У Львові відкрили меморіальну дошку дисидентові Михайлу Гориню

У Львові відкрили меморіальну дошку дисидентові Михайлу Гориню

1084
Ukrinform
Меморіальну дошку відомому українському дисиденту, правозахиснику і політв’язню, одному із керівників Української Гельсінської групи Михайлу Гориню відкрили у Львові на будинку, де він жив.

Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Михайло Горинь був людиною, для якої ідея України була понад усе, людиною незламної волі, виняткової скромності й інтелігентності. Він жив у цьому будинку. У помешканні, крізь яке, за словами його соратника Левка Лук’яненка, як через чистилище духовного гарту пройшли всі українські патріоти. Як інтелектуал, Михайло Горинь плекав ідеї, які були фундаментальними, які і на сьогодні в багатьох випадках є ще актуальними», - сказав під час урочистостей керівник ЛОО «ВО «Українська Гельсінська спілка» Ярослав Гула.

Михайло Горинь - активний шістдесятник. У 1962 році він налагодив контакти з Іваном Світличним, Іваном Дзюбою, Іваном Драчем та іншими представниками національно-визвольного руху. Організовував розповсюдження політичної літератури, яка видавалася за кордоном, та самвидаву.

У серпні 1965 року був заарештований за звинуваченням у проведенні антирадянської агітації і пропаганди, а у квітні 1966-го засуджений на шість років таборів суворого режиму. Покарання відбував у Мордовії. Та навіть там не полишав агітаційної роботи. У результаті за пропаганду і розповсюдження самвидаву серед в'язнів таборів у липні 1967 року Гориня відправляють у "Володимирський централ". Звільнився Горинь у 1971-му.

У серпні 1978 року разом із В'ячеславом Чорноволом він відновив часопис «Український вісник».

Крім того, Горинь брав активну участь у діяльності Української Гельсінської групи. Разом із Чорноволом та братом Богданом Горинем він розробив «Декларацію принципів Української Гельсінської Спілки», оприлюднену 7 липня 1988 року на 50-титисячному мітингу у Львові. У вересні цього ж року Горинь організував і очолив Робочу групу захисту українських політв'язнів, яка увійшла до Міжнародного комітету захисту політв'язнів. Брав участь у кількох нарадах представників національно-демократичних рухів народів СРСР.

3 грудня 1981 року Гориня знову заарештували, а 25 червня цього ж року засудили за «антирадянську агітацію і пропаганду та відмову дати свідчення у справі Івана Кандиби» на 10 років позбавлення волі в таборах особливо суворого режиму та на 5 років заслання. Його помилували у 1987-му, а реабілітували - у 1990 році.

Читайте також: В Україні згадують правоохоронців, які віддали життя у боротьбі зі злочинцями

На Установчому з'їзді НРУ Михайло Горинь був обраний головою секретаріату партії. У1990 році став депутатом Верховної Ради УРСР, працював у Комісії з питань суверенітету, очолював Комісію з питань національних меншин.

Помер Михайло Горинь 13 січня 2013 року. Похований на «Полі почесних поховань» Личаківського цвинтаря у Львові.

Фото: 032.ua


Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-