Бандерас, розвідник 54 ОМБр: «Коли ти готовий до найгіршого, все завжди закінчується як треба!»
Про це, а також про роль технологій в сучасній війні, про бойове побратимство, психологічне відновлення та особисту мотивацію бійців – розповідаємо на прикладі реальної життєвої історії Бандераса: юнака з шахтарського містечка Донеччини, який зараз боронить рідну землю у складі 54-ї окремої механізованої бригади імені гетьмана Івана Мазепи Сухопутних військ Збройних Сил України.
НЕВИДИМКИ
Передова позиція російських окупантів: ретельно замаскований бліндаж. В колючих зелених заростях тиша, яку порушують тільки далекі розриви боєприпасів. Аж тут з неба наростає натужне дзижчання. Це важкий дрон-мультикоптер приніс окупантам посилку і скинув біля їхнього укриття. Тоді росіяни виявляють себе, один за одним виринаючи з-під землі. Вони радісно ґелґочуть, ділячи їжу та боєприпаси. І не розуміють, що жити їм залишилося недовго. Українська розвідка вже їх «змалювала».
«Нас відділяло від ворогів лише метрів десять густих дерев і кущів. Ми залягли і спостерігали. Через зелену стіну бачили їх і чули кожне слово, – розповідає солдат на позивний «Бандерас», старший у групі роти розвідки 54 ОМБр. – Їх було восьмеро, тобто вдвічі більше за нас. Якби хтось із наших запанікував і відкрив вогонь, були би втрати – це до ворожки не ходи! Але ми діяли злагоджено. Дочекалися, коли всі окупанти спустяться у бліндаж, відкотилися і передали нашому командиру інформацію про ціль».
...Напередодні група Бандераса отримала завдання: виявити позицію росіян і передати її координати та ознаки на місцевості. Точне розташування ворога не вдавалося розгледіти з неба, тому що вхід до нори був добре замаскований в густій зелені донбаських чагарників. Потрібно йти ногами! Вирушили вчотирьох: двоє досвідчених розвідників і двоє новачків, які відпрацьовували такі завдання лише на полігонах. Менше з тим, українські розвідники залишилися невидимками для ворога. І повернулися без втрат.
«Того вечора нам передали, що ціль знищена ударами артилерії та дронів. Ми зазирнули туди під час наступного розвідувального виходу. Випалена земля, зруйнований бліндаж, ніхто з ка...пів (окупантів, – ред.) не вцілів – усміхається Бандерас.
Він воює з початку року, і таких бойових виходів уже мав чимало:
«Мені подобається фах розвідника! Бо ти не сидиш на позиціях, на одному місці. Рухаєшся, досліджуєш місцевість, виявляєш супротивника. А він при цьому тебе не бачить».
Розвідники використовують програми ситуаційної обізнаності, тому достеменно знають, «що і звідки летить». Наземна група – на зв’язку з дронарями, які супроводжують її безпілотником та визначають для неї більш безпечний шлях.
«А ще ми постійно слухаємо небо, – каже Бандерас. – Якщо там чужа «пташка» – ховаємося. І продовжуємо рух, лише коли вона відлетить».
У сучасній війні в небі панують українські та ворожі дрони. Але все одно є ситуації, в яких без роботи розвідувальної групи не обійтися. Щоб вижити і виконати завдання, ці хлопці напрацювали безліч методів, як залишатися невидимками для ворога. На війні діє просте правило: «Доки тебе не виявили – ти не є ціллю».
ЗА РІДНУ ЗЕМЛЮ
Бандерасу 25 років. Він народився на Донеччині, в шахтарському місті, через яке у 2022 році пролягла лінія фронту. Втім, вже багато років він жив у Київській області. Працював, зокрема, на виробництві вентиляційного обладнання та в логістиці.
«Чесно кажучи, умови на заводі мене не влаштовували: платили мало, а вимагали з нас достобіса... Тоді я звільнився й пішов працювати експедитором.
У 2025 році юнак зацікавився умовами програми «Контракт 18-24». Хотів стати розвідником. І, зрештою, обрав службу в 54-й ОМБр, яка воює на Слов’янському напрямку, боронить його рідну Донеччину.
«Це була справа не одного місяця. Але зрештою я зважився!» – каже Бандерас.
Для нього особисто дуже важливо, що він б’ється саме за українську Донеччину – край, де він народився.
«Це навіть не гордість – це захват від себе і від того, що робиш», – зізнається розвідник.
КОД РОЗВІДНИКА
«Розвіднику потрібна холодна голова. Чим менше емоцій, тим краще. Інакше все може дуже погано закінчитися, – ділиться Бандерас думками про свій військовий фах. – Ми навчилися долати паніку і не звертати уваги на емоції. Це важко, але вкрай потрібно!»
Власне, які риси характеру і «скіли» є найважливішими для розвідника? Бандерас називає їх чотири:
-
Холоднокровність і витримка.
-
Максимальна обережність.
-
Уважність.
-
Потайність: вміння бути непомітним для супротивника.
В розвідників 54 ОМБр є своя таємна мова: ворожі об’єкти, дрони, та навіть конкретні ситуації – мають свої кодові назви, жести або цифрове позначення. Тому комунікацію Бандераса та його побратимів під час бойової роботи ніхто сторонній просто не зрозуміє.
Дуже багато важить адекватне планування і підготовка до місії. Старший групи розвідників формулює це так:
«Я намагаюся завжди розраховувати на найгірший сценарій. Комусь може здатися, що так ми себе накручуємо... Але тоді, коли ти готовий до найгіршого, все завжди закінчується як треба!»
Традиційно ті, хто служить у підрозділах розвідки, мають бути «універсальними солдатами». Це правило діє і в сучасній російсько-українській війні, підтверджує Бандерас. Більше того, воно рятує життя.
«Ти одночасно і диверсант, і гранатометник, і сапер. Ми беремо з собою міни ТМ-ки або гранатомети-«одноразки», коли, наприклад, є завдання знищити укріплену позицію, – розповідає старший розвідувальної групи. – Одного разу під час розвідувального виходу ми побачили російські «сюрпризи». Пастки були так зроблені, що їх так просто не розмінуєш. Тож ми обійшли їх, зробивши чималий гак. Якби не вивчали саперної справи, то мали би втрати».
Під час фахової підготовки у 54 ОМБр Бандерас і його побратими-розвідники опанували різні види зброї (зокрема, кулемети і гранатомети), навчилися працювати з вибухівкою та навіть водити бронетехніку.
«Нам ще не траплялася ворожа «броня» на завданнях. Але якщо це станеться – зможемо затрофеїти її та відігнати в наш тил», – усміхається боєць.
Ще один важливий елемент цієї «фірмової універсальності» розвідника – застосування технологій.
Так, рота розвідки 54 ОМБр імені гетьмана Івана Мазепи використовує:
-
Сучасні системи зв’язку різних типів.
-
Бойове програмне забезпечення, зокрема для управління вогнем та ситуаційної обізнаності.
-
Дрони розвідувального, ударного та логістичного призначення.
-
Наземні роботизовані комплекси.
-
Інноваційні елементи антидронової протиповітряної оборони.
«Дрон супроводжує нас на кожному розвідувальному виході. Ми на постійному зв’язку з оператором БпЛА і знаємо, хто і що чекає на нас попереду, – зауважує Бандерас. – Працюємо над тим, щоб у складі нашої групи також був оператор із дроном. Якщо зможемо підняти додаткову пташку за потреби – це збільшить наші можливості».
БАНДЕРАС, МУДРИЙ, БОКСЕР І ФАЗА
Побратими Бандераса, розвідники з його групи – які вони? І як побудовані стосунки всередині розвідницької «родини»? Це хлопці з різних міст, з різними цивільними професіями. Хтось мобілізований, хтось, як і Бандерас – доброволець.
Він пригадує перші дні своєї служби:
«Спершу поводилися трохи насторожено. Але майже відразу в нас пішла нормальна взаємодія. Я сам по собі життєрадісний, люблю жартувати. Інші хлопці – теж цікаві. Але головне те, що ми відчули впевненість одне в одному. Розуміємо, що ніхто не підведе в складній ситуації, і в нас все чітко буде!»
«В нас все побудовано на довірі. Хтось панікує – його підтримують. Комусь потрібно позичити дещо з обладнання чи амуніції – «Бери, друже, потім розберемося!», – ділиться розвідник Бандерас.
МОТИВАЦІЯ: «Я ЗНАЮ, ЩО НА МЕНЕ ЧЕКАЮТЬ. І ЦЕ ДОПОМАГАЄ!»
Іноді, коли від втоми опускаються руки, Бандерасу допомагають відновитися кілька дуже простих речей. Думка про те, що все погане колись закінчується, а все хороше – повертається. Улюблена м’яка іграшка – ведмідь, якого воїн скрізь возить із собою. Дзвінок коханій.
«Набираю свою малишку, починаю розмовляти з нею – і все, одразу стає легше. Це моя внутрішня мотивація: я знаю, що на мене чекають вдома, і це допомагає!» – говорить розвідник.
Бандерас почав службу за «Контрактом 18-24», його термін спливає наприкінці року.
«Війна змінює тебе. Вона допомагає подорослішати. Мені вже ніхто не дає 25 років! Ще з місяць подумаю, продовжувати службу чи ні. Але більше схиляюся до того, щоб ще на деякий час залишитися у війську», – ділиться боєць.
Які плани має розвідник після завершення військової служби?
Почувши запитання, Бандерас на мить замислюється:
«Хочу взяти квитки до Італії. Зупинитися, наприклад, в Неаполі й пожити там... А якщо чесно, мої мрії – майже такі самі, як в усіх. Спокійне мирне життя. Класна машина. Квартира...»
«Де плануєте купити квартиру? В Неаполі?» – питаємо ми в бійця.
«Ні, звісно ж, в Україні!» – посміхається Бандерас.
Розвідка вважається елітою українського війська. Холоднокровні, уважні й непомітні для ворога, розвідники невпинно працюють на всю глибину бойових порядків росіян. Від найглибшого тилу до переднього краю, де виконують завдання розвідники бойових бригад Сухопутних військ: такі, як Бандерас та його побратими. Стати частиною найчисельнішого виду Збройних Сил України можна, обравши будь-яку із сотень вакансій у складі Сухопутних військ.
Також можна повернутися на службу і після СЗЧ: до 20 вересня діє програма швидкого повернення Fast Track. До цієї програми входить, зокрема, і 54 ОМБр імені гетьмана Івана Мазепи.
Євген Солонина, 1 центр інформаційно-комунікаційної підтримки Сухопутних військ
Фото 54 ОМБр та з особистого архіву Бандераса
* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства