"10 кроків назустріч Криму": правозахисники представили проект - 19.01.2018 15:17 — Новини Укрінформ
"10 кроків назустріч Криму": правозахисники представили проект

"10 кроків назустріч Криму": правозахисники представили проект

686
Ukrinform
У п'ятницю в Києві кілька громадських організацій України презентували проект "Час виправляти помилки: 10 кроків, які повинна зробити Україна назустріч Криму".

Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.

"Ми, правозахисні організації, вітаємо досить важливі кроки України щодо підтримки населення окупованих територій, відзначаючи безумовно велику і адвокатську роботу на міжнародному рівні щодо захисту прав політв'язнів і інші важливі кроки. Але, на жаль, моніторинг і наша робота по наданню правової підтримки та правових послуг населенню окупованих територій, показує, що сьогодні існує багато прогалин в законодавстві України, які викликають системні проблеми і порушення прав жителів окупованих територій та прав внутрішньо переміщених осіб з Криму ... Тому ми хочемо озвучити дорожню карту, складену нашими організаціями, про 10-ть важливих кроків, які повинна зробити Україна назустріч кримчанам", - сказала під час презентації проекту експерт Української Гельсінської групи з прав людини Дар'я Свиридова.

За її словами, однією з головних проблем жителів окупованого Криму є складність при отриманні необхідних документів, і в першу чергу українських свідоцтв про народження і смерті.

"Одна з перших проблем, з якою сьогодні стикається населення Криму, яке незважаючи на всі ризики і складну ситуацію все ж продовжує жити в окупованому Криму і робить все можливе для підтримки своїх правових зв'язків з Україною, - це складнощі з отриманням необхідних документів українського зразка при документуванні фактів народження і смерті", - повідомила Свиридова.

Експерт нагадала, що у 2015 році в Україні були прийняті зміни в законодавстві, завдяки яким було встановлено процедуру визнання фактів народження і смерті і жителі Криму можуть отримати відповідні документи на материковій Україні, однак тільки в судовому порядку.

Читайте також: Порушення прав людини у Криму: Європарламент проведе слухання

"Але судова процедура визнання фактів народження і смерті не вирішує належним чином питання документування, бо не відповідає потребам жителів Криму і не відповідає тим зобов'язанням, які несе Україна. На наш погляд, суди сьогодні, виконуючи ці функції, фактично підміняють адміністративну процедуру", - вважає правозахисниця.

Крім того, зазначила вона, розглядаючи документи видані окупаційною владою жителям Криму і видаючи на основі цих документів рішення суду про встановлення фактів народження і смерті, суди порушують закон України про окуповані території, що забороняє визнавати документи, "які не мають ніяких правових наслідків".

Як вважає експерт, насправді суди своїми рішеннями, які підтверджують факти народження та смерті, підміняють адміністративну процедуру. "Фактично вони роблять те, що повинні були робити органи РАЦС в рамках адміністративної процедури. У РАЦСі це роблять за 1-2 дні, а в судах - від 1-3 днів до декількох місяців. Крім того, ці процедури пов'язані з труднощами для жителів Криму, в першу чергу, матеріальними, зокрема, пов'язаними з оплатою зборів на складання звернень до суду", - пояснила Свиридова.

В результаті, зазначила вона, можливості звернень кримчан з метою отримання українських документів на материку знижені в десятки разів.

"За 2016 рік на території Криму, навіть без Севастополя, зафіксовано понад 22 тисячі народжених дітей і більш як 28 тисяч фактів смерті. При цьому в українському реєстрі судових рішень за весь період окупації Криму нам вдалося знайти лише п'ять тисяч встановлених фактів народжень і смерті на окупованій території", - резюмувала Свиридова.

Крім спрощення процедури документування, громадські організації пропонують органам влади вжити заходів з підтримки жертв політичних репресій і рішення по можливості участі переселенців у виборах, щодо захисту їх персональних даних та надання доступу до отримання освіти в українських вузах, а також обслуговування в банках України, можливості евакуації свого майна з Криму і при необхідності - доступу на півострів.

У проекті "10 кроків, які повинна зробити Україна назустріч Криму", крім Української Гельсінської групи з прав людини, взяли участь Кримська правозахисна група, Центр інформації про права людини та громадська організація КримSOS.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-
*/ ?>