Курултай і Меджліс мають стати державними інститутами у Криму - правозахисник

Інакше кримські татари знову витрачатимуть час на боротьбу замість відновлення сил після втрат, завданих депортацією, заявив в інтерв'ю Укрінформу активіст національного руху кримських татар і правозахисник Сінавер Кадиров.

"Я вважаю, що якщо ми самовизначаємося, то наші національні інститути (Курултай і Меджліс) стають державними інститутами в Криму", - вважає Кадиров.

Крім того, зазначив він, для реального захисту корінних народів у кримському правовому полі потрібно запровадити двопалатний парламент - палати корінних народів і палати, що представляють загальне населення.

"Такий парламент міг би балансувати й урівноважувати ситуацію. Тоді у нас був би шанс долати постійні перешкоди на шляху відновлення мови, культури, освіти і всього іншого, що втрачено в результаті депортації. Інакше, час, який ми маємо витрачати на створення, ми знову витрачатимемо на боротьбу", - сказав активіст.

Співрозмовник зазначив, що припущення окремих українських політологів, депутатів і державних діячів про можливий розвиток у майбутньому кримськотатарського сепаратизму не мають під собою підстав "з однієї простої причини".

"У сьогоднішньому світі в процесі глобалізації питання існування держави з класичної точки зору, як це було у ХХ столітті, втрачає свою значущість і актуальність. Світ, навпаки, намагається об'єднуватися за інтересами. Наприклад, ЄС нагадує сьогодні певну федерацію, де існує уніфікована правова база з урахуванням національних особливостей країн", - пояснив Кадиров.

Він наголосив, що національно-територіальна автономія кримських татар у межах України має допомогти його народу пережити час, необхідний для відновлення генофонду.

"Коли ми говоримо про національно-територіальну автономію кримських татар у межах України, ми ніскільки не лукавимо, не обманюємо і не вводимо суспільство в оману з метою сьогодні отримати, а завтра від'єднатися. Врешті-решт, ми могли б і сьогодні проголосити у своїй боротьбі мету - незалежна кримськотатарська держава, і нам ніхто в цьому не можемо завадити. Але для нас як для народу, який пережив геноцид, сьогодні дуже актуальне питання часу, необхідного для відновлення свого генофонду".