На території кімерійського городища у Миколаєві знайшли нові поселення

На території кімерійського городища у Миколаєві знайшли нові поселення

Укрінформ
Археологи знайшли унікальні знахідки на території стародавнього городища «Дикий сад» у Миколаєві. Йдеться не лише про предмети, яким понад 3 тисячі років, а й про відкриття нових поселень, де мешкали в давнину кімерійці.

Про це кореспонденту Укрінформу повідомив керівник розкопок, археолог, старший викладач Миколаївського Національного університету ім. Сухомлинського Кирило Горбенко.

«Щороку ми знаходимо цікаві знахідки на території городища «Дикий сад». Не став винятком і нинішній сезон, більше того, ці знахідки унікальні. Адже йдеться не лише про предмети, яким по 3 тисячі років, а й про те, що відкрито нові поселення, де мешкали в давнину кімерійці», - розповів Горбенко.

За його словами, безпосередньо на території городища були відкопані кілька нових приміщень і ритуальних ям, в яких знайдені унікальні для цього поселення предмети. Зокрема, це кремнієвий серп.

«Такого каменя як сірий кремінь на навколишніх землях немає: отож є припущення, що його привезли з Криму чи з Карпат. Ще одна цікава знахідка псалія – елемент кінської збруї, зроблений з рогів оленя або сайги. Він більш витончений, аніж ті, що ми вже знаходили. У числі знахідок і пряслице – керамічний веретенний блок. Його форма трохи відрізняється від аналогічних виробів, знайдених тут раніше. Це вказує на розвиток тут ткацтва. Також пощастило найти астрагал – це частина кістки тварини, з якою вже попрацювала людина і зробила щось на кшталт амулета. Схожі кістки наші пращури використовували і для гри», - розповідає археолог.

Читайте також: Вінницький музей влаштує гастрономічні екскурсії

Він також зазначає, що важливі не лише самі знахідки, а й місце їх знаходження. Адже це дає можливість значно покращити нашу уяву про різні сторони життя людей у цьому поселенні. Так, наприклад, знайдена чимала кількість кам’яних якорів-відвісів певної форми. Вони свідчать про розвиток рибальства. Схожі якорі служили і відтяжками на ткацьких станках.

Також у цьому році археологи виявили ще одну сенсаційну знахідку. На протилежному від городища березі річки Інгул знайдено північний форпост «Дикого Саду». Це нове поселення, площа якого наразі невідома, бо вдалося дослідити лише дуже маленьку його частину. Та вже зараз можна звернути увагу на деякі аспекти цього відкриття.

«Вироби з бронзи були одним з провідних економічних напрямів мешканців «Дикого саду». При цьому, бронзу провозили з прикарпатського регіону. А це, як відомо, досить далеко, і тамтешні люди шукали сировину поближче. А якраз рухаючись вверх по Інгулу можна потрапити у район Кривого Рогу, де знаходилися поклади руди. До речі, саме на цьому північному поселенні ми знайшли кельт (бронзову сокиру), який дещо відрізняється від попередніх знахідок. Він трохи менших розмірів і наче недолитий (відсутня частина конструкції). Це може свідчити про те, що місцевим майстрам вже не вистачає бронзи і вони починають економити сировину», - каже Горбенко.

Городище стародавніх кімерійців «Дикий Сад» існувало з середини XIII і до початку Х сторіччя до Різдва Христового.

Всього на території цього городища було знайдено понад 80 бронзових предметів, а кількість виробів з кістки і каменю обчислюється сотнями.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-