Суддя пояснив нікчемність справи російського Слідкому проти КСУ

Суддя пояснив нікчемність справи російського Слідкому проти КСУ

Ексклюзив
1081
Ukrinform
Кримінальна справа Слідчого комітету РФ щодо 15 суддів Конституційного Суду України є дзеркальною відповіддю на справу Генпрокуратури України стосовно 19 суддів Конституційного суду РФ, які у березні 2014 року схвалили анексію Криму.

Про це сказав у коментарі Укрінформу суддя КСУ Микола Мельник - доповідач у справі КСУ про визнання неконституційною "декларації про незалежність Автономної республіки Крим і міста Севастополя" Верховної ради Криму від 11 березня 2014 року.

“Порушення кримінальної справи Слідчим комітетом Росії стосовно суддів Конституційного Суду України, швидше за все, є дзеркальною відповіддю на порушення Генпрокуратурою кримінальної справи і повідомлення про підозру 19 суддям Конституційного Суду РФ, які у березні 2014 року «освятили» загарбання українського Криму”, - сказав він.

Водночас Мельник зауважив, що у цьому випадку суддів КСУ не можна порівнювати із суддями КС РФ, оскільки українські судді своїм рішенням захищали територіальну недоторканність, а російські – сприяли загарбанню чужої території.

“Тому порушення кримінальної справи Слідчим комітетом проти українських суддів, які приймали рішення від 20 березня 2014 року, є юридично нікчемним і, вочевидь, політично вмотивованим. До цього треба ставитися з розумінням, адже чого ще чекати від агресора, який вдерся і захопив чужу територію? Він же не визнає себе загарбником і поневолювачем”, - зазначив суддя.

Читайте також: Слідком Росії шиє справу 15 суддям КСУ за невизнання "незалежності" Криму

Мельник нагадав, що визнана КСУ неконституційною постанова ВР АРК від 11 березня 2014 року передбачала за результатом так званого референдуму проголошення Криму незалежною державою, яка була наділена повноваженням звернутися до РФ з пропозицією прийняти її до свого складу.

“Вказана постанова ВР АРК вочевидь суперечила Конституції України, оскільки ВР АРК не мала повноважень вирішувати питання, пов’язані з територіальним устроєм, конституційним ладом та державним суверенітетом. За Конституцією України, територія АРК є невід’ємною частиною України, а питання про зміну території України може вирішуватися на всеукраїнському референдумі, призначеному Верховною Радою України”, - наголосив суддя.

За його словами, все, що відбувалося в АРК потім – проведення "референдуму", "входження" Криму до складу РФ – не мало під собою жодних правових підстав. "З юридичної точки зору це була фікція, якій штучно надавалось правове значення за допомогою вказаних рішень ВР АРК та відповідних органів РФ”, - констатував Мельник.

Як повідомляв Укрінформ, Слідком РФ порушив кримінальну справу щодо 15 суддів Конституційного Суду України за невизнання "декларації про незалежність Криму", ухвалену у березні-2014 за підсумками незаконного референдуму на півострові. Слідком інкримінує українським суддям статтю 136 КК РФ (порушення рівності прав і свобод людини і громадянина).

11 березня 2014 року Верховна Рада Криму ухвалила "декларацію про незалежність Автономної республіки Крим і міста Севастополя".

20 березня 2014 року КСУ визнав цю декларацію неконституційною і визначив, що вона втратила силу.

Міжнародні організації визнали окупацію й анексію Криму незаконною і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили ряд економічних санкцій.

Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.


Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-