Я не можу поїхати до мами…
Уже вчетверте в Ораза Байрам я не можу поїхати до мами, аби, як це роблять всі вдячні діти, поцілувати руки матері.
І вона, незважаючи на всі мої вмовляння, не може зважитися приїхати до мене в Київ… Хоча б погостювати.
Мама впевнена, що її також не допустять назад до Криму, як не допустили мене в липні 2014 року.
"Дай мені спокій, я хочу бути похованою в кримській землі", – говорить мама, коли я наполягаю на її приїзді.
Мамі 84-й рік.... Їй було всього 11 років, коли її депортували з Криму, як і весь кримськотатарський народ.
Спасибі друзям, які відвідали маму саме 26 червня, щоб привітати з подвійним святом - Ораза Байрамом і Днем кримськотатарського прапора...
На фотографії мама дуже засмучена, вона звикла завжди бачити моїх друзів разом зі мною…
Рефат Чубаров
* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства
реклама