра опинилися в притулках, тепер потерпають через те, що люди в непростий час просто забули про них. Тож власники таких закладів поки що роблять усе можливе, аби врятувати від голоду своїх підопічних. Саме зараз заклади потребують не лише фінансової підтримки, а й харчів, що поступово стають важкодоступними.

Ірина Чириця, Житомир
Фото – з відкритих джерел

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-