«Справа 26 лютого»: як із кримських татар ліпили екстремістів

«Справа 26 лютого»: як із кримських татар ліпили екстремістів

Укрінформ
Про судову маніпуляцію РФ, з якої почався у Криму російський «сезон борьбы с неугодными»

Після окупації Криму Росія вирішила "привести в чувство" тих, хто без особливих радощів зустрів нові кримські реалії, і показати "кто в доме хозяин". За п'ять років на анексованому півострові була відкрита чимала кількість абсурдних, політично мотивованих справ. Але найпершим кримінальним провадженням, яким Росія у своїх кримських "судах" та "прокуратурах" відкрила сезон боротьби з неугодними, стала "справа 26 лютого".

Укрінформ постійно відстежував перипетії цієї справи і готовий розповісти про те, як російська "правоохранительная" система намагалася принизити і знищити, задавити і оббрехати, зламати і перемолоти в своїй м'ясорубці кримських татар.

ЧИЙГОЗА "ПРИЗНАЧИЛИ" ГОЛОВНИМ ПІДОЗРЮВАНИМ

"Справа 26 лютого" була відкрита у 2015 році. За чотири роки в ній змінювалися судді, обвинувачі, свідки. Але, незважаючи на те, що сьогодні усі її фігуранти вже на волі, сказати, що ця справа закрита, не можна.

Приводом для неї став мітинг у Сімферополі. День 26 лютого 2014 року став днем опору Криму російській окупації. Тоді до стін Верховної Ради АРК з усіх куточків півострова приїхали тисячі людей з українським і кримськотатарським прапорами, щоб захистити територіальну цілісність своєї країни. Вони скандували: "Крим – це Україна!" А їх супротивники з "аквафрешами", які мріяли про «возвращении в родную гавань», волали: "Россия!"

У цій тисняві постраждали кілька десятків осіб, а двоє кримчан загинули.

Майже через рік російська "Фемида" вирішила зробити винними у цьому кримських татар.

Ахтем Чийгоз
Ахтем Чийгоз

Першим у "справі 26 лютого" був заарештований заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Ахтем Чийгоз. Його затримали у Сімферополі співробітники так званого управління Слідчого комітету в Криму. Чийгоз добровільно прийшов на допит в слідчий комітет, де його через деякий час затримали.

30 січня у будинку Чийгоза пройшов багатогодинний обшук. Так званий офіційний представник СК в Криму Володимир Маркін заявив, що заступника голови Меджлісу затримали в рамках розслідування кримінальної справи про організацію і участь у масових заворушеннях (ч. 1 і 2 ст. 212 КК Росії).

За версією слідства, саме Чийгоз на засіданні Меджлісу кримськотатарського народу, що екстрено зібрався 25 лютого 2014 року напередодні позачергової сесії ВР АРК, став натхненником і організатором масових заворушень біля будівлі парламенту.

А обтяжуючою обставиною статті, за якою звинуватили Чийгоза, тодішня "прокурор" Криму Наталія Поклонська назвала смерть двох людей, які загинули нібито у результаті дій мітингувальників. Згодом родичі загиблих не заявляли і не свідчили у суді, що причиною смерті їх рідних, яким стало погано під час мітингу, є якісь конкретні люди, зокрема, Ахтем Чийгоз. Навпаки, вони стверджували, що не мають до нього жодних претензій.

ПРОРОСІЙСЬКИЙ МІТИНГ ЗАРЕЄСТРУВАЛИ ПОСТФАКТУМ

Насправді ж, як заявив голова Меджлісу Рефат Чубаров, організатори мітингів, які проходили 26 лютого 2014 року, очевидні: це він, як глава Меджлісу, і Сергій Аксьонов, голова партії "Русское единство" (нині "глава" Криму).

Чубаров, до речі, у травні 2017 року дав письмову згоду на виїзд до Крима з метою свідчити в "суді" на користь Чийгоза – за умови, що йому нададуть імунітет від усіх форм переслідування.

За його твердженням, Меджліс ухвалив колегіальне рішення про проведення 26 лютого мітингу із закликом до збереження територіальної цілісності України і своєчасно повідомив про це міську владу. А ось Аксьонов і його люди подали "уведомление" про мітинг постфактум – 28 лютого. І якби глава "Русского единства" не привів того дня своїх прихильників під стіни парламенту, не сталося би ні протистояння двох мітингів, ні тисняви, в результаті якої з'явилися і загиблі, і поранені (до речі, з обох сторін).

Здавалося б, цілком логічним було притягнути до відповідальності людину, яка не тільки закликала мітингувати "в пику" проукраїнськи налаштованим кримчанам, але й яка зустрічалася на відео- і фотознімках значно частіше, ніж Чийгоз.

Логічно і резонно – але якось незручно. Адже "сам Путин" його призначив "главным" у Криму. Як сказав слідчий іншому фігуранту "справи 26 лютого" Мустафі Дегерменджи, переможців не судять – якщо прихильники України програли, значить, їм "отвечать за базар".

Так винними "в возникших массовых беспорядках, сопровождавшихся применением насилия и повреждением имущества" стали лідери Меджлісу і "поддавшиеся противоправным призывам неустановленные лица крымскотатарской национальности". Їх звинуватили і у створеному протистоянні, і у нанесенні матеріальної і моральної шкоди представникам руху "Русское единство" и "Крымской самообороны" (таких знайшлося 70 осіб).

Правда, під час "судов""пострадавшие" свідчили неохоче або взагалі ігнорували засідання.

А про шкоду самій кримській владі, яка на той момент де-юре була обрана в рамках українського законодавства, "суды" мовчать. Адже в іншому випадку "пострадавшим" довелося б визнати, що окупаційна влада намагається судити за російськими законами громадян України за якісь "правонарушения", вчинені за юрисдикції України: офіційний документ про крадіжку Криму був підписаний тільки 21 березня 2014 року.

Як вважають правозахисники, це головна причина, через яку фігуранти "справи 26 лютого" непідсудні Росії, а судилища над ними – порушення як російського, так і міжнародного законодавства.

До речі, жодного проросійського мітингувальника не притягнули до відповідальності. Хоча серед них були ті, хто кидав у натовп димові і шумові гранати, пляшки з водою, погрожували опонентам, ображали їх. Більш того, у "людей с военной выправкой", які приїхали по команді Аксьонова з Севастополя, були помічені не тільки арматура і кийки, але і зброя.

РОСІЙСЬКЕ КРИВОСУДДЯ: РЕПРЕСІЇ ТА ПРОВОКАЦІЇ

Після арешту Чийгоза в Криму почалися масові гоніння на кримськотатарських учасників мітингу: обшуки, допити, затримання, арешти.

8 лютого 2015 р. затримали Ескендера Кантемірова, 19 лютого – Ескендера Емірвалієва, 13 березня – Талята Юнусова.

15 квітня затримали Алі Асанова, у якого от-от мала народитися четверта дитина. Під час допиту йому пропонували обмовити вже заарештованого у справі "26 лютого" Чийгоза, але, жертвуючи своєю свободою, Асанов відмовився.

Пізніше, 7 травня, з такою ж пропозицією ФСБ-шники звернулися до затриманого Мустафи Дегерменджи. Він також відмовився обмовляти Чийгоза і був заарештований. "В наказание" він і Алі Асанов потім стануть основними фігурантами "справи 26 лютого".

Оператора телеканалу ATR Ескендера Небієва, який виконував на мітингу свої професійні обов'язки, затримали і заарештовали 22 квітня також за обвинуваченням в участі у масових заворушеннях.

Водночас силовики масово викликали на допити кримських татар і, показуючи їм фотографії учасників мітингу, просили пізнати і обмовити цих людей. Тим фігурантам справи, яких тримали у СІЗО, постійно подовжували арешт. Так з кримських татар ліпили екстремістів.

Силовики діяли нахабно, грубо, агресивно, завбачливо закриваючи при цьому свої обличчя. Саме тоді правозахисники почали радити знімати всі операції силовиків на відео.

Загалом, за інформацією голови правління "Центру громадянських свобод" Олександри Матвійчук, за перші три місяці 2015 року було проведено як мінімум 94 допити, 22 обшуки, 78 затримань і арештів, 13 судових засідань, в результаті яких було накладено 11 штрафів. Четверо осіб направлені на виправні роботи. Крім того, були зафіксовані 3 випадки катувань і побиття. Основною причиною всіх цих заходів, які кваліфікуються як переслідування з політичних мотивів, була участь людей у мітингу 26 лютого, свідчать правозахисники.

ПЕРШІ УМОВНІ ТЕРМІНИ

Ескендер Небієв першим з усіх фігурантів "справи 26 лютого" залишив СІЗО – у червні його випустили на поруки, а в жовтні винесли вирок – 2,5 роки умовно. Адвокат Джеміль Темішев порадив своєму підзахисному визнати провину "в участии в массовых беспорядках". Не виключено, що йому пропонували обмовити Чийгоза або інших фігурантів справи, але, за словами адвоката, Ескендер обмежився відповіддю, що не знає Чийгоза і нічого сказати про нього не може.

При цьому Центральний районний "суд", бажаючи скомпрометувати Небієва, пішов на провокацію, заявивши про наявні у його справі "смягчающие обстоятельства в виде показаний в отношении организаторов массовых беспорядков".

Аналогічно склалася доля більшості заарештованих у "справі 26 лютого" – когось взяли на поруки, когось умовили "признать свою вину" і піти на угоду зі слідством.

Наприклад, активіст Талят Юнусов, так само, як і Ескендер Небієв, "признал свою вину" з умовою, що його свідчення не будуть слугувати доказом у справах інших фігурантів "справи 26 лютого". В результаті його засудили до 3,5 років умовного терміну.

Мустафа Дегерменджи / Фото: Нариман Джелял
Мустафа Дегерменджи / Фото: Наріман Джелял

Загалом в різні періоди у "справі 26 лютого", крім Чийгоза, було заарештовано сім кримських татар – Алі Асанов, Мустафа Дегерменджи, Ескендер Емірвалієв, Ескендер Небієв, Арсен Юнусов, Талят Юнусов та Ескендер Кантеміров. Ще кілька осіб проходили обвинуваченими у цій справі, не піддаючись арешту.

Арсен Юнусов та Ескендер Кантеміров отримали 4 роки умовно з випробувальним терміном 3 роки, Ескендер Емірвалієв – 3 роки 6 місяців умовно з випробувальним терміном 3 роки, Ескендер Небієв – два роки умовно, Талят Юнусов – 3,5 роки умовно.

До осені 2015 року в судових процесах у справі "26 лютого" фігурували три людини – Ахтем Чийгоз, Алі Асанов і Мустафа Дегерменджи.

При цьому Чийгоз підозрювався в організації масових заворушень, що спричинили загибель людей, а Асанов і Дегерменджи – в участі у масових заворушеннях. Формулювання обвинувачення, до речі, усім підозрюваним змінювалося кілька разів.

На підставі того, що фігурантам пред'явлені різні звинувачення, до початку 2016 року справу розділили на дві: "справа Чийгоза" щодо заступника голови Меджлісу і власне "справа 26 лютого" щодо інших семи учасників процесу, кількість яких до того часу скоротилася до Алі Асанова і Мустафи Дегерменджи.

"Справу Чийгоза" розглядав Київський районний "суд" Сімферополя, справу "26 лютого" – Центральний "райсуд" Сімферополя. Усі підсудні перебували в Сімферопольському СІЗО.

ВИРОК ЧИЙГОЗА: МАКСИМАЛЬНИЙ ТЕРМІН БЕЗ ДОКАЗІВ

Ахтему Чийгозу винесли вирок 11 вересня 2017 року. Рішення "суда" – 8 років колонії. Як зазначив адвокат Микола Полозов, Чийгозу дали максимально можливий термін, так і не довівши його вини в організації масових заворушень на мітингу 26 лютого.

Проти заступника голови Меджлісу свідчила єдина реальна особа – Ейваз Умеров, з яким у Чийгоза давно були аж ніяк не дружні відносини. Крім того, було ще кілька "засекреченных свидетелей", які, як вважає Полозов, є представниками силових структур. Щодо Аксьонова, якого теж допитали на "суде", то, за словами миколи Полозова, він "нічого конкретного про факти насильства з боку Ахтема Чийгоза сказати не міг".

Постійний резонанс навколо політичних репресій в Криму дозволив вивести на міжнародну арену найбільш гучні "кримські справи" – щодо Ахтема Чийгоза і Ільмі Умерова, другого заступника голови Меджлісу. На їх звільнення працювали українські та зарубіжні політики. У підсумку через півтора місяця після вироку, 25 жовтня 2017 року, російська влада звільнила Чийгоза і Умерова, також безпідставно засудженого "за екстремізм".

Умеров
Ахтем Чийгоз, Ільмі Умеров

Домовленість про їх звільнення була досягнута між російським президентом Володимиром Путіним і президентом Туреччини Реджепом Ердоганом. Співробітники ФСБ марно намагалися змусити Чийгоза і Умерова написати "прошения об освобождении" на ім'я Путіна. Однак їхня відмова вже не могла вплинути на ланцюг домовленостей та угод. Туреччина пообіцяла передати Росії двох російських терористів, які чекали суду за політичні вбивства.

При цьому остаточного документа, який би роз'яснив Чийгозу і Умерову їхній статус після "освобождения", в адміністрації президента РФ надавати не поспішають. На думку голови Меджлісу кримськотатарського народу Рефата Чубарова, до звільнення Криму Ільмі Умерову і Ахтему Чийгозу "дорога домой заказана", тому вони будуть жити у Києві і працювати на деокупацію Криму.

"Ми розуміємо, чому їх звільнили шляхом переміщення через Туреччину. Крім того – щоб показати, що, мовляв, вони йдуть не назустріч українській державі, а йдуть назустріч Туреччини, це така тактика з боку Росії. Переміщення їх за межі Криму означає, що їм закрили дорогу додому, тобто це звільнення з забороною проживати в Криму", – пояснив Чубаров.

"БЕЗ КОМАНДИ ФСБ СУДДІ НЕ ЗНАЛИ, ЩО РОБИТИ ДАЛІ"

Процес щодо решти фігурантів "справи 26 лютого", Дегерменджи і Асанова, затягнувся.

6 квітня 2017 року обох випустили з СІЗО під домашній арешт. Цей запобіжний захід постійно продовжували. "Судьи" не йшли назустріч клопотанням захисту щодо надання можливості переміщатися в межах Криму. Наприклад, Мустафа Дегерменджи просив дозволити йому залишати будинок вдень, щоб возити мати на слідчі дії, пов'язані зі справою його батька Бекіра Дегерменджи ("справа Веджіє Кашка"), однак суд не дозволив.

За словами Ільмі Умерова, несподіване "звільнення" Чийгоза поставило в глухий кут "судей" і "следователей", які звикли працювати не за законами, а за вказівками від ФСБ.

"Скажу відверто, вони не знають, що робити далі після того, як Путін помилував Ахтема Чийгоза – основного фігуранта цієї справи. Команда від ФСБ ще не надійшла", – сказав Умеров у листопаді 2017-го, коли в Криму вкотре відклали розгляд справи.

Али Асанов / Фото: krymr.org
Алі Асанов / Фото: krymr.org

Лише 19 червня 2018 року Алі Асанову і Мустафі Дегерменджи, які до того часу провели майже два роки у СІЗО і більше року – під домашнім арештом, оголосили вирок. Їх засудили до 4 років 6 місяців ув'язнення умовно з випробувальним терміном 3 роки.

У Меджлісі кримськотатарського народу, тим не менш, не сприйняли це рішення як факт завершення та припинення переслідування людей. Тому захист подав апеляцію на вирок "суда". Однак на засіданні, яке відбулося 14 лютого вже 2019 року, "суд" залишив вирок у силі. За словами адвокатів Едема Семедляєва і Оксани Железняк, вони були готові до такого рішення і готують документи для звернення до Європейського суду з прав людини.

Після більш ніж чотирьох років після початку справи Дегерменджи і Асанов нарешті змогли зняти електронні "браслети", так як після набуття чинності вироку втратило чинність рішення про домашній арешт. Однак вони як і раніше зобов'язані не змінювати постійного місця проживання і двічі на місяць відзначатися в органах "власти". Чи варто казати, що за бажанням цієї "власти" умовний термін у будь-який момент може перетворитися на реальний.

ЗАЯВИ "ПІД КОПІРКУ" І РОСІЙСЬКІ ВОЯКИ НА МІТИНГУ

Під час так званих судових засідань захист не раз надавав аргументи, які свідчать про невинність обвинувачених і агресивністьучасників проросійського мітингу. Однак "суд" ігнорував ці відомості.

Наприклад, "судей" не збентежили написані "під копірку" заяви від "потерпевших", які нібито зазнали шкоди під час протистояння 26 лютого і мали з цього приводу звернутися до суду.

Полозов
Микола Полозов

"Великий масив однорідних заяв, оформлених з порушенням вимог законодавства, вказує не тільки на недбалість слідчих при складанні матеріалів кримінальної справи, але і на явні ознаки фабрикації матеріалів кримінальної справи, де слідчий свідомо відбирав осіб, яких згодом своїми постановами визнавав потерпілими, в тому числі за національною ознакою – у справі немає жодного потерпілого у тисняві кримського татарина. Саме тому... захист знову озвучив факти порушення Міжнародної конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації", – прокоментував адвокат Полозов.

Адвокат також представляв "суду" документ, згідно з яким начальник севастопольського ЦПЕ повідомляв, що "в ходе оперативно-розыскных мероприятий, направленных на установление лиц, зафиксированных на фото и видео, установлены сотрудники двух организаций из Севастополя: ЧВК "Черное море" и "Терское казачество".

За словами Миколи Полозова, у документі наводилися навіть імена керівників цих організацій. Тобто, слідчий ще у березні 2015 року знав, що на мирний мітинг з'явилися співробітники приватної військової компанії та члени воєнізованої організації "Терское казачество". Однак у справі відсутні будь-які відомості, що вказують на спроби слідства проводити розслідування в цьому напрямку.

"В ході судового слідства свідки вказували на те, що в середині дня на автобусах приїхала велика група людей з Севастополя, яка приєдналася до "проросійських" мітингувальників. Після цього "проросійські" мітингувальники почали поводитися більш агресивно. Саме після приїзду "севастопольців" почалася тиснява, яку вони спровокували. Багато свідків зазначали військову виправку і певні тактичні навички у чоловіків, які приїхали з Севастополя. І ось з'ясовується, що там дійсно були військові з приватної компанії. Однак слідчого ці обставини не зацікавили, адже замовлення було на посадку Ахтема Чийгоза та інших кримських татар. Очевидно, що з матеріалів справи "вичищалися" усі "незручні" документи. Але, як я писав раніше, справа фабрикувалася недбало, в надії, що ніхто не буде в ній серйозно розбиратися. Розрахунок не виправдався, і ось ми бачимо підтвердження участі у подіях 26 лютого професійних військових з боку "проросійських" мітингувальників", – підсумовує Полозов.

Крім того, на одному із засідань у "справі 26 лютого" захист просив долучити до матеріалів справи відео з інтерв'ю з головою "правительства" Криму Сергієм Аксьоновим, який стверджував, що організаторами і провокаторами на мітингу під будівлею ВР АРК були "профессиональные русские". Аксьонов мав на увазі одну з проросійських партій в Криму, яка щедро фінансується з Москви. Керував нею нинішній депутат Держдуми РФ Сергій Цеков, з яким Аксьонов, очевидно, конкурував у демонстрації почуття відданості Кремлю. "Суд" не вважав за потрібне брати до уваги і ці свідчення. Втім, ці дані цілком можуть бути використані українськими прокурорами і суддями.

До речі, про те, що серед учасників мітингу 26 лютого 2014 року біля Верховної Ради Автономної Республіки Крим знаходилися люди зі зброєю, розповідав в Оболонському районному суді на допиті у справі обвинуваченого у державній зраді екс-президента Віктора Януковича і голова Меджлісу кримськотатарського народу.

Рефат Чубаров
Рефат Чубаров

"Приблизно о 14.00 мені зателефонував начальник Головного управління СБУ в АРК і сказав, що у натовпі (а юрба вже була тоді, на наш погляд, десь 16 тисяч) є двоє людей з автоматами Калашникова, що СБУ про них знають, але не можуть їх встановити і якось нейтралізувати. Я запитав, яка мета цих людей. Він сказав, що з наших міркувань, в якийсь момент вони повинні відкрити стрілянину по людях. Я запитав: "У чий бік?" Він сказав, що думає, що не має значення, головне – щоб була певна кількість жертв", – розповів Рефат Чубаров.

УКРАЇНСЬКІ ПРОКУРОРИ ЗНАЮТЬ, ХТО СТОЯВ "ЗА ЛАШТУНКАМИ"

Прокурор Автономної Республіки Крим Гюндуз Мамедов заявив, що його відомству вдалося похвилинно встановити перебіг подій, які відбувалися 26 лютого 2014 року.

Насамперед він покладає відповідальність за те, що сталося того дня, на співробітників правоохоронних органів і їхнє керівництво, яке повинно було забезпечити організацію та охорону громадського порядку.

На сьогодні трьом особам, а саме керівникам правоохоронних органів, повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 367 ч. 2 Кримінального кодексу України (Службова недбалість). Вони оголошені у розшук. Слідством встановлено, що внаслідок недбалого ставлення до виконання службових обов'язків із забезпечення охорони громадського порядку під час мітингу сталися зіткнення між сторонами, в результаті чого 16 осіб отримали тілесні ушкодження і дві людини загинули.

Прокурор також говорить про ряжених збройних росіян.

"З боку проросійських активістів, які стояли з гаслами від'єднання півострова від України, були переодягнені військові регулярних військ Російської Федерації, які надалі брали активну участь у захопленні аеропортів, адміністративних будівель і військових частин. Також під час проведення мирного мітингу за територіальну цілісність України були присутні кубанські козаки. Зауважу, що обидві категорії цих осіб не мають жодного відношення до волевиявлення населення півострова", – пояснив прокурор автономії.

Крім цього, кримською прокуратурою встановлено, що на мобільні телефони нинішнього "главы" окупованого Криму Сергія Аксьонова протягом всього дня 26 лютого постійно надходили дзвінки від абонентів Російської Федерації.

Як заявив Мамедов, розслідування подій, які відбувалися 26 лютого 2014 року, триває.

Зера Аширова

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-