«На скільки вистачить, стільки й протягну»
Укрінформ публікує статтю "Новой газеты" повністю:
Голодування Сенцова триває вже більше ста днів. Що довше тримається Сенцов, то більше питань виникає у тих, хто стежить за його долею.
Розуміти, наскільки «по-справжньому» він це робить, дуже важливо. І для тих, хто вірить у Сенцова, і для тих, хто вважає його голодування політичним фейком. Фейком тому, що режисер, мовляв, якось «підозріло довго живе».
Зайшовши за межу ста днів голодування, Сенцов дедалі невідворотніше наближається до сценарію життя відомого радянського дисидента Анатолія Марченка. Марченко протримався у голодуванні 117 днів. Його годували примусово — через шланг, введений у стравохід. Годували болісно — Марченко сам писав про це на ім'я генерального прокурора:
«Штучне харчування для мене зараз не що інше, як знущання. Поживна суміш готується навмисне з великими шматочками з харчових продуктів, які не проходять через шланг, а застрягають у ньому і, забиваючи його, не пропускають поживну суміш у шлунок. І під виглядом прочищення шланга мені влаштовують тортури, масажуючи і смикаючи шланг, не виймаючи його з мого шлунка. Так що, громадянине Генеральний прокурор СРСР, припиняйте знущання і тортури. Свободу всім політв. Анатолій Марченко».
Через 12 днів після припинення голодування він помер — відмовило серце. У випадку з Марченком насильницьке годування не врятувало від загибелі. Сенцов же погодився приймати поживну суміш саме для того, щоб уникнути насильства.
Найбільша проблема у медичних прогнозах щодо його здоров'я сьогодні — це відсутність достовірної інформації: аналізу крові, параметрів ваги і роботи серця. Вся відносно актуальна інформація — з двох джерел. Офіційно — повідомлення прес-бюро федеральної служби виконання покарань двотижневої давності про те, що «дефіциту маси тіла й погіршення стану здоров'я ув'язненого «не спостерігається», «станів, що загрожують життю пацієнта», немає, стан оцінюється як задовільний». Неофіційно — від адвоката Сенцова Дмитра Дінзе, який повідомив, що у Сенцова проблеми з серцем, знижений тиск і пульс. Проблеми з печінкою і нирками.
Якщо врахувати, що з 14 травня — дня початку голодування, до перших чисел липня Сенцов тримався лише на крапельницях та воді, то можна припустити, що до часу другого кризи, коли його доправили до лікарні, він голодував уже близько 50 днів. Це практично граничний термін, після якого починаються незворотні ураження органів. Тоді він, щоб уникнути примусового годування, погодився приймати поживну суміш. У мінімальному обсязі — за словами адвоката, «дві ложки на день». Уповноважена з прав людини РФ Тетяна Москалькова підтвердила — Сенцов вживає поживну суміш Nutridrink.
Поживні суміші, аналогічні тій, що застосовується щодо Сенцова, у медичній практиці використовують для харчування тяжкохворих людей із порушеннями свідомості і ковтального рефлексу. У таких випадках суміш вводять через зонд. Nutridrink у складі містить: 16% білків, 35% жирів і 49% вуглеводів, тобто це цілком збалансоване харчування. І справді, іноді тяжкохворі люди можуть жити на такому харчуванні місяцями. Але щоб жити, а не повільно вмирати, Сенцову на день потрібно вживати практично банку сухої суміші, яку розчиняють у воді, роблячи поживний коктейль. Це дозування — 0,7-2 банки на добу — вказане в інструкції до лікувального харчування.
Якщо ж ідеться про дві мірні ложки, про які говорить адвокат, то вийде, що на добу він споживає 100 грамів коктейлю. По суті, це не їжа, а плата за ненасильство годуванням.
Адвокат стверджує, що Сенцов схуд на 30 кілограмів. Єдина фотографія тритижневої давності, якщо порівнювати її з фотографіями Сенцова до голодування, демонструє змарнілу й виснажену людину з сірим кольором обличчя. Фактично він перейшов у фазу стану, яке відчували в'язні концтаборів.
І якщо фізичні параметри Сенцова очевидні неозброєним оком, то психологічні — не менш життєво важливі, залишаються поза кадром. Про психологічні особливості такого стану писав Віктор Франкл — відомий психіатр і колишній в'язень концтабору:
«Хто не голодував сам, той не зможе уявити собі, які внутрішні конфлікти, яке напруження волі відчуває людина в цьому стані. Думки про їжу стають головними думками всього дня. На одностайну думку психологів і самих ув'язнених, людину в концтаборі найбільше гнітило те, що вона взагалі не знала, до яких пір вона буде змушена там залишатися. Не існувало жодного терміну! Навіть якщо цей термін іще міг обговорюватися, він був настільки невизначеним, що практично ставав не просто необмеженим, а взагалі безмежним. «Безмайбутність» настільки глибоко увійшла в її свідомість, що вона сприймала все своє життя тільки під кутом зору минулого, як вже минуло, як життя вже померлого. Нормальний світ, люди, що знаходяться по той бік колючого дроту, сприймалися в'язнями як щось безмежно далеке та примарне. Вони дивилися на цей світ, наче мертві, які дивляться «звідти» на Землю, розуміючи, що все, що вони бачать, втрачене для них назавжди».
До речі, реакція Олега Сенцова на лист сестри про це саме — про втрату надій на волю. Він попросив її більше не писати йому, що воля близька. І ще попросив адвоката не передавати йому листи, в яких його просять припинити голодування, він їх просто не читатиме.
З голодування Сенцов виходити не збирається. Його слова: «На скільки мене вистачить, стільки й протягну».
Найтривожніше в стані Сенцова те, що, за всіма ознаками, він уже перейшов у фазу майже незворотного руйнування організму. Лікар-реаніматолог прокоментував «Новій» цей стан:
"Очевидно, що він пребуває в межовому стані - напевно, при аналізах, можна виявити низький рівень калію, магнію, натрію. Те, що він постійно лежить, - характерні ознаки анемії, м'язової слабкості і вже хронічної втоми. Низький тиск і пульс - наслідок виснаження серцевого м'яза. Цілком імовірні постійні болі в животі. Все це наслідок того, що при тривалому голодуванні організм починає використовувати спочатку вуглеводи, а потім, коли вони вичерпуються, - жири. Виникає так звана ліпемія - жирних кислот у крові стає патологічно багато. Є ризик виникнення печінкової недостатності. Крім того, ліпемія підвищує рівень кетонових тіл - продуктів розпаду. Тут уже може постраждати мозок - порушуються розумові здібності, можуть з'являтися судоми. Коли запаси жиру і вуглеводів виснажуються, як енергетичний матеріал організм починає використовувати білки власних клітин і тканин. При втраті 45-50% маси тіла смерть може настати протягом 2-3 днів".
Виходить, Сенцов де своєю дорогою, посилюючи муки кожним днем голодування. І його пасивність і апатія - погані ознаки. Він, як і раніше, відстоює свій вибір, але, вже, схоже, не життя. Ті, хто вирішує долю режисера, не розуміють, як стрімко невідворотним стає фатальний сценарій, у якому він точно переможе.
